Постановление суда № 129266735, 01.08.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

01 серпня 2025 року 640/10983/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту також відповідач, Департамент), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по ненарахуванню та невиплаті під час розрахунку при звільненні додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період служби: квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, з січня по червень 2021 року, з січня по червень 2022 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача додаткові виплати, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, за період служби: квітень, травень, червень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, з січня по червень 2021 року, з січня по червень 2022 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що проходив службу на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 полку №2 (обслуговування лівого берега) Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в м. Києві. Наказом від 06.06.2022 був звільнений зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Позивач зазначив, що при проведенні з ним розрахунку при звільненні відповідачем не виплачено грошову компенсацію, а саме, доплати за спірний період, передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної виконавчої служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни» пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

13 лютого 2024 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що у 2020 та 2021 роках позивач отримував спірну доплату до грошового забезпечення.

Відповідач наголосив на тому, що постановою №375 встановлено лише граничний розмір доплати до 50% грошового забезпечення, без встановлення її мінімального розміру, а визначення розміру такої доплати віднесено до дискреційних повноважень керівника Департаменту та залежить від виконання поліцейським завдань щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину, відпрацьованого часу в зазначених умовах та від бюджетних асигнувань на означені цілі.

Крім того, відповідач зазначив, що спірна додаткова доплата не має обов`язкового характеру, її встановлення залежить від наявності та розміру виділених на орган поліції бюджетних асигнувань за відповідною бюджетною програмою, та встановлюється керівником органу поліції у межах виділених асигнувань поліцейським, які залучались до виконання завдань із запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, покладених на Національну поліцію.

На думку відповідача, встановлення позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення в період відсутності виділених бюджетних асигнувань та виплату такої доплати за зазначений період тягне за собою порушення норм статті 51 Бюджетного кодексу України та пункту 5 Постанови №375.

Також відповідач пояснив, що позивач у період з квітня по грудень 2020 року, заступаючи на охорону адмінбудівлі, не надавав адміністративних послуг та не мав контакту з населенням, а також не залучався до безпосереднього забезпечення правопорядку і безпеки громадян. Разом з тим у спірному періоді 2020 року позивачу здійснено доплату відповідно до Постанови №375 в сумі 38 479,22 грн.

Відповідач пояснив, що у 2021 році позивач заступав на охорону адмінбудівлі, за адресою місцезнаходження якої адмінпослуги не надаються. Також у спірному періоді за 2021 рік, 2022 рік позивач не залучався до безпосереднього забезпечення правопорядку і безпеки громадян. У 2021, 2022 роках також позивач ніс службу у складі велопатруля та у складі екіпажу. Разом з тим, у 2021 році позивачу було здійснено доплату відповідно до Постанови №375 у сумі 7 183,34 грн.

Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Разом з тим, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що відповідач, зазначаючи про відсутність у позивача права на отримання у спірному періоді додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови №375, не надав жодних підтверджуючих доказів.

Також з метою встановлення обставин справи суд вважає за необхідне витребувати у відповідача пояснення, підтверджені нормативно, стосовно відсутності у позивача підстав для нарахування та виплати йому у спірному періоді додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови №375, а також нормативного обґрунтування здійснених позивачу нарахування та виплати додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови №375 у липні 2020 року у сумі 7 763,81 грн, у серпні 2020 року 6 701,20 грн, у грудні 2020 року 24 014,21 грн, у липні 2021 року 7 183,34 грн.

Статтею 129 Конституції України обов`язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з`ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Положеннями частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Згідно частини шостої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України6. якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача:

- докази відсутності у позивача права на отримання у квітні, травні, червні, вересні, жовтні, листопаді 2020 року, у період з січня по червень 2021 року та з січня по червень 2022 року додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної виконавчої служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни», які підтверджують, що позивач в означеному періоді не забезпечував життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків не мав безпосереднього контакту з населенням;

- письмові пояснення, підтверджені нормативно, стосовно відсутності у позивача підстав для нарахування та виплати йому у спірному періоді додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, а також нормативне обґрунтування здійснених позивачу нарахування та виплати додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови №375 у липні 2020 року у сумі 7 763,81 грн, у серпні 2020 року 6 701,20 грн, у грудні 2020 року 24 014,21 грн, у липні 2021 року 7 183,34 грн.

Керуючись статтями 12, 72, 77, 80, 94, 241 - 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Витребувати від відповідача:

- докази відсутності у позивача права на отримання у квітні, травні, червні, вересні, жовтні, листопаді 2020 року, у період з січня по червень 2021 року та з січня по червень 2022 року додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної виконавчої служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни», які підтверджують, що позивач в означеному періоді не забезпечував життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків не мав безпосереднього контакту з населенням;

- письмові пояснення, підтверджені нормативно, стосовно відсутності у позивача підстав для нарахування та виплати йому у спірному періоді додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної виконавчої служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни», а також нормативне обґрунтування здійснених позивачу нарахування та виплати додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до Постанови №375 у липні 2020 року у сумі 7 763,81 грн, у серпні 2020 року 6 701,20 грн, у грудні 2020 року 24 014,21 грн, у липні 2021 року 7 183,34 грн.

2. Витребувані докази надати суду протягом п`яти календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали (або її тексту засобами зв`язку).

3. Зобов`язати відповідача у випадку неможливості подати докази, витребувані судом, або неможливості подати такі докази у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

5. Роз`яснити, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

6. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.