Постановление суда № 129262330, 31.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 31.07.2025

Справа № 335/1639/23

Провадження № 1-кп/334/204/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023080000000076 від 26.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 12023080000000076 від 26.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Триває судовий розгляд.

У судове засідання, призначене на 06.11.2024; 05.12.2024; 05.02.2025; 18.02.2025; 25.02.2025; 15.03.2025; 06.05.2025; 22.07.2025 було здійснено виклик свідка ОСОБА_6 , яка в черговий раз не прибула до суду.

Ухвалою суду від 22.7.2025 року було ухвалено рішення про здійснення примусового приводу свідка ОСОБА_6 . Здійснення приводу свідка ОСОБА_6 доручено трьом підрозділам поліції ГУНП у Запорізькій області, за місцем роботи свідка та двома адресами проживання.

Згідно рапортів співробітників поліції, ОСОБА_6 за адресою : АДРЕСА_1 (розташування ІНФОРМАЦІЯ_1 ), не працює, була звільнена з займаної посади. Місце її перебування не відомо.

За адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_6 не проживає. Місце її перебування не відомо. В ході опитування сусідів та Голови ОСББ, ОСОБА_6 ніколи не проживала за вказаною адресою.

За адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_6 не проживає. Місце її перебування не відомо. В ході опитування сусідів та Голови ОСББ, останній раз ОСОБА_6 бачили приблизно рік назад у 2024 році. Встановити місцезнаходження свідка не виявилося можливим.

Згідно даних, отриманих з прикордонної служби, ОСОБА_6 перетнула кордон України. Відомості щодо її повернення відсутні.

З вищенаведених підстав, прокурор заявила клопотання про надання доручення органу досудового розслідування на встановлення місцезнаходження свідка ОСОБА_6 .

Захисник, адвокат ОСОБА_5 висловив свою думку стосовно заявленого клопотання та пояснив, що покази свідка ОСОБА_6 дійсно важливі, оскільки саме за її заявою було порушено кримінальне провадження. Проте, на досудовому слідстві, ОСОБА_6 не допитувалася щодо обставин висунутого обвинувачення ОСОБА_4 . Тому питання про необхідність встановлення місцезнаходження свідка та забезпечення її явки до суду є суттєвим. При цьому, згідно визначеного порядку дослідження доказів, захисник просив суд встановити строк на встановлення місцезнаходження свідка в порядку ст.114 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_4 повністю підтримала позицію свого захисника.

У свою чергу прокурор доводив, що встановити місцезнаходження свідка визначений термін не виявиться можливим, тому просила суд визначити більш тривалий час на встановлення місцезнаходження свідка.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Судове засідання у вказаному кримінальному провадженні відкладається через відсутність відомостей про сповіщення свідка про судове засідання, за відомим місцем знаходження свідок відсутній, що унеможливлює його сповіщення про судове засідання і подальший рух кримінального провадження в суді першої інстанції.

Покази свідка мають важливе значення для встановлення істотних обставин справи. Іншим шляхом сповістити свідка та забезпечити його явку до суду не уявляється можливим. Встановити місце знаходження свідка можливо лише через вжиття оперативно-розшукових заходів. Тому клопотання прокурора у цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно строку для встановлення місцезнаходження свідка ОСОБА_6 суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься засада законність, згідно з якою, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до змісту п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.

Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти у статті 206 КПК України, коли законодавство зобов`язує слідчого суддю «вжити необхідних заходів», не визначаючи перелік цих заходів.

Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими не менш важливими цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв`язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Саме на судову систему покладено обов`язок забезпечити, аби дотримувався визначений в законі баланс між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За вимогами ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 статті 28 КПК України регламентовано, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Разом з тим, ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.

Ця норма співвідноситься із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Наведене узгоджується з позиціями, викладеними, зокрема, Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18-к (провадження 51-1329км19), Третьою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 у справі № 757/5607/19-к (провадження 51-4094км19) та Першою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 757/23781/20 (провадження 51-3138км20), які враховуються слідчим суддею в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 01 травня 2023 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202308000000076 від 26.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 за обвинуваченням за ч.4 ст.191 КК України.

Матеріали кримінального провадження надійшли до Ленінського районного суду м.Запоріжжя у відповідності до ухвали Запорізького апеляційного суду від 18.04.2023 року згідно ст.. 32 КПК України.

За наслідками підготовчого судового засідання, після проведення першого судового засідання, визначено порядок та обсяг дослідження доказів, зокрема, після дослідження письмових доказів, допитати свідків сторони обвинувачення, потім свідків сторони захисту, допитати обвинувачену та вирішити питання щодо закінчення судового слідства.

Отже, допит свідків розпочався 06.11.2024 року. При цьому, сторона обвинувачення, будучи обізнана про той факт, що свідок ОСОБА_6 не отримує судових повісток, не проживає за вказаними адресами, не заявляла клопотань про вжиття оперативно-розшукових заходів щодо свідка ОСОБА_6 .

Враховуючи вищенаведені обставини, суд може встановити процесуальні строки для закінчення судового розслідування, про що детально зазначено вище. Вказані дії не є та не можуть бути втручанням в дискреційні повноваження прокурора, так як суд лише встановлює строк, з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження, для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України, а не зобов`язує сторону обвинувачення прийняти конкретне процесуальне рішення.

За таких обставин, враховуючи, що судовий розгляд здійснюється з очевидним порушенням розумних строків, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду, враховуючи позицію сторони захисту у даному кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту про встановлення строків для проведення процесуальних дій слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-35, 113, 114, 333 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Доручити Слідчому Управлінню Головного Управління Національної Поліції у Запорізькій області як органу досудового розслідування, провести розшукові дії (заходи), направлені на встановлення фактичного місця перебування свідка ОСОБА_6 , останні відомі адреси її перебування: АДРЕСА_1 ( місто роботи свідка); АДРЕСА_2 (місто проживання); АДРЕСА_3 (місто проживання).

Якщо свідок ОСОБА_6 не проживає за вищевказаними адресами, під час виконання необхідних розшукових заходів допитати родичів, сусідів, інших осіб про місце перебування свідка на сьогоднішній день, витребувати інформацію про притягнення її до кримінальної відповідальності, затримання, перетину державного кордону України, перебування в лікувальних закладах, зміну прізвища та виконати інші дії або інші заходи по встановленню місцезнаходження свідка.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Запорізької області ОСОБА_3 .

Для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення судового розслідування, в порядку ст. 114 КПК України встановити строк до 05 серпня 2025 року.

Про стан виконання ухвали або причини її не виконання повідомити до початку судового засідання 05 серпня 2025 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною1статті392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1