Решение № 129259170, 31.07.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/3003/24

Провадження № 2/188/925/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді КурочкіноїО.М.

секретар судового засіданняФесик Ю.В.

справа №188/3003/24

позивач : ОСОБА_1

відповідач : ОСОБА_2

третя особа : Петропавлівська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області

про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Петропавлівська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування зазначив, що він має у приватній власності житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 .

17.10.2024 року позивач звернувся державного реєстратора з ціллю внесення інформації про його право приватної власності на вищенаведений будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та при перевірці можливості таких дій йому було повідомлено про накладення арешту на його будинок нотаріусом, що унеможливлює вчинення реєстрації, що в подальшому підтверджено Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори із усною заявою про зняття арешту раніше вчиненого державним нотаріусом, але йому повідомили про можливість такої дії тільки за рішенням суду, який свого часу і наклав вищезгаданий арешт.

Позивач звернувся до колишнього власника будинку в якого він його придбав, який в свою чергу звернувся до Петропавлівського районного суду, який наклав арешт на будинок та отримав копію ухвали суду від 18.03.2004 року в межах цивільної справи № 2-138 накладено арешт на житловий будинок з прилеглими до нього будівлями за АДРЕСА_1 і належить відповідачу ОСОБА_2 .

На підставі викладеного змушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання подав заяву в якій свої позовні вимоги підтримав та прохає справу розглянути у його відсутність.

Відповідач в судове засідання подав заяву про рогляд справи у його відсутність та про визнання позовних вимог позивача у повному обсязі, погоджувався щодо звільнення з-під арешту житлового будинкуз прилеглимидо ньогобудівлями за АДРЕСА_1 .

Третя особа Петропавлівська державна нотаріальна контора в особі державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори в судове засідання, надала заяву про розгляд справи у їх відсутність, щодо задоволення позову не заперечували.

Вивчивши заяви учасників судового розгляду та матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області № 2-1328/2005 від 31.08.2005 року, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9004201 від 21.11.2005 року, номер запису : 123 в книзі : 24, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності : 07.11.2005 року.

17.10.2024 року позивач звернувся державного реєстратора для внесення інформації про право приватної власності на житловий будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та при перевірці можливості таких дій реєстратор повідомив йому про накладення арешту на його будинок, що унеможливлює вчиненню реєстрації.

Після звернення до державного реєстратора 17.10.2024 року позивач звернувся до Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), де отримав відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна згідно до якого визначено : тип обтяження : арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження : 4848543, зареєстровано : 23.04.2007 за № 4848543 реєстратором : Петропавлівська державна нотаріальна контора, 52700, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Петропавлівка, вул. Героїв України, буд. 53, підстава обтяження : ухвала, без номеру, 18.03.2004, Петропавлівський районний суд, об`єкт обтяження : будинок, житловий будинок з надвірним будівлями, склад : ціле, стан : добудоване, статус : жиле, адреса : АДРЕСА_1 , власник : ОСОБА_2 , причина відсутності коду : архівний запис, додаткові дані : архівний номер : 4928262DNIPER211, архівна дата : 19.03.2004, дата виникнення : 19.03.2004, № реєстра : 180620-1652, внутрішній № АС01743424F5302А3459, коментар : Петропавлівська ДНК.

За пошуком в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не знайденожодного запису щодоперебування на виконанні виконавчих документів щодо позивача, інформація про відкриття чи закриття виконавчого провадження щодо позивача відсутня.

За пошуком в Автоматизованій системі виконавчих проваджень не знайденожодного запису щодоперебування на виконанні виконавчих документів щодо відповідача за ухвалою Петропавлівського районного суду від 18.03.2004 року по справі № 2-138, інформація про відкриття чи закриття виконавчого провадження щодо позивача відсутня.

Позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори із усною заявою про зняття арешту раніше вчиненого державним нотаріусом, де йому повідомили про можливість такої дії тільки за рішенням суду, який свого часу і наклав такий арешт.

За клопотанням позивача у судовому засідання було вивчено матеріали цивільної справи № 2-138 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на житловий будинок з прилеглими до нього будівлями, в межах якої від 18.03.2004 року, Петропавлівський районний суд ухвалив накласти арешт на житловий будинок з прилеглими до нього будівлями за АДРЕСА_1 і належить відповідачу ОСОБА_2 та згідно зі ст. 156 ЦПК України копію ухвали про накладення арешту для виконання направлено державній нотаріальній конторі смт. Петропавлівка.

В свою чергу ОСОБА_2 подав позов до ОСОБА_4 про розподіл сумісно нажитого майна подружжя до складу якого входить житловий будинок з прилеглими до нього будівлями за АДРЕСА_1 за яким сформовано справу № 2-55/05 та об`єднано в одне провадження за № 2-55/05.

В межах цивільної справи № 2-55/05 ОСОБА_3 відмовилася від своїх позовних вимог та провадження за її позовом було закрито, а в свою чергу Петропавлівським районним судом від 10.02.2005 року винесено ухвалу закрити провадження у справі в зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди, про відчудження житлового будинку з прилеглими до нього будівлями за АДРЕСА_1 , про визнання права власності на житловий будинок з прилеглими до нього будівлями, на користь ОСОБА_1 .

Сторонами цивільної справи № 2-55/05 умови мирової угоди було належним чином виконано в результаті чого саме позивач ОСОБА_1 , став власником житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1 , на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області № 2-1328/2005 від 31.08.2005 року,

Згідно ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно ч. 6 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України в редакції на час ухвалення забезпечення позову шляхом арешту майна, яка запрошена на скасування за цим позовом : Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, згідно ст.ст. 15 і 16 ЦПК України у редакції, що була чинною 15.12. 2017 року, суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19)).

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Тлумачення цього положення як захисту права власності було здійснено Європейським судом з прав людини у справі Маркс проти Бельгії (Marckx v. Belgium), заява No6833/74 від 13.07.1979 р., в якому суд зазначив: «Визнаючи, що кожен має право мирно володіти своїм майном, ст. 1 у своїй суті забезпечує право власності».

Згідно з рішенням ЄСПЛу справі «Смирнов проти Росії»від 07.06.2007 року, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, між суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна причина.На час подання мого клопотання у держави відсутня будь-яка (навіть мінімальна) причина утримувати належне мені майно.

Враховуючи те, що відсутні достатні підстави, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння моїм майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II), я вважаю, щопро звільнення майна з-під арешту майна підлягає розгляду судом Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, яким винесено ухвалу про арешт такого майна, із подальшим його задоволенням.

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зіст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадкахі в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів прав власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2ст. 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-84, 141, 259, 263-265, 268, 447 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 29, 1223,1268, 1269, 1270, 1272, 1296, ЦК України, Законом України «Про нотаріат», ст.ст.1,22,23,32,47,52,57,60 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження», ст.ст.1,10,12,37,40,48,56,59,74 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження», ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Петропавлівська державна нотаріальна контора, про звільнення майна з-під арешту задовольнити повністю.

Звільнити з-під арешту житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом триддцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Україниапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна