Решение № 129252527, 31.07.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2025 року м. Рівне№460/13283/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач-2), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 22.08.2024 № 172650008086 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком;

зобов`язати відповідача-2 призначити з 07.02.2024 позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка станом на 01 січня 1993 року прожила в зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років;

зобов`язати відповідача-1 виплачувати позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 07.02.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

За змістом позовної заяви вимоги позивача ґрунтуються на тому, що в лютому 2024 року він звернувся до пенсійного органу за місцем проживання із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яку за принципом екстериторіальності було скеровано до відповідача-2 для розгляду по суті. Відповідач рішенням від 23.02.2024 № 172650008086 відмовив позивачу в призначенні пенсії у зв`язку з ненаданням документів достатніх для підтвердження факту проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років станом на 01.01.1993 та відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач, не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, оскаржив його в судовому порядку. Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі 460/4315/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.02.2024 №172650008086 та зобов`язано названий пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком за нормами статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні. На виконання судового рішення у справі № 460/4315/24 відповідач-2 повторно розглянув заяву позивача про призначення пенсії та прийняв рішення від 22.08.2024 № 172650008086, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності права на зниження пенсійного віку на 6 років та відсутністю необхідного страхового стажу. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача-2 та вважає його протиправним, оскільки обставини щодо наявності у позивача права на зниження пенсійного віку на 6 років та необхідного обсягу страхового стажу встановленні рішенням суду в справі № 460/4315/24, яке набрало законної сили, а тому не потребують додаткового доказування. З наведених мотивів, просить позов задовольнити в повному обсязі.

25.11.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-2 заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 460/4315/24 ним повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком за нормами статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, та прийнято оскаржуване рішення від 22.08.2024 № 172650008086 про відмову у призначення пенсії. Мотивами для прийняття такого рішення слугувало те, що згідно з наданими позивачем документами станом на 01.01.1993 позивач прожила та відпрацювала у зоні добровільного гарантованого відселення 01 рік 07 місяців 10 днів, а тому не набув права на зниження пенсійного віку на 6 років. Також на виконання судового рішення у справі № 460/4315/24 позивачу, крім встановленого страхового стажу, було зараховано: період навчання з 01.09.1988 по 06.07.1989 на підставі диплому від 10.07.1989 НОМЕР_1 ; період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2004 по 31.12.2004; період роботи з 01.11.2001 по 31.12.2004. Таким чином, загальний страховий стаж позивача склав 22 роки 10 місяців 25 днів, чого недостатньо для призначення пенсії на умовах статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З огляду на вказане, відповідач-2 стверджує, що у спірних правовідносинах діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні позову повністю.

25.11.2024 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог з мотивів, тотожних наведеним у відзиві відповідача-2. Просить в задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Інших заяв та клопотань, які мають значення для вирішення спору до суду не надходило.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Велике Вербче Сарненського району Рівненської області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Сарненським РВ УМВС України в Рівненській області 22.09.1996.

Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим Рівненською обласною державною адміністрацією 22.03.2023.

16.02.2024 позивач звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто відповідачем-2 та 23.02.2024 прийнято рішення № 172650008086 про відмову у призначенні пенсії, оскільки станом на 01.01.1993 заявниця прожила в зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років, а саме: 01 рік 07 місяців 10 днів. Також вказано, що вік заявниці 54 роки 10 днів, страховий стаж становить 20 років 9 місяців 16 днів. До страхового стажу не зараховано такі періоди: період навчання з 01.09.1988 по 06.07.1989, згідно диплома від 10.07.1989 НОМЕР_1 ; період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2004 по 31.12.2004; період роботи з 01.11.2001 по 31.12.2004.

Рішення відповідача від 23.02.2024 № 172650008086 позивач оскаржив до Рівненського окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 460/43158/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119689821), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2024 у справі № 460/4315/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121009227), адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.02.2024 № 172650008086 про відмову в призначенні пенсії за віком за нормами статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком за нормами статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні;

в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду в справі № 460/4315/24 відповідач-2 повторно розглянув заяву позивача від 16.02.2024 та 22.08.2024 прийняв рішення № 17265008086, яким знову відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Мотивами прийняття такого рішення, як слідує із його змісту, було те, що станом на 01.01.1993 заявниця прожила в зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років, а саме: 01 рік 07 місяців 10 днів. Також, після перегляду пенсійної справи з урахуванням рішення суду страховий стаж позивача становить 22 роки 10 місяців 25 днів, замість необхідних 25 років.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідача-2 та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Суд зауважує, що з огляду на предмет спору та зміст спірних правовідносин, ключовим питанням у цій справі є визначення наявності у позивача права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Згідно з Преамбулою, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Водночас, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, зокрема, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII є факт проживання та (або) праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років до 01.01.1993.

Початкова величина зменшення пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за 2 роки проживання, роботи на відповідній місцевості. При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII становить 6 років, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні.

Тотожна правова позиція щодо умов визначення наявності в особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно з абзацом 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII висловлена Верховним Судом у постанові від 07.05.2024 у справі № 460/38580/22 (адміністративне провадження № К/990/634/24).

Суд враховує, що обставини щодо проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років станом на 01.01.1993 та наявності у нього права на зниження пенсійного віку на 6 років установленні рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 у справі № 460/4315/24, яке набрало законної сили 14.08.2024 (після його перегляду в апеляційному порядку).

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вказане, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані твердження відповідачів про те, що станом на 01.01.1993 позивач прожив в зоні гарантованого добровільного відселення менше 3 років, а саме: 01 рік 07 місяців 10 днів.

На момент звернення за призначенням пенсії позивач досягнув віку 56 років, відтак віковий ценз для призначення пенсії, з урахуванням права на зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, позивачем дотримано.

Окремо суд зауважує, що обов`язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах згідно зі статтею 55 Закону 796-XII також є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Також, суд повторює, що згідно зі статтею 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

В силу вимог абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796 позивач має право на зменшення на 6 років як пенсійного віку, так і страхового стажу.

Тобто, для призначення пенсії умовах статті 55 Закону № 796 позивач повинен мати страховий стаж в розмірі не менше 25 років.

Згідно зі спірним рішенням про відмову у призначенні пенсії від 18.10.2024 № 172350006011, наданими документами підтверджено страховий стаж позивача на рівні 35 років 07 місяці 26 днів.

Згідно з рішенням відповідача-2 від 23.02.2024 № 172650008086, яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії вперше, пенсійним органом не заперечувалася наявність у позивача страхового стажу на рівні 20 років 09 місяців 16 днів. При цьому, до страхового стажу позивача не було зараховано такі періоди: період навчання з 01.09.1988 по 06.07.1989, згідно диплома від 10.07.1989 НОМЕР_1 ; період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.01.2004 по 31.12.2004; період роботи з 01.11.2001 по 31.12.2004.

Разом з тим, в ході судового розгляду адміністративної справи № 460/4315/24 Рівненський окружний адміністративний суд встановив, що відповідач-2 протиправно не зарахував до страхового стажу позивача спірні періоди з 01.09.1988 по 06.07.1989, з 01.11.2001 по 31.12.2004 та вказав на те, що такі періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача при вирішенні питання при призначення пенсії останньому. З огляду на вказане, рішенням від 11.06.2024 у справі № 460/4315/24 Рівненський окружний адміністративний суд зобов`язав відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням таких висновків суду.

В силу вимог частини четвертої статті 78 КАС України дослідження судом в межах цієї адміністративної справи обставин щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів з 01.09.1988 по 06.07.1989, з 01.11.2001 по 31.12.2004 не є необхідним, оскільки такі обставини встановлення судовим рішенням у справі № 460/4315/24, яке набрало законної сили.

З огляду на вказане, загальний страховий стаж позивача становить 24 роки 09 місяців 22 дні, в т.ч.: 20 років 09 місяців 16 днів (стаж, наявність якого не заперечується пенсійним органом згідно з рішенням від 23.02.2024 № 172650008086); 04 роки 00 місяців 06 днів (стаж за періоди з 01.09.1988 по 06.07.1989, з 01.11.2001 по 31.12.2004, установлений судовим рішенням у справі № 460/4315/24).

Доказів наявності у позивача страхового стажу понад 24 роки 09 місяців 22 днів матеріали судової справи не містять.

Таким чином, в ході розгляду справи суд встановив, що загальний страховий стаж позивача становить менше 25 років, а тому з урахуванням приписів статті 55 Закону № 796-XII він не набув права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідні мотиви були покладені відповідачем-2 в основу рішення від 22.08.2024 № 172650008086 про відмову у призначенні пенсії (на підставі статті 55 Закону 796-ХІІ), у зв`язку з чим таке рішення є обґрунтованим та правомірними.

Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності їх дій (рішень) та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31.07.2025.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076);

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69005; код ЄДРПОУ/РНОКПП 20490012).

Суддя Ольга ПОЛІЩУК