Постановление суда № 129247068, 28.07.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13664/25

Провадження №: 2/755/10834/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

"28" липня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас Олена Юріївна, про розірвання спадкового договору,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю., про розірвання спадкового договору.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Статтею 175, 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява, серед іншого, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Звертаючись до Дніпровського районного суду міста Києва позивачем ОСОБА_1 заявлено вимоги:

1)розірвати спадковий договір від 22 травня 2015 року, посвідчений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 837, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

2)Зняти заборону відчуження з об`єкту нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , накладену Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соврас О.Ю., номер запису про обтяження 9766575 від 22 травня 2015 року.

Згідно із частиною четвертою статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (із змінами та доповненнями).

Заявлена позивачем вимога про розірвання договору є самостійною вимогою немайнового характеру. Водночас, вимога про зняття заборони відчуження має похідний характер від першої вимоги.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.

Підпунктом другим пункту другого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, при поданні позовної заяви за вимогу немайнового характеру про розірвання договору позивачеві слід було сплатити судовий збір у розмірі 968,69 грн (з урахуванням коефіцієнту пониження 0,8, застосовуваного за умови подання позовної заяви в електронній формі).

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - № UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначила, що вона є дочкою ОСОБА_3 .

Відповідно до сповіщення сім`ї від 26 березня 1946 року № 384 чоловік ОСОБА_4 (мати позивачки) - ОСОБА_3 , технік 2 розряду (батько позивачки), зник безвісти знаходячись на фронті у 1941 році.

У зв`язку із реєстрацією шлюбу 17 лютого 1973 року, актовий запис №152, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дошлюбне прізвище позивачки « ОСОБА_7 » було змінено, після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловіку - ОСОБА_8 , жінці - ОСОБА_8 .

З огляду на викладене зазначила, що позивачка звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є дочкою воїна - ОСОБА_3 , який пропав безвісти під час Другої світової війни у 1941 році.

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Так, пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Суд зазначає, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Аналіз пункту 8, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу члена сім`ї воїна (партизана), який загинув чи пропав безвісти, чи члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 дійшла правового висновку про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту

13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статті

12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Серед переліку пільг сім`ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначеного у статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відсутні пільги щодо звільнення від сплати судового збору у справах про зобов`язання розірвання договорів.

Пільги членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково з таким статусом, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (подібний правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі

№ 9901/70/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 у справі № 640/7310/19 та від 12 лютого 2020 у справі № 640/7310/19).

Суд зазначає, що хоча норми пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору у даній справі є розірвання спадкового договору. Тобто, у цьому спорі не вирішуються питання, пов`язані із соціальним захистом члена сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, загиблого Захисника чи Захисниці України, передбачені статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оскільки зазначена справа не пов`язана із соціальним захистом порушених прав скаржника, як члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня

2004 року № 22 (зі змінами).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Вказаний висновок також підтверджено постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, та постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, шляхом надання суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірах або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас Олена Юріївна, про розірвання спадкового договору, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Хромова