Решение № 129235662, 01.08.2025, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 536/605/25

Провадження №2/524/4017/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ТОВ «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області звернулося ТОВ «Іннова Фінанс» із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 07 липня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про надання грошових коштів у позику № 4548360724.

Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн., строк кредитування - 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,5% в день, тип процентної ставки - фіксована. Дана повернення позики 02.07.2025 року.

Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. Однак, позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 31570,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 24570,00 грн. заборгованість за процентами яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Одночасно заявлено клопотання про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк».

Ухвалою судді Кременчуцького районного суду Полтавської області Колотієвського О.О. від 12 березня 2025 року позовна заява передана за підсудністю до Автозаводського районного суду м. Кременчука. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2025 року визначено головуючим суддю Нестеренка С.Г.

Ухвалою судді від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі, залучено сторін, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в межах робочого часу суду. Витребувано від АТ КБ «Приватбанк» письмові докази по справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Станом на день розгляду справи та ухвалення судом рішення, учасники справи не подавали будь-які заяви, клопотання про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи з викликом учасників справи у судове засідання.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази у їх сукупності, встановив наступне.

07 липня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у позику № 4548360724, який підписано позичальником електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором 1372, а також підписано графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Пунктом 2.1 договору визначено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через Веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході позичальника в особистий кабінет, в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в товаристві.

Відповідно до п. 2.2. договору позики, товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктами 2.3, 2.5 визначено, що сума кредиту складає 7000 грн., строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Дата повернення кредиту 02.07.2025 року.

Відповідно до п. 3.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 …..0658.

ТОВ «Іннова Фінанс» свої зобов`язання за договором кредиту виконало у повному обсязі, перерахувавши 07.07.2024 року відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 …0658, що підтверджується листом ТОВ «Контрактовий Дім» від 19.02.2025 року.

Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн. підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 28.05.2025 року, відповідно до якого на імя ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 07.07.2024 року були зараховані грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. (а.с. 73).

Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.

Суд звертає увагу, що станом на день розгляду справи, закінчився визначений договором строк кредитування 02.07.2025 року, тому позивач має право вимагати його виконання відповідачем.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають на підставі договору або правочину.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України.

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи та наявного у справі договору, такий договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений йому у смс-повідомленні на його мобільний номер телефону.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем договору надання грошових коштів у позику № 4548360724 від 07.07.2024 року із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Зазначений договір є чинними та підлягає виконанню сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором

Із урахуванням викладеного між сторонами виникли правовідносини, згідно положень ст. ст. 526, 599, 629, 1054 ЦК України.

Відповідач не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.

Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту у визначені договорами строки, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7000,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з умов договору № 4548360724 від 07.07.2024 року для нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитними коштами передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,5% в день, умови застосування якої передбачені п. 2.6.1 договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частинами 4 та 5, відповідно до яких денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях (ч. 4 ст. 8 Закону), при цьому максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1% (ч. 5 ст. 8 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про надання грошових коштів у позику між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено 07.07.2024 року, тобто після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а отже, умова договору про нарахування відсотків за користування кредитними коштами з використанням процентної ставки в розмірі 1,5% в день є нікчемною, оскільки ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає максимальну денну процентну ставку в розмірі 1%, яку і слід застосувати для нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами.

Враховуючи, що зобов`язання за основною сумою боргу за кредитним договором складає 7000,00 грн., а позивачем нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось за 234 дні прострочки, то розмір заборгованості відповідача по процентах становить 16380,00 грн. (7000,00 х 234 днів х 1%). При цьому слід відмовити у стягненні процентів в розмірі 8190,00 грн. (24570,00 16380,00).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову у розмірі 23380,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом та 16 380,00 грн. заборгованість за процентами.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Судом позов було задоволено у загальному розмірі 23380,00 грн., що становить 74,06% від заявлених до стягнення 31570,00 грн.

Тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1794,03 грн. (74,06% від 2422,40 грн), відмовивши у стягненні коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 628,37 грн. (2422,40 1794,03).

Сторони не заявляли про понесення ними будь-яких інших судових витрат.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Керуючись ст. 525, 526, 536, 549, 553 - 559, 625,626, 1046 - 1052, 1054 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 133, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Іннова Фінанс» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 4548360724 від 07.07.2024 року у розмірі 23 380,00 грн., з яких: 7000,00 грн. заборгованість за кредитом та 16 380,00 грн. заборгованість за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1794,03 грн.

Відмовити ТОВ «Іннова Фінанс» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення заборгованості за процентами в розмірі 8190,00 грн. та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 628,37 грн.

Позивач: ТОВ «Іннова Фінанс», код ЄДРПОУ: 44127243, юридична адреса: м. Київ, вул. Болсуновська, буд. № 8, поверх 9.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 01 серпня 2025 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили у випадку закінчення строку подання апеляційної скарги або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: