Решение № 129235276, 01.08.2025, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/314/25

Номер провадження: 2/365/253/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 серпня 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засіданняМатвієнко Н.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року уповноважений представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») Памірський М.А., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 469784-КС-001 про надання кредиту від 09.07.2023, що становить 30603,62 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8068,41 грн; суми прострочених платежів по процентах 21582,56 грн; суми прострочених платежів по комісії 952,65 грн; стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.07.2023 між сторонами укладено Договір № 469784-КС-001 про надання кредиту (далі договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника за № НОМЕР_1 , котру позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, лише частково сплатила кошти на загальну суму 3560,87 грн, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 31.03.2024 становить 30603,62 грн. У зв`язку із вищенаведеним позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 28.04.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі, постановила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначила справу до розгляду по суті, визначила сторонам строки для подання заяв по суті справи, частково задовольнила клопотання позивача про витребування доказів, зобов`язала АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду інформацію, що містить банківську таємницю.

На виконання вказаної ухвали 13.05.2025 до Згурівського районного суду Київської області надійшли витребувані судом документи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, додатково направляв заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, пояснила, що кредит на суму 9000,00 гривень від позивача вона не отримувала, а отримувала кредит на суму 5000,00 гривень, при цьому вона здійснювала погашення кредиту. Також нею було перераховано кошти на рахунок товариства у розмірі 10000 грн. Крім того, до неї постійно телефонують із колекторської фірми і вимагають повернення грошей. Доказів на підтвердження того, що вона брала кредит у розмірі 5000,00 грн. та сплачувала кошти на рахунок товариства вона надати не може. До адвоката за наданням правничої допомоги вона не зверталася, до товариства із заявою про отримання інформації про її кредитні кошти не зверталася, до правоохоронних органів із заявою про списання коштів із її карти вона також не зверталася. При укладені договору вона умови договору не читала. Але так як позивач стверджує, що кредит надавався саме у розмірі 9000,00 гривень, то готова повернути саме таку суму, а не суму 30603,62 грн.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, як кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, наведені у справі аргументи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, керуючись засадами верховенства права, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що 09.07.2023 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 469784-КС-001 (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі договір № 469784-КС-001 від 09.07.2023, підписаний у порядку, визначеному статті 12Закону України«Про електроннукомерцію», шляхом обміну електронними повідомленнями. Вказаний договір відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2310. За умовами укладеного договору № 469784-КС-001 від 09.07.2023 та Паспорта споживчого кредиту, який був підписаний відповідачем ОСОБА_1 09.07.2023 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8777, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 9000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності строком на 24 тижні (до 24.12.2023), із фіксованою стандартною процентною ставкою 2,00000 % в день, фіксованою зниженою процентною ставкою 1,15011539 % в день, комісія за надання кредиту 1350,00 гривень (а.с. 18-23 договір з додатком, а.с. 24-28 пропозиція (оферта), а.с. 29-33 прийняття пропозиції (акцепт), а.с. 16-17 паспорт споживчого кредиту, а.с. 34-35 візуальна форма послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту).

Таким чином, укладений в електронній формі договір № 469784-КС-001 від 09.07.2023 на умовах, викладених у ньому, та у спосіб, визначений законом, адже такий договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором UA-2310відповідача ОСОБА_1 , що прирівнюється до власноручного підпису позичальника, повністю відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та засвідчує волю відповідача на укладання договору на погоджених умовах.

При цьому, приймаючи умови договору, відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з договором та правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справедливими та погоджується неухильно їх дотримуватися (п. 7.4.4. договору).

Також, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 10.06.2021 року у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 року у справі № 234/7297/20, від 09.02.2023 року у справі № 640/7029/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором кредитодавець зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв`язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, а також розмір заборгованості.

На підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу позивач надає письмове підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, з якого вбачається, що 09.07.2023 було здійснено перерахування коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 згідно до кредитного договору № 469784-КС-001 від 09.07.2023 на платіжну картку НОМЕР_3 у сумі 9000,00 гривень, емітент платіжної картки отримувача PRIVAT BANK (а.с. 36 анкета клієнта, а.с. 37 підтвердження).

Як вбачається із інформації, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду від 28.04.2025 в частині надання доказів, що містять банківську таємницю за клопотанням представника позивача, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 за договором б/н за період 09.07.2023-09.07.2023, ОСОБА_1 дійсно 09.07.2023 отримала грошове зарахування переказу на картку в сумі 9000,00 гривень (а.с. 72-73).

Таким чином, з досліджених у судовому засіданні доказів судом встановлено, що позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9000,00 гривень. Посилання відповідача на те, що вона умови договору не читала та отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і не спростовують факт укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згіднозі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силуст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 469784-КС-001 від 09.07.2023 належним чином не виконала, а лише частково здійснювала повернення кредитних коштів та сплату комісії та відсотків за користування кредитними коштами, в результаті чого за нею утворилась заборгованість за Договором про надання кредиту № 469784-КС-001 від 09.07.2023 і станом на 31.03.2025 (дата здійснення розрахунку) становить 30603,62 грн, що складається з: 8068,41 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту; 21582,56 грн суми прострочених платежів по процентах; 952,65 грн суми прострочених платежів по комісії, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 11-14 розрахунок заборгованості, а.с. 15 довідка про стан заборгованості).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На спростування зазначених у позовній заяві доводів відповідачем ОСОБА_1 будь-яких доказів не надано. Відповідачем не надано суду і доказів на підтвердження своїх пояснень, наданих у судовому засіданні.

Відповідно дост. 13 ЦПКсуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглянувши матеріали цивільної справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

При поданні позовної заяви через систему «Електронний суд» позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 59 квитанція).

Згідно зіст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та те, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 207, 526, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України,ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором про надання кредиту № 469784-КС-001 від 09.07.2023, що становить 30603 (тридцять тисяч шістсот три) гривні 62 копійки, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 8068 (вісім тисяч шістсот вісім) гривень 41 копійка; суми прострочених платежів по процентах у розмірі 21582 (двадцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят дві) гривні 56 копійок; суми прострочених платежів по комісії у розмірі 952 (дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 65 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягомтридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», адреса: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код в ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуюча суддя Л.М. Кучерява