Решение № 129234412, 31.07.2025, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/634/25

н/п 2/174/350/2025

Р І Ш Е Н Н Я

ІменемУкраїни

31 липня 2025 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської областів складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взаочному порядку в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом)сторін цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (далі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ») звернулося до суду з позовом, вказуючи, що 07.08.2024 між позивачем та ОСОБА_1 , було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1681185, додатки та додаткові угоди до якого є його невід`ємними частинами та є обов`язковими для виконання їх сторонами. Відповідно до умов кредитного договору, позивач надав відповідачу, шляхом перерахування у безготівковій формі на номер платіжної карти № НОМЕР_1 , який відповідач вказав під час укладення кредитного договору, кредитні кошти, у сумі 10 300 грн, а відповідач прийняв у власне користування грошові (кредитні) кошти, та зобов`язався повернути у строки, визначені у кредитному договорі, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, які передбачені кредитним договором. Згідно з п. 6.4. - у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф. Факт перерахування коштів на карту відповідача, підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» щодо успішності переказу кредитних коштів на вказану ним платіжну картку № НОМЕР_1 . У порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 57 319,50 грн, у тому числі: 10 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором, 41 869,50 грн - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування кредитними коштами, 5 150,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити наявну кредитну заборгованість. Однак, всі звернення та вимоги позивача щодо добровільного погашення заборгованості за кредитним договором позичальником задоволені не були, сума боргу за кредитним договором на момент звернення до суду із цією позовною заявою залишається непогашеною, у зв`язку із чим позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 10.06.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, в самому позові просила розглянути справу без участі представника позивача, за наявними в справі матеріалами, заперечень з приводу заочного розгляду справи не надав (а.с.5 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України(а.с.42), про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст.280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 07.08.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , був укладений договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» за №1681185, відповідно до умов якого, товариство надає споживачу кошти у кредит, а споживач зобов`язується одержати та повернути кредит, оплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. Сума кредиту складає 10300,00 грн, строк кредиту - 360 днів. Періодичність сплати платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти - стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. договору. Кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 . У випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 1545,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 113,30 грн починаючи з п`ятого дня за кожен день невиконання або неналежного виконання (а.с.7 зворот-9). ОСОБА_1 електронним підписом підписав графік платежів, який є додатком № 1 до договору, паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма), інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (а.с.9 зворот, 10).

Факт перерахування коштів 07.08.2024 ОСОБА_1 в сумі 10 300,00 грн на картку НОМЕР_1 , підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК», яке здійснює перекази коштів на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 01.04.2024 укладеного між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ » (а.с.11).

Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 1681185 від 07.08.2024, згідно якого станом на 05.05.2025 загальна сума заборгованості за наданим кредитом відповідача перед позивачем складає 57 319,50 грн, з яких: 10 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 41 869,50 грн - заборгованість по процентах (%); 5 150,00 грн штрафні санкції (а.с.11 зворот-14).

Позивачем на адресу ОСОБА_1 направлялась досудова вимога про добровільну сплату суми наданого кредиту та заборгованості за наданим кредитом (а.с.15).

Згідно платіжної інструкції № 188 від 28.04.2025, позивачем сплачено судовий збір у розмірі2 422,40 грн (а.с.1).

Відповідно дост.526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно доч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний СудУкраїни усправі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами був укладений в електронній формі, а тому на них поширюються вимогиЗакону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1ст.13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6ст.81 ЦПК України,доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що 07.08.2024 відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного міжним та ТОВ«СЕЛФІ КРЕДИТ» договору про надання споживчого кредиту №1681185, отримав кредиту розмірі10 300,00гривень, строком на 360 днів, зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти на умовах та в строки визначені договором, а також у випадку невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф. Однак, не здійснив оплату процентів та не повернув тіло кредиту, не вніс платежі устроки і розмірах, встановлених договором,чим істотнопорушивйогоумови, внаслідок чогоуньогоутворилася заборгованістьурозмірі52 169,50 гривень, у тому числі: 10 300,00 грн заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за кредитним договором; 41 869,50 грн - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування кредитними коштами, вказані обставини відповідачем не спростовані, тому позов підлягає задоволенню в цій частині, а вказана заборгованість - стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 150,00 грн, суд виходить з наступного.

Статтею 549ЦКУкраїни передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України«Проправовийрежим воєнногостану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 171.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024 № 271/2024 від 06.05.2024, та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцевітаперехідніположення» ЦивільногокодексуУкраїни (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст.356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказанихперехідних положень ЦК Українита протиправно нараховані штрафні санкції в розмірі 5 150,00 грн, які він просить стягнути з відповідача, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2ст.141 ЦПК Українипередбачено, що інші судовівитрати,пов`язаніз розглядомсправи,покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,4ст.137 ЦПК України,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому,склад тарозмір витрат,пов`язанихз оплатоюправової допомоги,входить допредмета доказуванняу справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеній в постанові від 12.02.2020 у справі 648/1102/19 - витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплаченостороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та адвокатським об`єднанням «СВК ПАРТНЕРС» 10.03.2025 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 52 (а.с.17-18), відповідно до рахунку на оплату № 202 від 22.04.2025 та Акту приймання-передачі надання (правничої) допомоги від 29.04.2025, в якому зафіксовано обсяг робіт та послуг, а також визначена їх вартість - 2 500,00 грн, а тому саме в цьому розмірі підлягають стягненню витрати на правову допомогу (а.с.18 зворот-20).

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст.526, 554, 610, 611, 612, 615, 625, 626, 651, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 223, 247, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ (код ЄДРПОУ: 43979069, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, буд. 1А) заборгованість за договором №1681185 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 07.08.2024 у розмірі 52 169,50 гривень (п`ятдесят дві тисячі сто шістдесят дев`ять гривень 50 копійок), з яких: 10 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 41 869,50 грн - заборгованість по процентах (%).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» 2422,40 грнсудових витрату виді сплаченогосудового збору та 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має правооскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк