Постановление суда № 129201852, 14.07.2025, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/8555/24

провадження № 1-кп/361/1112/24

14.07.2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №22024000000000697 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 436-2 КК України,

встановив:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №22024000000000697 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який перебуває в умовах утримання у ДУ «Київський слідчий ізолятор».

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження дії запобіжного заходу тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 25 липня 2025 року та на переконання прокурора, підстави для застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, оскільки наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо клопотання прокурора, оскільки відсутні ризики, на які вказує у своєму клопотанні прокурор, наміру ухилятися від суду обвинувачений не має, прохали обрати обвинуваченому більш м`який запобіжний захід.

Крім цього, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказав на те, що перебуваючи в слідчому ізоляторі у нього значно погіршився стан здоров`я, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до керівника ДУ «Київський слідчий ізолятор» з письмовими клопотання про проведення відповідного медичного обстеження та лікування, однак відповіді на свої клопотання не отримав.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 зазначив, що звертався до ДУ «Київський слідчий ізолятор» із відповідним адвокатським запитом щодо надання інформації про результати медичного огляду ОСОБА_4 , однак будь-якої відповіді на запит адміністрацією установи надано не було.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Положенням статті 178 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих йому злочинів, даних про його особу, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці постійного проживання, сімейний стан, майновий стан.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до двох місяців, суд бере до уваги особу обвинуваченого, якому органами досудового розслідування інкриміновано кримінальні правопорушення проти національної безпеки України, направлена на підтримку протиправної діяльності російських окупаційних військ та несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення Збройних Сил України, за вчинення яких передбачено покарання тільки у виді позбавлення волі, стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, характер злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , дає підстави вважати, що по справі існують обґрунтовані ризики щодо негативної поведінки обвинуваченого у суспільстві, його можливість вплинути на встановлення істини по справі та в подальшому перешкодити виконанню процесуальних рішень по справі, тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належною поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 діб, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не визначати розмір застави.

Що стосується тверджень обвинуваченого ОСОБА_4 щодо погіршення стану його здоров`я під час перебування в умовах СІЗО та необхідності проведення відповідного кваліфікованого лікування слід зазначити наступне.

Статтею 206 КПК України визначено загальні обов`язки суду щодо захисту прав людини, зокрема частиною 6, 7, 8 цієї статті передбачено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя (суд) зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 №239/5/104 затверджено порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, яке дозволяє проведення медичного огляду обвинувачених.

Пунктом 2.3 зазначеного Порядку передбачено, що медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Крім того, під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Пункт 2.8 Порядку передбачає, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.

Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров`я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров`я.

Підсумовуючи викладене вище, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, Конституції України, суд вважає, що у даному випадку можливо застосувати ч.7ст.206 КПК України, оскільки інші відомості суду невідомі, письмових доказів не має, тому необхідно зобов`язати начальника Державної установи „Київський слідчий ізолятор» негайно організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 у разі необхідності діяти відповідно до порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 2 ст. 436-2 КК України, строком на 60 днів, а саме по 11 вересня 2025 р. включно.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не визначати розмір застави.

Зобов`язати уповноважену особу Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в разі необхідності забезпечити відповідне лікування.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження термінів тримання під вартою безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

Головуючий суддя: ОСОБА_1