Постановление суда № 129196989, 30.07.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31933/24

УХВАЛА

30 липня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. у справі № 420/31933/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду (суддя Караван Р.В.) перебуває адміністративна справа № 420/31933/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанов Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року; зобов`язання відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.

28.07.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід, у якій останнім на підставі ст. 39 КАС України заявлений відвід судді Каравану Р.В., яка обґрунтована тим, що на думку заявника суддя свідомо затягує розгляд справи і закрадається підозра, що це не просто так, а є вигода. Вважає, що суддя Караван Р.В. не повинен в подальшому розглядати позовні вимоги і підлягає відстороненню.

Ухвалою суду від 29.07.2025 року суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В. дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Каравану Р.В. від участі у розгляді справи № 420/31933/24, а також ухвалив передати справу до відділу надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи (канцелярія) Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді у порядку встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України для розгляду заяви про відвід судді.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За результатами автоматизованого розподілу 29.07.2025 року заява про відвід судді Каравана Р.В. у справі № 420/31933/24 передана для вирішення судді Бутенку А.В.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Каравана Р.В. у справі № 420/31933/24, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту (зареєстрований канцелярією суду 14.10.2024), у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та Постанови Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;

зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року, та виплатити перераховану.

Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви з уточненим складом учасників справи разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, а також обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

28.10.2024 засобами поштового зв`язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 16.10.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано уточнену позовну заяву (зареєстрована канцелярією суду 31.10.2024) з уточненим складом учасників справи, в якій зазначено відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, разом з її копіями для інших учасників справи.

Крім того, позивачем у вказаній уточненій позовній заяві, уточнено позовні вимоги, які викладено у наступній редакції:

визнати протиправною бездіяльність відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов`язань до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанов Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;

зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.

Ухвалою суду від 06.11.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.

13.11.2024 засобами поштового зв`язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 06.11.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована канцелярією суду 19.11.2024), до якої долучено належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів разом з їх копіями для інших учасників справи.

Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

За наслідками дослідження матеріалів справи судом було встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду без поважних причин.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

22.04.2025 позивачем засобами поштового зв`язку, з метою усунення вказаних в ухвалі від 10.04.2025 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву (зареєстровану канцелярією суду 28.04.2025), в обґрунтуванні якого зазначено в грудні 2024 року підготовче провадження було закінчено так як сторони надали всі матеріали. На даний час у суда немає строку для закінчення справи. Позивач строки не порушував, а навпаки їх порушував відповідач, який зловживає службовим становищем.

Ухвалою суду від 01.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 01.05.2025, позивач подав апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

10.06.2025 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

14.07.2025 матеріали справи №420/31933/24 повернулись до Одеського окружного адміністративного суду після закінчення апеляційного провадження та були передані для продовження розгляду судді Каравану Р.В. після виходу зі щорічної відпустки 21.07.2025 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 прийнято адміністративну справу № 420/31933/24 до свого провадження для продовження розгляду. Розгляд справи вирішено проводити з урахуванням змінених ОСОБА_1 18 липня 2025 року позовних вимог. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.

Розглядаючи правове питання, яке порушене у заяві про відвід судді Каравана Р.В., суд бере до уваги наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Слід зазначити, що приписи статті 36 КАС України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано у Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Каравана Р.В. у справі №420/31933/24, суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу "a priori" не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Схожа позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07.09.2017 №46, у пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.

В свою чергу наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника справи.

Водночас суд зауважує, що у заяві про відвід не доведені будь-які факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про його упередженість чи небезсторонність у цій справі.

Тому аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заяву про відвід судді Каравана Р.В. у справі №420/31933/24 не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості вказаним суддею.

Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість судді Каравана Р.В. у справі №420/31933/24 або його необ`єктивність під час розгляду справи №420/31933/24 заявник у своїй заяві теж не довів, а суд під час розгляду відповідної заяви таких обставин не встановив.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді Каравана Р.В. у справі №420/31933/24.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Згідно з ч.ч.11-12 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.31, 36, 39, 40, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Каравана Р.В. у справі № 420/31933/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Бутенко