Постановление суда № 129194683, 30.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 липня 2025 року Справа 160/20951/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), начальника Відділу інспекторів прикордонної служби (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_2 , третя особа: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним доручення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), начальника Відділу інспекторів прикордонної служби (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_2 , третя особа: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у в`їзді на територію України від 14.06.2025 громадянину Республіки Казахстан ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане начальником Відділу інспекторів служби прикордонної (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшим лейтенантом НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 ;

-визнати протиправним доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.10.2024 № 50466-2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), та зобов`язати припинити його виконання;

-зобов`язати Державну прикордонну службу України вжити дій щодо безперешкодного в`їзду позивача ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) до України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2025 позовній присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/20951/25 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з частинами першою, другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: поданий адміністративний позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо адміністративний позов подано представником); відповідає адміністративний позов вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить адміністративний позов розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано адміністративний позов з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зважаючи на те, що з 23.07.2025 по 29.07.2025 суддя Бухтіярова М.М. перебувала на лікарняному, позовні матеріали перевірені та ухвалу постановлено першого робочого дня.

Дослідивши позовні матеріали, суд доходить висновку, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.

Статтею 160 КАС України викладено вимоги до оформлення позовної заяви та її обов`язкові реквізити.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Як слідує з позовних вимог, позивач просить визнати протиправним доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.10.2024 № 50466-2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), та зобов`язати припинити його виконання.

Суд звертає увагу, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п.9 ч.1 ст. 4 КАС України).

Водночас, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України не визначено у складі відповідачів, який має відповідати за позовом.

За таких обставин, позивачеві слід надати належним чином оформлену позовну заяву, в якій уточнити склад відповідачів, який/які мають відповідати за позовом, а також копію цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, або докази надіслання до електронного кабінету інших учасників поданих до суду документів.

Також, згідно з ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3028,00 грн.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211,20 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлено декілька позовних вимог немайнового характеру.

Так, позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасувати рішення про відмову у в`їзді на територію України від 14.06.2025 - є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 968,96 грн.

Позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.10.2024 № 50466-2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) - є іншою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 968,96 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 1937,92 грн.

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано квитанцію №4170-5146-8200-7518 від 13.07.2025 на суму 1211,20 грн.

Однак, згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України квитанція від 13.07.2025 №4170-5146-8200-7518 прикріплена та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/20335/25, що перебувала у провадженні у судді Бухтіярової М.М.

Судом встановлено, що первинно позивач звертався з цією позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, проте ухвалою суду від 17.07.2025 у справі №160/20335/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Начальника Відділу інспекторів прикордонної служби (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_2 , НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, третя особа: Департамент стратегічних розслідувань національної поліції України, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним доручення та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Отже, у зв`язку із поверненням позовної заяви у справі №160/20335/25 позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до наданої платіжної квитанції від 13.07.2025 №4170-5146-8200-7518 судовий збір сплачено саме у справі №160/20335/25 і саме за цією справою воно прикріплене та обліковується у КП «ДСС», вважати таку платіжну квитанцію належним підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви у справі, що розглядається, неможливо.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що судовий збір у цій справі не сплачено.

За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір та надати документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1937,92 грн. в установленому порядку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Як слідує із заявлених позовних вимог, позивач просить, зокрема, визнати протиправним доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.10.2024 № 50466-2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ).

Водночас, до суду із позовними вимогами щодо оскарження доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.10.2024 № 50466-2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 , позивач звернувся лише 18.07.2025 (документ сформований в Електронному суді 17.07.2025).

Таким чином, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів із цими позовними вимогами позивач звернувся із пропуском строку, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.

При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами в частині щодо визнання протиправним доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.10.2024 № 50466-2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 , з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позов без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), начальника Відділу інспекторів прикордонної служби (тип А) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_2 , третя особа: Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним доручення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

-уточненої позовної заяви, в якій уточнити склад відповідачів, який/які мають відповідати за позовом, а також копії цієї уточненої позовної заяви відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі, або докази надіслання до електронного кабінету інших учасників поданих до суду документів;

-оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 1937,92 грн. (одна тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень 92 копійки) сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами в частині щодо визнання протиправним доручення Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 08.10.2024 № 50466-2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк;

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова