Решение № 129183703, 29.07.2025, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 509/889/25

Провадження № 2/936/145/2025

29.07.2025 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Дзямко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 23.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4495523 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 000 гривень, строк на 360 днів.

23.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №4495523 за яким відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі.

Враховуючи внесені зміни до кредитного договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором сума кредиту на дату укладення додаткового договору, склала 16000 грн. Договір підписано в електронній формі. Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулося через платіжного провайдера ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення".

Позивач виконав умови договору в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач зобов`язання по кредитному договору не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

За даними поданого розрахунку заборгованості за договором №4495523 від 23.03.2024 у період з 23.03.2024 по 25.10.2024 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами сумою 86 650 грн.

На підставі договору факторингу № 25/10/2024 ТОВ «Лінеура Україна» відступило права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідача.

До позивача відповідно до укладеного договору факторингу від 25.10.2024 №25/10/2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4495523 від 23.03.2024, загальна сума заборгованості склала 110 150 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту 16 000 грн, заборгованість за процентами 86 150 грн, штрафні санкції 8 000 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Відповідно до умов Договору №4495523 строк кредиту 350 днів з 23.03.2024 по 18.03.2025.

Станом на укладення договору факторингу від 25.10.2024, строк дії договору №4495523 від 23.03.2024 не закінчився, тому в межах його дії у період з 26.10.2024 по 06.02.2025 (104 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 41600 грн., а тому загальна сума заборгованості становить 127 750 грн.

Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості.

Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4495523 від 23.03.2024 загальною сумою 151 750 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 16 000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 86 150 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за 104 календарних днів 41 600 грн, штрафні санкції 8 000 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період діє воєнного стану, позивач вважає, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за договором в розмірі 8 000 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4495523 від 23.03.2024 в сумі 143 750 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 16 000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 86 150 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 104 календарних днів 41 600 грн.

Вищенаведен іобставини стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідача про стягнення 143750,00грн заборгованості.

Заяви, клопотання учасників справи

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки до суду не повідомив. Відзиву на позов не подав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 05.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 21.05.2025, у зв?язку із неявкою представників сторін, розгляд справи відкладався на 04.06.2025, 09.07.2025 та 29.07.2025.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзиву на позов і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою судового засідання від 29.07.2025, з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву не подав, суд на підставі статей 280-282 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 06.03.2024 р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №4495523 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

На умовах, встановлених Договором ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору - сума кредиту складає 10 000,00 грн..

Відповідно до п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: з 23.03.2024 по 18.03.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів.

На підставі погоджених умов, викладених у п.2.1 Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі в сумі 10000,00 грн., шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Також, враховуючи зазначені вище умови договору, сторони уклали додатковий договір.

Сума кредиту за додатковим договором становить 1000,00 грн., шляхом зарахування коштів кредиту на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

Враховуючи внесені зміни до договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за договором сума кредиту на дату укладення додаткового договору, склала 16 000 грн.

Вищевказаний договір підписано в електронній формі.

Оскільки ТОВ «Лінеура Україна» не є банківською установою, то відповідно позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів і, як наслідок формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.

Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулося через платіжну систему, на підставі Договору ФК-П-19/03-01 про переказ коштів від 12.03.2019 р. між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ТОВ ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало в повному обсязі.

Відповідач зобов`язання по кредитному договору не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

За даними поденного розрахунку заборгованості за договором №4495523 від 23.03.2024 року у період з 26.10.2024 по 06.02.2025 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами сумою 41 600 грн.

На підставі договору факторингу № 24/05/2024 ТОВ «Лінеура Україна» відступило права вимоги, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» від 25.11.2024 р. змінено найменування на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

Реєстраційні дії, щодо зміни найменування ТОВ проведені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 1000681070010062201 від 10.12.2024.

Відповідно до умов Договору №4495523 строк кредиту 360 днів з 360 днів: з 23.03.2024 по 18.03.2025.

Станом на укладення договору факторингу від 25.10.2024, строк дії договору №4495523 від 23.03.2024 не закінчився, тому в межах його дії у період з 26.10.2024 по 06.02.2025 (104 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 41 600 грн, а тому загальна сума заборгованості становить 127 750 грн.

Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4495523 від 23.03.2024 загальною сумою 151 750 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 16000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 86150 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» за 104 календарних днів 41 600 грн, штрафні санкції 8000 грн.

Враховуючи норми чинного законодавства, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період діє воєнного стану, позивач вважає, що не підлягають стягненню з відповідача штрафні санкції за договором в розмірі 8000 грн.

Таким чином відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4495523 від 23.03.2024 143 750 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 16 000 грн, нарахованих процентів первісним кредитором 86150 грн, нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 104 календарних днів 41 600 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідач уклав кредитні договори за №4495523 від 23.03.2024 року та Додаткового договору від 23.03.2024 з ТОВ «ЛІНЕУРА Україна».

Відповідач в порушення вимог кредитних договорів не здійснив своєчасну сплату визначених договором платежів, в результаті чого станом на 19.02.2025 року виникла заборгованість в сумі 143 750 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 16000 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 86150 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 104 календарних днів 41 600 грн.

Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, з врахуванням вимог розумності та справедливості вважає, що нараховані відсотки є непомірно високими по відношенню до отриманої суми грошових коштів та основного боргу та такі підлягають зменшенню з огляду на таке.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-1 Оце 18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/1 б-ц (провадження № 14-318цс 18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У частинах першій, третій етапі 509ЦК Українивказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону № 1023-ХІІспоживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбані чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООП зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбулиЗакону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертоїстатті 42 Конституції Україниучасть у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Згідно з ч.5ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Зміни до вказаної статті набули чинності з 24.12.2023 відповідно доЗакону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

При цьому ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, натомість відповідачу нараховувалися відсотки понад 1% в день (2.50%). Процентна ставка позивачем не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування здійснювалося всупереч законодавству.

Враховуючи, що самимЗаконом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 06.03.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ятаст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Також колегія суддів враховує, що пунктом 17Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування»передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Законупоширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №44495523 укладено 06.03.2024, тобто після внесення змін доЗакону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,50% є нікчемною в силу положень ч.5 ст.8та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом з розрахунку розміру денної процентної ставки 1%, що становить 56580 гривень ((10 000,00 х 1% х 17 = 1700) + (16 000 х 1% х 343 = 54 880)).

З огляду на викладене,позовні вимоги необхідно задоволити частково, на суму 72 580 грн, з яких 16 000 грн заборгованість по тілу кредита та 56 580 грн заборгованість за нарахованими процентами, оскількивідповідачем не виконанозобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 223,08 грн, виходячи з обрахунку: (72580 грн (розмір задоволеного позову) х 2422,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору згідно платіжної інструкції від 11.10.2024 № 32428): 143750 грн (сума пред`явленого позову)).

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу суд зазначає таке.

В позовній заяві, поданій ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», у відповідності до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, був зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікував понести в зв`язку з розглядом справи, зокрема, 10 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи інтереси позивача ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» представляв адвокат Столітній М.М., що підтверджується довіреністю №5924-К-О та заявкою №6694 на виконання доручення до договору про надання правової допомоги, договором про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 та актом виконанихробіт.

Отже, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5049,04 грн, виходячи з обрахунку: (72580,00 грн (розмір задоволеного позову) х 10 000,00 грн (розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу): 143 750 грн (сума пред`явленого позову)).

Керуючись ст.ст.2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 44559822, розташованого за адресою: вул. Загородня,15, офіс 118/2, м.Київ) заборгованість в сумі 72 580 (сімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень, судовий збір у розмірі 1 223,08 (одна тисяча двісті двадцять три) гривні 08 коп та витрати на правничу допомогу у розмірі 5049 (п`ять тисяч сорок дев`ять) гривень 04 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

позивач: ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (зареєстроване місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Загородня,15,офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Суха Н.І.