Постановление суда № 129183365, 30.07.2025, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/972/25

УХВАЛА

30.07.2025 м.Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , приймає участь у режимі відеоконференції

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заявлене у кримінальному провадженні № 12025020210000009, внесеному до ЄРДР 08.01.2025 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопухів Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В суді на розгляді перебуває вказана справа.

18.07.2025 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, які становлять значну суспільну небезпеку, покарання за які передбачено у виді позбавлення волі. Існують ризики, визначені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того, згідно з ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, що обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема за ст. 114-1 КК України застосовується запобіжних захід у виді тримання під вартою. Враховуючи це, прокурор просить продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, без визначення застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Потерпілий, представник потерпілого підтримали думку прокурора.

Захисник ОСОБА_7 не з`явився.

Обвинувачений просив здійснити розгляд клопотання без участь його захисника, не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З обвинувального акта та доданих до нього матеріалів встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 194 КК України, відомості про які 08.01.2025 внесені до ЄДРДР № 12025020210000009,зокрема щодо перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, та умисному знищенні або пошкодженні чужого майна вчиненому шляхом підпалу.

Ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду від 10.01.2025 року, 06.03.2025 підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а в подальшому продовжено його на 60 днів. Ухвалами Хмільницького міськрайонного суду від 10.04.2025 року, від 04.06.2025 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02.08.2025.

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про існування ризиків, суд приймає до уваги наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За змістом ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Бекчиєв проти Молдови» зазначає, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

ЄСПЛ в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому (від трьох до десяти років позбавлення волі), його молодий вік, стан здоров`я, зважаючи на зміст обвинувачення, суддя дійшов висновку про існування ризиків, визначених у п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу буде не достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, у тому числі і ст. 114-1 КК України. Отже, підстав для визначення розміру застави судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 179, 194, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 27.09.2025 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_8