Решение № 129159256, 29.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2025 рокуСправа №160/4201/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови,-

УСТАНОВИВ:

07.02.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач-1) та Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач-2), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 077240 від 29 січня 2025 року, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час перевірки у водія був наявний відповідний товаросупровідний документ товарно-транспортна накладна (ТТН). Позивач вважає, що недоліки в її заповненні, на які вказав інспектор, не є тотожними правопорушенню, передбаченому абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке встановлює відповідальність саме за відсутність документів, а не за дефекти їх оформлення. Крім того, позивач зазначає, що відповідальність за правильність складання ТТН покладається на вантажовідправника, а не на перевізника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.02.2025 та 05.03.2025 на адресу суду від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких він проти задоволення позовних вимог заперечував. Відповідач наполягає, що ТТН, яка була пред`явлена водієм, не містила всіх обов`язкових реквізитів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема кодів ЄДРПОУ учасників перевезення. На думку відповідача, такий документ є неналежно оформленим, нікчемним, а отже, його наявність прирівнюється до його відсутності, що і становить склад правопорушення, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону.

Згідно з положеннями ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.12.2024 інспектором Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області було проведено рейдову перевірку транспортного засобу MAN (н/з НОМЕР_1 ) з причепом KOEGEL (н/з НОМЕР_2 ), що належить ФОП ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено Акт № 090873 від 22.12.2024, в якому зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». В акті зазначено: «під час перевезення вантажу перевізник не забезпечив водія оформленою товарно-транспортною накладною на вантаж». Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього ж Закону.

При цьому в акті міститься посилання на ТТН №ОС000001818 від 22.12.2024, копія якої долучена до матеріалів справи.

На підставі вказаного акту, 29.01.2025 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області було винесено оскаржувану постанову № 077240, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Отже, правомірність винесеної постанови є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Згідно зі ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено відповідальність для автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, диспозиція даної норми чітко визначає склад правопорушення як фізичну відсутність у водія на момент перевірки документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону № 2344-III.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, самим актом перевірки № 090873, у водія на момент контрольного заходу була в наявності товарно-транспортна накладна № ОС000001818 від 22.12.2024. Цей факт не заперечується і відповідачем у відзиві.

Суть претензій інспектора, що відображено у відзиві відповідача-2, зводилася не до відсутності ТТН як такої, а до недоліків її заповнення, а саме відсутності кодів ЄДРПОУ/РНОКПП учасників перевезення, що є обов`язковими реквізитами відповідно до ст. 48 Закону № 2344-III.

Зокрема у графах Замовник та Вантажоодержувач містилися найменування підприємств з зазначенням коду ЄДРПОУ, в той час як у графі Вантажовідправник містилося тільки найменування підприємства (ТОВ Одеський комбікормовий завод №1 без зазначення коду ЄДРПОУ.

Проте на самій же товаро-транспортній накладній міститься штемпель навпроти графи Вантажовідправник з наступними відомостями: Товариство з обмеженою відповідальністю Одеський комбікормовий завод №1 22 грудня 2024 код 35697597.

Тобто зі змісту самої ТТН суд вбачає наявність усіх обов`язкових реквізитів які вимагав при перевірці відповідач.

Суд наголошує, що поняття «відсутність документа» та «наявність документа, оформленого з недоліками» не є тотожними.

Законодавець у абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III встановив відповідальність саме за факт відсутності документа. Ця норма не містить положень щодо відповідальності за наявність у наданому документі дефектів його заповнення чи невідповідності його форми встановленим вимогам.

Отже, відповідальність за повноту та правильність заповнення ТТН несе вантажовідправник. Автомобільний перевізник не може нести відповідальність за порушення, допущені іншим суб`єктом господарювання.

Доводи відповідача-2 про те, що неналежно оформлений документ є нікчемним, а отже, відсутнім, суд не враховує, адже у наданій до матеріалів справи ТТН були наявні всі необхідні реквізити. Крім того, така логіка призводить до розширеного тлумачення норми, що встановлює відповідальність, що є неприпустимим.

Склад адміністративно-господарського правопорушення, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, є формальним і полягає саме у відсутності документа на момент перевірки. Оскільки документ був пред`явлений і крім того мав необхідні реквізити, склад вказаного правопорушення в діях позивача був відсутній.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується відповідною квитанцією та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу суд вважає необхідним відмовити в цій частині, адже позивачем не було надано жодних документальних підтверджень понесення вказаних витрат.

Керуючись ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 077240 від 29 січня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

У задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко