Решение № 129157816, 29.07.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2251/25

Провадження № 2/740/1224/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2025 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ніжині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

28.04.2025 представник Романенко М.Е. звернувся в інтересах ТОВ «ВІН ФІНАНС» (адлі позивач) з позовом, в якому просив поновити строк позовної давності для подання позову та стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором №L1907251 від 07.02.2019 у загальному розмірі 24 221,55 грн, яка складається з: тіло кредиту - 8500 грн, заборгованість по відсоткам - 533 грн, штраф - 2833,31 грн, комісія - 4250 грн, та суми інфляційних втрат 6656,10 грн, суми 3% річних 1449,14 грн, та витрати по сплаті судового збору і на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог зазначив, що 07.02.2019 ТОВ «ФК «ДІНЕРО» укладено договір кредитної лінії №L1907251 з ОСОБА_1 . Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості становив 16 116,31 грн, яка складалась з тіла кредиту в розмірі - 8500 грн, заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 533 грн, штраф - 2833,31 та комісія 4250 грн. 01.07.2019 між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (надалі ТОВ «ВІН ФІНАНС», назву юридичної особи змінено на підставі рішення зборів учасників; без ліквідації та/чи додаткової реорганізації юридичної особи) укладено договір відступлення права вимоги №01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги в тому числі за договором кредитної лінії №L1907251 за яким ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло прав кредитора відносно відповідача. Станом на дату укладення договору №01072019 від 01.07.2019 відступлення прав вимоги, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором - ТОВ «ВІН ФІНАНС» за кредитним договором становила 16 116,31 грн. Всупереч умов кредитного договору та вимог закону відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС». Заборгованість відповідача за кредитним договором №L1907251 від 07.02.2019 становить 24 221,55 грн, яка складається: сума заборгованості - 16 116,31 грн, сума інфляційних втрат 6656,10 грн, суми 3% річних 1449,14 грн.

Одночасно позивач просив суд поновити строк позовної давності для подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №L1907251 від 07.02.2019. Зазначив, що враховуючи практику застосування норм права Верховним судом, в силу приписів, зокрема, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», строк на звернення до суду із позовною заявою, який настав під час дії обмежень карантинного характеру, має бути продовженим, а отже заява про застосування строків позовної давності має бути визнаною як передчасна та в її задоволені має бути відмовлено. Крім цього, до об`єктивних причин звернення до суду із захистом своїх прав та інтересів, Позивачем виокремлюється також введення воєнного стану на території країни. Попри зазначену норму ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», де зазначається, що скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється, існує низка рішень рекомендаційного характеру, які були видані Радою Суддів України. Зокрема, 02.03.2022 РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зазначила, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Тому введення в Україні режиму воєнного стану 24.02.2022 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану є об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуальних строків, встановлених законом та судом.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Відповідач ОСОБА_1 про місце, день та час слухання справи повідомлений шляхом направлення рекомендованого повідомлення на адресу місця його проживання та місця реєстрації.

Про дату, час та місце розгляду відповідач повідомлений шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті «Судової влади України».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

07.02.2019 ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №L1907251, щляхом підписання Спеціальних умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2500427, за умовами якої ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 8500,00 грн, реальна річна відсоткова ставка 406,29%; відсоткова ставка в день - 1,13%; штраф, якщо є - 50%; дата повного погашення - 14.02.2019.

Окрім того, 07.02.2019між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ОСОБА_1 було укладено Додаткові угоди №АG2500427, №АМ0328372, №AМ2286941, №АМ9471284 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2500427, за умовами яких ОСОБА_1 отримав кредит у сумі:1300 грн, 4400 грн, 3300 грн, 8500 грн, з потенційним лімітом кредитної лінії 20000,00 грн, реальна річна відсоткова ставка 406,29%; відсоткова ставка в день - 1,13%; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю; штраф, якщо є - 50%; дата повного погашення - 14.02.2019. До договору додано загальні умови договору кредитної лінії та Паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) (а.с.14-17, 18-19).

01.07.2019 між ТОВ «ФК «ДІНЕРО» та ТОВ «ФК «ДОВІРА та ГАРАНТІЯ» було укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, відповідно до умов якого кредитор відступає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитним договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості) (а.с.26-32).

25.07.2024 відповідно до протоколу загальних зборів №1706 перейменовано ТОВ «ФК Довіра і Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Товариством було ідентифіковано особу за її фінансовим номером та наданими ОСОБА_1 персональними даними, а саме: РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 , про що свідчить Довідка про ідентифікацію, із якої вбачається, що 07.02.2019 о 14:44:05 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp пароль - 255040 заявку на кредит у розмірі 1300,00 грн (дата банківського переказу коштів - 07.02.2019 о 14:45:33), 07.02.2019 о 16:18:11 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp пароль - 1406062, заявку, про отримання коштів у розмірі 2000, 00 грн (дата банківського переказу коштів - 07.02.2019 о 16:19:41), 07.02.2019 о 20:14:14 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp пароль - 185046, заявку, про отримання коштів у розмірі 1100, 00 грн (дата банківського переказу коштів - 07.02.2019 о 20:15:04), 10.02.2019 о 02:43:50 ОСОБА_1 було подано та підписано електронним підписом Otp пароль - 681007, заявку, про отримання коштів у розмірі 4100, 00 грн (дата банківського переказу коштів - 10.02.2019 о 02:44:28) (а.с.39).

Згідно розрахунку заборгованості за Договором №AG2500427 за період з 07.02.2019 по 01.07.2019 заборгованість ОСОБА_1 становила - 16 116,31,00 грн з яких: тіло кредиту - 8 500 грн; проценти для початково зазначеної тривалості - 533 грн; штрафи/пені - 2833,31 грн; комісія за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку із простроченою заборгованістю - 4 250 грн (а.с.21).

До позову також додано розрахунок штрафів та інфляційних втрат, відповідно до якого загальний розмір заборгованості у період прострочення грошового зобов`язання становить 1095 днів та складається з наступного: 16 166,31 грн (сума боргу) + 6656,10 грн (інфляційне збільшення) + 1449,14 грн (штрафні санкції) = 24 221,55 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що передбачено ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору(ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 055 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз.1 ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, щоякщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис (п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч.5 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Враховуючи вищевикладені вимоги закону, суд звертає увагу на те, що кредитний договір №L1907251 від 07.02.2019 (Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2500427, Додаткові угоди №АG2500427, №АМ0328372, №AМ2286941, №АМ9471284 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AG2500427) не містить підпису ОСОБА_1 .

Наведені обставини в своїй сукупності не можуть свідчити про волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що відповідач засвідчив як вищевказаний кредитний договір, так і додані до нього додаткові угоди шляхом накладення електронного підпису або електронного цифрового підпису, чи електронного підпису одноразовим ідентифікатором, чи аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису).

Відсутність вказаних доказів позбавляє можливості суд встановити факт ознайомлення із вказаними умовами надання кредитних послуг та їх підписання, що є обов`язковим у разі пред`явлення позивачем вимог щодо стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобо`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ВІН ФІНАНС» не надало належних доказів на підтвердження перерахування ТОВ «ФК «ДІНЕРО» на рахунок ОСОБА_1 8500,00 грн на виконання кредитного договору від 07.02.2019 (з урахуванням додаткових угод). У зв`язку з викладеним, суд вважає недоведеним факт надання кредитних коштів за цими договорами та існування кредитної заборгованості у зазначеному позивачем розмірі.

Позивачем не надано належних, достовірних і достатніх доказів на підтвердження відступлення ТОВ «ФК «ДІНЕРО» і набуття ТОВ «ФК Довіра і Гарантія» права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №L0626993 від 13.10.2018. Позивачем не надано ні акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу, ні самого реєстру боржників до договору факторингу, які є невід`ємною частиною вказаного вище договору.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст.79, 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «ВІН ФІНАНС», тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає, що застосування позовної давності можливо в разі наявності підстав для задоволення позову. Так, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц).

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512, 514, 526, 549, 610, 611, 615, 629, 1054, 1081, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.О. Гагаріна