Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
і м е н е м У к р а ї н и
25 липня 2025 року ЧернігівСправа № 640/13238/19
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" про винесення додаткового рішення суду по справі № 640/13238/19,
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 640/13238/19..
Рішенням суду від 16.06.2025 позов задоволено повністю.
23.06.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення на відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 79728,96 грн, оскільки при винесенні рішення суду дана вимога не була вирішена.
16.07.2025 ухвалою суду розгляд заяви призначено в порядку письмового провадження.
Представником відповідача подані заперечення на заяву, у яких просив врахувати позицію Верховного Суду щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 252 КАС України).
Заява представника позивача надійшла до суду в порядку ч. 2 ст. 252 КАС України.
Розглядаючи заяву представника позивача, суд зазначає таке.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 01.01.2019, договір про залучення адвоката від 01.01.2019, акт приймання передачі наданих послуг від 18.06.2025, платіжну інструкцію від 19.06.2025 № R000000996 на суму 79728,96, копія свідоцтва та ордер (а.с.200-206).
Відповідно до ч. 1, 3, 4ст. 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
В силу вимог ч. 5ст. 143 КАС Україниу випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеномустаттею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5ст. 252 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2ст. 16 КАС Українипредставництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, ч. 3 ст. 134 КАС України визначає, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, ст. 134 КАС України забезпечує право особи на правову допомогу, та, разом з тим, запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині п`ятій цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У свою чергу, згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Також за змістом ч.9ст. 139 КАСпри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 у справі №826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді.
Водночас, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19). Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
В цьому аспекті суд враховує, що справа не визнана судом складною та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а правовідносини, які є предметом розгляду в межах цієї справи, не свідчить про те, що підготовка сторони позивача до розгляду справи в суді вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Відтак, беручи до уваги предмет позову, складність справи та процесуальний порядок її розгляду (без судового засідання у письмовому провадженні), зважаючи на реальний обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту прав та інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, доводи відповідача, суд доходить висновку, що витрати позивача на правову допомогу адвоката підлягають зменшенню до 30000,00 грн і що такий розмір відповідатиме критерію співмірності та вимогам розумності.
Отже, за наслідками розгляду справи на користь позивача належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи наведене, заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень) витрат на правничу (правову) допомогу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку статей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" вул. Велика Васильківська, 72, а,м. Київ,03150 код ЄДРПОУ 39317771.
Відповідач: Державна інспекція архітектури та містобудування України бульв. Лесі Українки, 26,м. Київ,01133 код ЄДРПОУ 44245840.
Повний текст рішення виготовлено 25 липня 2025 року.
СуддяІ.І.Соломко
Судебное решение № 129132020, Чернігівський окружний адміністративний суд было принято 25.07.2025. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 640/13238/19. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: