Решение № 129126891, 28.07.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року Справа № 280/3144/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною відмову відповідача в зарахуванні до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.04.2004 року по 31.12.2007 року, у внесенні змін до відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з розрахунку повного календарного місяця за один місяць ведення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, до індивідуальних відомостей про застраховану особу стосовно фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2004 по 31.12.2007;

2) зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди провадження підприємницької діяльності з 01.04.2004 року по 31.12.2007 року та внести зміни до відомостей системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо застрахованої особи позивача шляхом внесення відсутніх відомостей про страховий стаж за період з 01.04.2004 по 31.12.2007 з розрахунку повного календарного місяця за один місяць ведення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності до індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача, судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.03.2004 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про сплату єдиного податку серії Б №211254, термін дії свідоцтва з 01.01.2004 до 31.12.2007, що підтверджується відмітками на зворотному боці та засвідчено печатками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя. Позивач зверталась до ГУ ДПС у Запорізькій області із заявою про витребування інформації про перебування на обліку на спрощеній системі оподаткування, про відсутність в неї заборгованості перед податковим органом та з вимогою надати документи щодо сплати нею внесків, у відповідь повідомлено про взяття на облік податкової як фізичної особи-підприємця та її перебування на обліку на спрощеній системі оподаткування у період з 01.04.2004 по 31.12.2007. Звернувшись до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу в персоніфікованому обліку відомостей в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, періодів здійснення нею підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в період з 01.04.2004 по 31.12.2007, позивач отримала відмову з огляду на відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей щодо позивача. Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною та такою, що порушує її право на належне пенсійне забезпечення. Зауважено, що відсутність даних про сплату страхових внесків сама по собі не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду зайняття позивачем підприємницькою діяльністю, оскільки така інформація відсутня не з вини позивача. Водночас обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду здійснення підприємницької діяльності є сплата за весь період щомісячних внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

06.05.2025 до суду надійшов відзив на позову заяву, у якому зазначено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності зараховується до стажу для визначення права на призначення пенсії за віком за довідкою про реєстрацію як фізична особа підприємець, лише за умови підтвердження, що діяльність здійснювалась із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку. Для розрахунку розміру пенсії період підприємницької діяльності до страхового стажу зараховується за умови сплати страхових внесків та пропорційно сумі фактично сплачених страхових внесків за відповідний період. Спірні періоди неможливо врахувати до страхового стажу позивача, оскільки відсутні відомості про сплату внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування стажу. Звернуто увагу, що згідно з даними Єдиного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 знято з обліку 31.08.2021. Відповідно до п. 4 Розділу IV Постанови від 18.06.2014 № 10-1 «Про затвердження Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі Постанова №10-1), передбачено, що у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. З огляду на викладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

13.05.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначає, що позивач не має відповідати за незбереження органами Пенсійного фонду документів про нарахування страхових внесків / збору на загальнообов`язкове державне страхування, а відсутність належних, достатніх та допустимих доказів наявності заборгованості позивача перед податковим та пенсійним органами, а також факт реєстрації припинення підприємницької діяльності, підтверджують сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності. Оскільки адміністрування сплати страхових внесків покладено на відповідний державний орган, то особа не може нести відповідальність за наповнення реєстру застрахованих осіб. Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку серії Б №211254 термін його дії неодноразово продовжувався, що зазначено на зворотному боці свідоцтва та вказані записи засвідченні печатками Державної податкової інспекції Жовтневому районі м. Запоріжжя. Слід зазначити, що зазначене продовження було можливим лише за наявності сплати всіх податків та зборів до відповідного управління ДПС. У разі наявності заборгованості зі сплати внесків, термін дії свідоцтва не продовжувався. Наведене підтверджує можливість зарахування періоду з 01.04.2004 по 31.12.2007 до страхового стажу позивача.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 28.04.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Ухвалою від 01.07.2025 суд витребував від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області усі матеріали заяви (звернення) з долученими до нього додатками, та інші документи, поданими ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Запорізькій області, за результатами розгляду яких було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду провадження підприємницької діяльності з 01.04.2004 по 31.12.2007.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про зарахування до її страхового стажу в персоніфікованому обліку відомостей в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування періодів здійснення нею підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з 01.04.2004 по 31.12.2007.

Листом від 10.02.2025 №2136-1804/Т-06/8-0800/25 відповідач повідомив, що станом на сьогодні в Реєстрі застрахованих осіб відсутні персоніфіковані відомості за період з 01.04.2004 по 31.12.2007, отже і страховий стаж за зазначений період відсутній. ОСОБА_1 в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області на обліку як фізична особа-підприємець в період 2004-2007 років не перебувала. Додатково повідомлено, що згідно даних Єдиного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 знято з обліку 31.08.2021. Відповідно до абз. п. 4 Розділу IV Постанови від 18.06.2014 № 10-1 «Про затвердження Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі Постанова №10-1), передбачено, що у разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили. Отже, враховуючи викладене, у Головного управління відсутні підстави для внесення змін до Реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.11.2024 №49621/6/08-01-24-09-08 ФОП ОСОБА_1 взято на облік 19.03.2004 в Олександрівській ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області, як фізична особа-підприємець та перебувала на обліку на спрощеній системі оподаткування згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серія Б №211254 з 01.04.2004 по 31.12.2007.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи, виданим відділом реєстрації та єдиного реєстру Жовтневої райадміністрації Запорізької міської ради, 19.03.2024 був зроблений запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 25490086Ф0020823 про реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

За змістом довідки від 25.03.2004 № 6265/10/10-11, виданої Державною інспекцією у Жовтневому районі міста Запоріжжя, приватний підприємець ОСОБА_1 взята на облік 25.03.2004 за №158 у ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

31.03.2004 Державною інспекцією у Жовтневому районі міста Запоріжжя складено Свідоцтво про сплату єдиного податку серії Б №211254, видане суб`єкту підприємницькій діяльності фізичній особі ОСОБА_1 , термін дії свідоцтва з 01.04.2004 на вид діяльності: торгівельна діяльність з підприємств громадянського харчування. Термін дії свідоцтва неодноразово продовжувався, діяло до 31.12.2007, про що свідчать відмітки на зворотному боці свідоцтва.

Позивач вважає, що ГУ ПФУ в Запорізькій області протиправно не зараховано до її страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.04.2004 по 31.12.2007, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За приписами частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 3-1 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Отже, за вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періодів провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на таке правове регулювання, до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців, якщо вони підтвердженні довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 - додатково лише за умови сплати страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; органів доходів і зборів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом №1058-IV за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, береться за основу отриманий ними дохід за відповідний місяць (частина третя статті 20 Законом №1058-IV).

Обов`язковою умовою для врахування доходу, що був отриманий за час здійснення підприємницької діяльності особою при обчисленні пенсії та набутого за цей час страхового стажу є сплата за весь наведений період внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або єдиного соціального внеску, та/або подання відповідних звітів до відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України.

Як встановлено судом, позивач у спірний період була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Водночас за позицією відповідача відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.04.2004 по 31.12.2007, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні персоніфіковані відомості.

При цьому суд зазначає, що з огляду на викладені вище висновки, належним доказом для зарахування до страхового стажу періодів провадження підприємницької діяльності з 01.04.2004 по 31.12.2007 є сплата страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Так, Верховний Суд у постанові від 06.08.2024 у справі №580/7175/21 нагадав, що належними ж доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Суд зазначає, що надані до пенсійного органу та до суду документи та твердження про відсутність заборгованості не підтверджують сплату таких платежів, жодного доказу, який би вказав на сплату таких внесків позивачем надано не було, як і не зазначено про неможливість подання таких доказів, чи відмови з боку суб`єкта владних повноважень у їх наданні. При цьому, відсутність заборгованості зі сплати страхових внесків не прирівнюється до її сплати. Відсутність заборгованості лише вказує на те, що станом на визначений час немає невиплачених сум, але не підтверджує факт сплати всіх нарахованих внесків за минулі періоди.

Також суд бере до уваги, що термін дії свідоцтва про сплату єдиного податку серії Б №211254 неодноразово продовжувався, що зазначено на зворотному боці свідоцтва та вказані записи засвідченні печатками Державної податкової інспекції Жовтневому районі м. Запоріжжя..

Так, відповідно до пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 № 599 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 752/4045 (далі - Наказ № 599), підставою для видачі свідоцтва є подання суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку зобов`язаний протягом десяти робочих днів після отримання заяви безоплатно видати Свідоцтво або надати письмову мотивовану відмову.

Разом з тим, факт продовження терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку не є доказом сплати фізичною особою-підприємцем страхових внесків, що підлягає доказуванню під час вирішення питання щодо зарахування спірного періоду провадження підприємницької діяльності до страхового стажу. З аналогічних підстав суд відхиляє доводи позивача про відсутність обов`язку особи нести відповідальність за наповнення реєстру застрахованих осіб.

Сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем без підтвердження сплати нею відповідних внесків не може бути достатньою підставою для зарахування позивачу до її страхового стажу періоду підприємницької діяльності. Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а.

При цьому суд зазначає, що в разі здобуття позивачем доказів сплати страхованих внесків, позивач не позбавлений права повторного звернення до територіального органу Пенсійного фонду України для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача та внесення відповідних відомостей до системи персоніфікованого обліку Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем прав, свобод або інтересів позивача на момент звернення до суду, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.07.2025.

Суддя К.В. Мінаєва