Постановление суда № 129126313, 28.07.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

28 липня 2025 року Справа №200/5043/25

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка

Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.09.2019 року по 08.05.2024 року у розмірі 880623,65 грн.

14 липня 2025 року ухвалою суду залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк не більше 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі встановленому законом або доказів на підтвердження неможливості його сплати.

Обґрунтовуючи означену ухвалу судом ураховано висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, згідно яких стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зроблено правовий висновок про те, щосередній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону№ 108/95-ВР, тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Поряд з цим, у постанові від 12.12.2023 року у справі № 600/1927/23-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у котре звернув на це увагу та виснував, що за змістом частини другої статті 22 Закону № 3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Відтак, позовні вимоги до роботодавця щодо середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні не пов`язані із порушенням соціальних прав учасника бойових дій та є мірою відповідальності роботодавця за порушення законодавства про оплату праці (трудових прав), яка застосовується незалежно від наявності або відсутності у працівника статусу учасника бойових дій.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7044,99 грн (880623,65 грн х 0,01 х 0,8) за платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях на рахунок Донецького окружного адміністративного суду:

Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101,

Код отримувача: 37967785,

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.),

Код банку отримувача (МФО): 899998,

Рахунок отримувача: UA308999980313111206084005658,

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

25 липня 2025 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач наполягає на звільненні його від сплати судового збору та зазначає, що зі змісту позовних вимог вбачається, що останні стосуються виплати середнього заробітку за час затримки виплати індексації та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, тобто спір у цій справі стосується соціальних прав позивача.

Позивач покликається на висновки Верховного Суду викладені у постановах від 21 січня 2021 року у справі № 120/2577/20, від 24 березня 2021 року у справі № 120/2869/20, від 19 квітня 2021 року у справі № 580/2606/20, від 28 липня 2021 року у справі № 580/5247/20, від 30 листопада 2021 року у справі № 480/1422/21, від 14 лютого 2021 року у справі № 200/866/21, від 01 лютого 2022 року у справі № 200/1654/21, від 05 травня 2022 року у справі № 420/18798/21, від 03 серпня 2022 року у справі № 400/2256/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 320/8860/21, від 18 січня 2023 року у справі № 560/2611/22, від 21 листопада 2023 року у справі №520/10453/23, від 12 грудня 2023 року у справі № 600/1927/23.

Дослідивши доводи клопотання позивача суд зазначає, що адміністративний спір стосується застосування до роботодавця позивача заходів відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, а не виплати індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які були предметом судового розгляду у судовій справі № 520/33734/23, тож таке ототожнення є помилковим.

Щодо покликання позивача на висновки Верховного Суду викладені у наведених вище постановах суд зазначає, що дослідивши їх суд встановив їх нерелевантність до спірних правовідносин, оскільки всі вони стосуються прав позивачів на соціальне забезпечення, а саме призначення та перерахунок пенсії, а також пільг учасників бойових дій щодо отримання у власність земельних ділянок, тобто прав які безпосередньо пов`язані зі статусом УБД та ним зумовлені.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів заяви позивача щодо ширення пільг зі сплати судового збору на означену категорію справ.

Ураховуючи викладене, суд вимушений констатувати, що недоліки позовної заяви щодо сплати судового збору позивачем не усунуто, судовий збір у встановленому законом розмірі не сплачено.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість продовження строку на усунення недоліків в межах строків, визначених ст. 169 КАС України, надавши позивачу 5 днів на усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше 5 днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко