Постановление суда № 129095848, 23.07.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1453/21

Провадження № 1-кп/484/26/25

Кримінальне провадження № 12012160080000042

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Серби, Кодимського району Одеської області, громадянина України, проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

УСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12012160080000042 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

На початку жовтня 2007 житель м. Вільногірська Дніпропетровської області ОСОБА_8 , 1960 р.н., (якого 07.07.2008 вироком Апеляційного суду Миколаївської області було визнано винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та засуджено до позбавлення волі) з корисливих мотивів, з метою перерозподілу сфер впливу на Первомайському гранітно-щебеневому кар`єрі (ПГЩК) в Миколаївській області, вирішив вбити ОСОБА_9 , який неофіційно займався бізнесом на цьому підприємстві, використовуючи ТОВ «КНК Союз» (м. Дніпропетровськ), одним із засновників якого був син ОСОБА_10 - ОСОБА_11 .

Так, приблизно в кінці жовтня 2007 р, ОСОБА_8 перебуваючи в м. Дніпропетровську запропонував скоїти вбивство ОСОБА_9 , мешканцю м. Дніпропетровська ОСОБА_6 , на що останній погодився. ОСОБА_6 , в свою чергу зробив таку ж пропозицію своєму знайомому, ОСОБА_12 (якого 07.07.2008 вироком Апеляційного суду Миколаївської області було визнано винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та засуджено до позбавлення волі), обіцяючи матеріальну винагороду, який добровільно погодився скоїти вказане кримінальне правопорушення.

Займаючись підготовкою вбивства ОСОБА_9 і підшуканням знаряддя вбивства, ОСОБА_8 в кінці жовтня 2007 передав 1500 доларів США для придбання вибухового пристрою ОСОБА_6 , який, через кілька днів у невстановленої в ході досудового слідства особи і в невстановленому місці незаконно придбав саморобний радіокерований вибуховий пристрій, за допомогою якого вони мали намір скоїти вбивство ОСОБА_9 .

Після цього, зустрівшись 1 листопада 2007 у м. Дніпропетровську, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і ОСОБА_12 , вже безпосередньо втрьох, розподілили між собою ролі в планованому кримінальному правопорушенні. ОСОБА_8 , як організатор кримінального правопорушення, здійснював керівництво діями ОСОБА_12 і ОСОБА_6 , а ОСОБА_12 відводилася роль безпосереднього виконавця.

ОСОБА_8 , перебуваючи раніше в дружніх відносинах з ОСОБА_9 і неодноразово буваючи на місцях його перебування в м.Первомайську Миколаївської області, знав звички ОСОБА_9 , маршрути його пересування на автомобілі, місця звичайної стоянки автомобіля. Ці обставини ним також були повідомлені ОСОБА_12 та ОСОБА_6 .

У той же день, вони втрьох на автомобілі марки «Ауді-100», реєстраційний номер якого в ході досудового слідства не встановлено, що належав ОСОБА_6 і під управлінням останнього, виїхали до м.Первомайськ Миколаївської області з метою вбивства ОСОБА_9 . При цьому в салоні автомобілю в них перебувало заздалегідь підшукане знаряддя скоєння вбивства - саморобний радіокерований вибуховий пристрій.

Прибувши в м. Первомайськ Миколаївської області, близько 23 год, вони під`їхали до автомобільної стоянки, розташованої на вул. Гвардійській, 14-а, де на той час перебував автомобіль марки «RANGE ROVER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні ОСОБА_9 . Діючи за усною вказівкою ОСОБА_6 , ОСОБА_12 взяв даний вибуховий пристрій, таємно проник на територію автостоянки, де прикріпив його до днища зазначеного автомобіля, та активував його. Потім він повернувся до ОСОБА_6 й ОСОБА_8 , що чекали його неподалік в автомобілі марки «Ауді» та вони втрьох стали чекати ранку наступного дня, перебуваючи за межами міста.

2 листопада 2007, приблизно о 8 годині, вони знову приїхали до вищевказаної автостоянки. Там ОСОБА_12 залишився спостерігати за автомобілем «RANGE ROVER», до якого напередодні прикріпив саморобний радіокерований вибуховий пристрій, чекаючи появи водія зазначеного автомобіля. В цей час ОСОБА_6 й ОСОБА_8 , згідно із заздалегідь розробленим планом, від`їхали від автостоянки і зупинилися в районі перетину вулиць Одеської та Кам`яномістівської м.Первомайська, по маршруту звичайного пересування ОСОБА_9 в сторону Первомайського гранітно-щебеневого кар`єра, де по заздалегідь обговореному плану стали очікувати повідомлення ОСОБА_12 по мобільному телефону про виїзд з території автостоянки автомобіля, яким користувався ОСОБА_9 .

Приблизно о 10 год. 10 хв. в зазначений автомобіль на території автостоянки сіли син ОСОБА_9 - ОСОБА_13 і його друг ОСОБА_14 , які з автостоянки на вищевказаному автомобілі направилися до будинку № 2 на вул. Тихій вищевказаного населеного пункту, де до них приєднався ОСОБА_9 . Звідси на автомобілі під керуванням ОСОБА_9 , вони втрьох направились в бік Первомайського гранітно-щебеневого кар`єру.

Про від`їзд автомобіля «RANGE ROVER» з автостоянки, ОСОБА_12 використовуючи належний йому мобільний телефон, заздалегідь повідомив ОСОБА_6 , який отримавши вказане повідомлення, став очікувати автомобіль ОСОБА_9 . При проїзді автомобілю під керуванням ОСОБА_9 , в салоні якого також були ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , по вул. Кам`яномостівська, ОСОБА_6 , перебуваючи в належному йому автомобілі «Ауді-100», разом з ОСОБА_8 , помітивши вказаний автомобіль, почав рух за ним. Проїхавши деяку відстань за автомобілем «RANGE ROVER», ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , з метою ініціювання вибуху, декілька разів натиснув на кнопку дистанційного керування вибуховим пристроєм у вигляді брелока від автомобільної сигналізації, щоб таким чином позбавити життя ОСОБА_9 , також поставивши цим під загрозу життя багатьох людей.

Однак вибух не стався через незалежних від їх волі обставин, через те, що вибуховий пристрій раніше відпав від днища зазначеного автомобілю та залишився лежати на території автомобільної стоянки де був виявлений охоронцем ОСОБА_15 та виданий працівникам міліції.

Згідно висновку вибухотехнічної експертизи №2 від. 15.02.2008, наданий на дослідження предмет є остаточно спорядженим радіокерованим саморобним вибуховим пристроєм. Згідно вимірювань параметрів елемента живлення і розрахунку напруги й силу струму достатньо для гарантованого спрацювання електродетонаторів.

На підставі викладених фактичних обставин ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України у закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з корисливих мотивів на замовлення, за попередньою змовою групою осіб;

та ч. 1 ст. 263 КК України придбані, носінні та зберіганні вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Крім того, повертаючись 02 листопада 2007 з м. Первомайська Миколаївської області, після невдалого замаху на вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 продовжили діяти за попередньою змовою між собою, з метою вбивства ОСОБА_9 з корисливих мотивів. ОСОБА_8 знову виступав організатором і йому відводилася роль керівництва діями ОСОБА_12 і ОСОБА_6 , а ОСОБА_12 - роль безпосереднього виконавця кримінального правопорушення.

Повернувшись додому в цей день, вони втрьох домовилися здійснити зазначений злочинний намір пізніше, коли буде підібрано відповідну зброю. Відповідно до плану, розробленого ОСОБА_8 і ОСОБА_6 , вони мали намір скоїти вбивство ОСОБА_9 з використанням вогнепальної зброї, підшукання якої було доручено ОСОБА_6 . Для цієї мети ОСОБА_8 передав йому 1000 доларів США. Через кілька днів ОСОБА_6 , придбав у невстановленої в ході досудового слідства і в невстановленому місці знаряддя вчинення кримінального правопорушення пістолет-кулемет Шпагіна, зразка 1941 року (ПКШ-41).

Вранці 05 листопада 2007 р, у м.Дніпропетровську, ОСОБА_12 і ОСОБА_6 зустрілися з ОСОБА_8 . Потім втрьох, з метою вбивства ОСОБА_9 , вони направились до м. Первомайськ Миколаївської області на автомобілі «ТOYOTA LAND CRUISER», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_8 і під управлінням останнього, маючи в автомобілі заздалегідь підшукане і підготовлене знаряддя кримінального правопорушення - пістолет-кулемет Шпагіна (ПКШ-41) споряджений бойовими патронами-7,62 мм зразка 1930-1933 р.р.

На шляху прямування до м. Первомайськ, ОСОБА_8 зупинив належний йому автомобіль та ОСОБА_12 випробував вогнепальну зброю перероблений і забезпечений саморобним глушником пістолет-кулемет Шпагіна (ПКШ-41) калібру 7,62 мм, з дисковим магазином, спорядженим не менше 15 штатними боєприпасами - 7,62 мм патронами, та виконав з нього кілька пострілів. Таким способом вони переконалися в придатності зброї як знаряддя вбивства. Однак в цей день, в м Первомайську, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 не вдалося здійснити свій злочинний план, в зв`язку з тим, що ОСОБА_9 вже знаходився в квартирі за місцем проживання і на вулицю не вийшов.

Наступного дня, 06.11.2007, їм також не вдалося здійснити свій злочинний план, в зв`язку з тим, що біля будинку № 2 по вул. Тихій, потерпілий ОСОБА_9 , знаходився в оточені скупчення людей.

Після чого, 07 листопада 2007, близько 18 год., діючи згідно заздалегідь розробленого плану, з розподілом ролей, вони втрьох зайняли позиції недалеко від місця проживання ОСОБА_9 .

При цьому ОСОБА_12 , з метою маскування, одягнув заздалегідь підготовлений одяг, від якого необхідно було позбутися після скоєння вбивства. Маючи при собі пістолет-кулемет Шпагіна (ПКШ-41), споряджений штатними боєприпасами і придатний до проведення пострілів, ОСОБА_12 зайняв заздалегідь обрану йому ОСОБА_6 позицію в безлюдному місці між гаражами біля будинку № 2 по вул. Тихій, 2, в безпосередній близькості від місця паркування автомобілю «RANGE ROVER», яким користувався ОСОБА_9 . У цей час ОСОБА_8 й ОСОБА_6 , відстежували переміщення ОСОБА_9 , чекаючи його появи на автомобілі і перебуваючи на зв`язку з ОСОБА_12 за допомогою мобільних телефонів.

Приблизно о 19 год. 40 хв. ОСОБА_6 , по мобільному телефону попередив ОСОБА_12 , про наближення автомобілю ОСОБА_9 до будинку АДРЕСА_2 , подавши, таким чином сигнал до дії.

Діючи далі на виконання єдиної злочинної мети, спрямованої на умисне вбивство ОСОБА_9 , ОСОБА_12 дочекався наближення автомобіля «RANGE ROVER» і його повної зупинки на звичайному місці парковки. Там, з автомобілю вийшов ОСОБА_9 водій автомобіля, а з іншого боку, з салону, вийшли ОСОБА_13 і ОСОБА_14 пасажири в автомобілі. Останні, знаходилися в безпосередній близькості від ОСОБА_9 , проте не були об`єктами злочинного посягання. Вибравши зручний момент, ОСОБА_12 вийшов з укриття, наблизився до ОСОБА_9 на відстань близько 10 м. і діючи на замовлення ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ним і ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, навмисно раптово відкрив вогонь у напрямку ОСОБА_9 , зробивши не менше 7 одиночних пострілів з пістолета-кулемета Шпагіна (ППШ-41), поставивши при цьому під загрозу життя багатьох людей і вразивши потерпілого двома пострілами.

Переконавшись, що його постріли досягли мети, ОСОБА_12 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, та за попередньо отриманою ним від ОСОБА_6 вказівкою, викинув на шляху прямування зброю і одяг, яку раніше одягав з метою маскування. У заздалегідь обумовленому місці він сів до автомобілю «TOYOTA LAND CRUISER» під керуванням ОСОБА_8 , який очікував їх, та дочекавшись приходу ОСОБА_6 , вони втрьох покинули м. Первомайськ Миколаївської області.

З вогнепальними пораненнями грудної клітини та правого стегна ОСОБА_9 був доставлений приблизно о 19 год. 55 хв до Первомайської центральної районної лікарні, де о 21 годині. 30 хв. цього ж дня він помер.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 498 від 15.12.2007 причиною смерті ОСОБА_9 є вогнепальне наскрізне кульове поранення грудної клітини, проникаюче в зачеревний простір, черевну порожнину, грудну порожнину з пошкодженням правої нирки, правої частки печінки і розвитком масивної крововтрати, що підтверджується наявністю даних ушкоджень, недокрів`ям внутрішніх органів, смугастих крововиливів на внутрішній поверхні серця, плям Мінакова, наявністю в черевній порожнині близько 500 мл. темної рідкої крові, та даними гістологічного дослідження.

Згідно висновку судової балістичної експертизи № 1743 від 12.11.2007 наданий на дослідження предмет являється вогнепальною зброєю пістолетом- кулеметом Шпагіна зразка 1941 р. в конструкцію якого саморобним способом внесені зміни: відпиляна передня частина ствольної коробки та на її місце, на ствол надітий циліндричний предмет, який зовні нагадує прилад для безшумної та без вогневої стрільби; відсутність прикладу; наявність двох додаткових зворотно- бойових пружин; матеріал виготовлення амортизатору затвору. Зброя справна та придатна до пострілу. Калібр 7,62 мм. Наданий магазин є частиною вогнепальної зброї ППШ-41, в якому виявлено патрони в кількості 8 шт., що знаходились в середині дискового магазину. Надані патрони є боєприпасами калібру 7,62 мм. Дані патрони до стрільби придатні. Предмет циліндричної форми, який ззовні нагадує прилад для безшумної та без вогневої стрільби виготовлений саморобним способом і не виконує своє призначення.

Згідно висновку судової балістичної експертизи № 1760 від 13.11.2007 гільзи вилучені під час огляду місця події 08.11.2007 є частинами 7,62 мм патронів до пістолета зразку 1930/33 рр. конструкції Токарєва (ТТ), виробництва СРСР. Дані гільзи стріляні з наданого на дослідження зразка зброї пістолета кулемета, вилученого 08.11.2007 під час огляду місця події.

На підставі викладених фактичних обставин ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у вбивстві, умисному протиправному заподіяні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, та особою, яка раніше вчинила умисне вбивство;

та ч. 1 ст. 263 КК України - придбані, носінні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, мотивуючи це тим, що із моменту вчинення інкримінованих обвинуваченому правопорушень минули строки давності.

Обвинувачений в судовому засіданні клопотання захисника щодо закриття відносно нього кримінального провадження за спливом строків давності підтримав.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання пославшись на те, що обвинувачений тривалий час перебував у розшуку, а тому строки давності притягнення до відповідальності зупинялись та на даний час не сплили.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені суду матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

2. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

3. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

4. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

5. Давність не застосовується у разі вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі особливо тяжких, за які згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, які були вчинені у період з жовтня по 07 листопада 2007 року, тобто понад 15 років тому. При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, постановою слідчого від 08.01.2008 року був оголошений у розшук та був затриманий у м. Дніпро лише 20.11.2020 року.

Проте, приймаючи рішення про наявність підстав для задоволення клопотання захисника та звільнення обвинуваченого від відповідальності на підставі ст. 49 КК України, суд виходить з прецедентної практики Верховного суду, а саме з висновків, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 року у справі № 735/1121/20, на яку в тому числі посилається у своєму клопотання захисник.

Так, у вищевказаній постанові Верховний Суд виснував, що у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення.

Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Отже, під час розгляду судом справи за обвинуваченням ОСОБА_6 але до ухвалення вироку, сплив загальний строк давності притягнення до відповідальності за інкриміновані йому злочини (п`ятнадцять років), а тому є підстави для звільнення обвинуваченого від відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За змістом ст.ст.284-288 КПК, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи із цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже, невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення з визнанням ними своєї винуватості в скоєнні кримінального правопорушення.

Отже, з урахуванням вищевикладених норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, є підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України та закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 284-288 КПК України, ст. 49 КК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.

На підставі ст. 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

Кримінальне провадження № 12012160080000042, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.12.2012 року - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали 25.07.2025 року о 14:00 годині.

Головуючий:

Судді: