Постановление суда № 129085921, 24.07.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20328/25 1-кс/760/9765/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

за участі секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження відомості про злочин якого внесені до ЄРДР за №12025100090001540 від 28.05.2025 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України,-

за участю прокурора - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_6

підозрюваного - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м.Києві капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Солом`янської окружної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження відомості про злочин якого внесені до ЄРДР за №12025100090001540 від 28.05.2025 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.4 КК України.

На обґрунтування клопотання зазначено наступне.

У провадженні слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12025100090001540 від 28.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В ході проведення досудового розслідування 28.05.2025 повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 186 КК України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв`язку з військовою агресією російсько федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та діє по теперішній час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 28.05.2025 приблизно о 00:00 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 42, помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_7 , який в цей час сидів на лавці та вживав спиртні напої, підійшовши до останнього почав дружню розмову, в ході якої вони разом продовжили вживати алкогольні напої.

З метою, продовження спільного вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_5 , разом із потерпілим ОСОБА_7 , прибули на АЗС «КЛО», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27-Д, де придбали алкогольні напої за рахунок останнього та ОСОБА_5 , помітив, що у ОСОБА_7 в рюкзаку знаходяться грошові кошти, який останній утримував при собі. В цей час, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного майнового збагачення, ОСОБА_5 , діючи відкрито та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 , який в цей час вже сидів на тому ж місці, де вони разом вживали алкогольні напої, діючи умисно, вихопив рюкзак вартістю 2 000 грн., в якому знаходились, чорна куртка вартістю 1 200 грн., чорна майка вартістю 50 гривень, гаманець-зажим для грошей темно-коричневого кольору вартістю 150 грн, в знаходились грошові кошти в сумі 40 грн, газовий балончик «Шип 1-М» вартістю 240 грн, гроші в сумі 4 000 гривень купюрами по 500 гривень, 2 650 доларів США, що у перерахунку, відповідно до курсу НБ України станом на 28.05.2025 становить 110 425 гривень 50 копійок, а також ID-паспорт громадянина України виданий на ім`я ОСОБА_7 , ключі від квартири, які майнової шкоди для потерпілого не становлять.

Після чого, ОСОБА_5 , передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, утримуючи при собі відкрито викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник,розпорядившись ним на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 118 605 гривень 50 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.

28.05.2025 було повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

30.05.2025 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.07.2025.

21.07.2025 строк досудового розслідування по матеріалам вказаного кримінального провадження продовжено до 28.08.2025, у звя`зку зі складністю кримінального провадження, оскільки необхідно виконати наступне:

- Отримати висновк амбулаторної судово-психіатричної експертизи;

- виконати ряд інших слідчих дій по кримінальному провадженню, в яких виникне необхідність;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Без проведення зазначених слідчих, процесуальних дій та накопичення достатніх доказів, здобутих в результаті їх проведення, у провадженні, завершити досудове розслідування та прийняти законне рішення - неможливо.

Санкція ч. 4 ст. 186 КК України, яка інкримінується підозрюваному, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: заява про вчинення злочину від ОСОБА_7 ; рапорт о/у СКП Солом`янського УП ГУНП у м. Києві; протоколами огляду місця події в ході яких вилучено речові докази; показами потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколами огляду відеозаписів; показами свідків; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; іншими матеріалами досудового розслідування в сукупності.

Метою продовження застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та вказаують на те, що підозрюваний може, а саме:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

Усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального покарання, що пов`язане з позбавленням волі, ОСОБА_5 , може значний термін переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки він не має стійких соціальних зв`язків в м. Києві, не має постійного джерела доходу та наявного рухомого чи нерухомого майна.

2. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи мету, спосіб та обстановку вчинення даного злочину, підозрюваний ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки на даний час не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, а тому з метою наживи може продовжити свою протиправну діяльність та вчиняти нові умисні корисливі кримінальні правопорушення.

Крім іншого, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених вище, сторона обвинувачення також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 , міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини, наявність у підозрюваного постійного місця роботи та майновий стан.

3. Незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні;

На той факт, що підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, вказує те, що ОСОБА_5 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення проти власності, а потерпілий впізнав останнього, як особу, яка вчинила вищевказане кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може погрожувати потерпілому та свідкам з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин. Крім того, підозрюваний, отримавши копії клопотання про обрання міри запобіжного заходу разом з додатками, достовірно володітиме повними анкетними даними потерпілого та свідків, а також інформацією про місця проживання останніх.

Зазначені ризики не зменшилися та їх запобігання, можливо лише при продовженні строку запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи спосіб та характер вчинення кримінального правопорушення, а також усвідомленість та обізнаність свого протиправного діяння пов`язаного із збутом наркотичних засобів, міцність соціальних зв`язків, а також враховуючи те, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання, враховуючи інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать запобігання зазначеним ризикам і не забезпечить дієвість кримінального провадження.

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам, що підтверджують такі обставини: тяжкість вчиненого підозрюваним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими; тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину - позбавлення волі на строк від семи до десяти років; за віком та станом здоров`я підозрюваний; має можливість без будь-яких обмежень пересуватися, як на території України, так і за кордоном; характер вчинення злочину; наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання. Просила врахувати, що ризики які вказує прокурор не доведенні а підозра є необґрунтованою.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Заслухавши сторін провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною 4 статті також передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У відповідності до ч.4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання

За приписами ч.1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 .

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об`єктивно зв`язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Згідно зі ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Разом із цим вирішуючи питання про наявність відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про доведеність ризиків щодо переховування від органів досудового розслідування або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосованим до ОСОБА_5 .

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

В даному випадку злочин, в якому обвинувачується підозрюваний, ще й характеризується підвищеним ступенем суспільної небезпечності, оскільки мова йде про шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

Слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже, тримання під вартою, як запобіжний захід, в даному випадку є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування. Вказаний запобіжний захід забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Даних, які б беззаперечно унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, матеріали клопотання не містять. Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Суд приймає до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину, і вказана обставина є важливою, але не єдиною. Крім того, суд вважає наявними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ймовірність вчинення ОСОБА_8 нового кримінального правопорушення достатньо велика.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Отже, на підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, про те, що клопотання підлягає задоволенню, а строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 26 серпня 2025 року 06.50, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 184, 196, 309, 376 ч. 2 КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 26 серпня 2025 року 06.50, в межах строку досудового розслідування, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в межах 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90 840 гривень, які можуть бути внесені як самою підозрюваною, так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м.Київ, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:

1) не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2)прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

3)повідомляти вказаних осіб суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України чи в`їзд в Україну;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1