Решение № 129084349, 25.07.2025, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1044/25

Провадження № 2-а/379/25/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2025 рокум.Тараща

Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського РУГУ ДСНС України у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови серії КХ № 001971 від 06.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 06.06.2025 року заступником начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шараварою Сергієм Леонідовичем винесено постанову серії КХ № 001971, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-14 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3417 гривень. З указаної постанови вбачається, що 06.06.2025 року о 09 годині 30 хвилин за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Тараща, по вул. Революції Гідності, 2, ОСОБА_1 являючись відповідальною за утримання та експлуатацію протирадіаційного укриття № 143026, що розташоване в Таращанському міському будинку культури, який перебуває в управлінні відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради, не виконала законні вимоги у сфері цивільного захисту викладені в Акті обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 № 129, а саме: пункт № 1 Акту: приміщення протирадіаційного укриття не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до діючих (вимог п. 5 розділу II вимог), пункт № 6 Акту: захисна споруда не укомплектована необхідним майном згідно з дод. 20 (абз. 1 п. 6 глави 1 Вимог), пункт 9 Акту: утримання та експлуатація обладнання вентиляційної системи здійснюється без технічної документації (п. 7 розділу 2 Вимог). Позивачка вважає, що постанова серії КХ № 001971 від 06.06.2025 року є такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України та порушує її права та законні інтереси, а відтак, підлягає визнанню протиправною та скасуванню з тих підстав, що призначаючи адміністративне стягнення посадовою особою ДСНС не встановлено обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чим порушено вимоги пункту 11 розділу III Інструкції з оформлення посадовими особами ДСНС матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2016 № 725 із змінами. Такими діями посадовою особою ДСНС було порушено її права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Сама по собі постанова про адміністративне правопорушення та опис інкримінованого правопорушення не можуть бути доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки постанова - це процесуальний документ, що має виноситися вже на основі досліджених доказів, а не бути самостійним доказом, а опис правопорушення є фабулою обвинувачення та правовою кваліфікацією інкримінованого правопорушення, що має бути доведено або спростовано на основі відповідних доказів, що досліджуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Доказом обставин, зазначених в оскаржуваній постанові є Акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28 березня 2025 року № 129. Водночас, у зазначеному Акті відсутні пояснення балансоутримувача об`єкта фонду або уповноваженої ним особи, та відсутня відмітка про відмову у наданні таких пояснень. Тобто, відповідач позбавив її права на надання пояснень, які мають значення для подальшого правильного вирішення справи. Позивачка вважає, що вказаний документ не може бути належним та достатнім доказом для доведення її вини у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП. Також зауважує, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Позивачка вважає, що відсутність її вини та бездіяльності щодо невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту підтверджується тим, що нею, з метою дотримання вимог, правил пожежної безпеки, для протирадіаційного укриття, розташованого за адресою: вул. Революції Гідності, 2, м. Тараща Білоцерківського району Київської області, було скеровано клопотання до безпосереднього керівника, яка звернулася до балансоутримувача - відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради з проханням вжити заходів для забезпечення пожежної безпеки в зазначеному укритті. В свою чергу, в межах своїх повноважень, начальник відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради звернулась із зазначеним питанням до Таращанської міської ради. Проте, рішення про виділення коштів для облаштування об`єктів фонду захисних споруд, під час поіменного голосування на черговій 78 сесії Таращанської міської ради не набрало достатньої кількості голосів депутатів Таращанської міської ради VIII скликання для його прийняття. Зазначена обставина, не взята до уваги представником посадової особи. Відповідно до принципу доведення вини «поза розумним сумнівом», доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Позивачка зауважує, що у даному випадку, обов`язок доведення вини та доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на орган, уповноважений на винесення постанови про адміністративне правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи. Враховуючи викладене, позивачка вважає, що оскаржувана нею постанова винесена з порушенням норм чинного законодавства України, з відсутністю в достатньому обсязі належних та допустимих доказів її бездіяльності та недоведеністю її вини, тобто відсутністю в її діях ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП, а тому вона просила суд визнати протиправною та скасувати постанову серії КХ № 001971 від 06 червня 2025 року про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3417 грн.; провадження в справі про її притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-14 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях ознак складу адміністративного правопорушення та стягнути на її користь понесені судові витрати в розмірі 605,60 грн.

16.06.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. В указаній ухвалі суд встановив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали; а також запропонував відповідачам подати до суду матеріали адміністративної справи, на підставі яких винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії КХ№ 001971від 06.06.2025на ОСОБА_1 за ч.1ст.185-14КУпАП(а.с.32,33).

26.06.2025 відповідачі отримали засобами поштового зв`язку ухвалу про відкриття провадження у справі, а також позовну заяву з усіма додатками, що вбачається зі зворотніх повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 36, 37).

03.07.2025 від представника відповідача 2 - ГУ ДСНСУкраїни уКиївській областіХоменка П.В.через ЕКЕСнадійшов відзивна позовнузаявув якому представник відповідача заперечував протизадоволення позовув повномуобсязі,посилаючись нате,що зметою виконання вимог наказу Головного управління від 20.02.2025 № №НС-177/56 «Про проведення комплексних обстежень об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» у період з 24 березня 2025 року по 28 березня 2025 року здійснювалось контрольне обстеження найпростішого укриття, яке перебуває на балансі відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради, розташоване за адресою: Київська область, Білоцерківський район, місто Тараща, вулиця Революції, 2. За результатами проведеного обстеження посадовими особами Білоцерківського РУ видано акт обстеження об`єкту фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 року за № 129 в якому зафіксовано десять порушень, а саме:

- приміщення найпростішого укриття не обладнано системою протипожежного захисту та системою оповіщення про пожежу (пункт 1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, зареєстрованих наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417) (порушення: пункт 5, розділу ІІ наказу МВС України від 09 липня 2018 року № 579);

- відсутній вільний доступ усередину приміщень особам з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення (порушення: пункт 6 розділу ІІ Наказу МВС від 09.07.2018 № 579);

- поточні планові та капітальні ремонти захисної споруди не здійснюються, визначеною в таблиці періодичності проведення планових ремонтів захисних споруд, що ведеться згідно з додатком 15 Вимог (порушення: пункт 6 глави 3 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробовувань, поточних та капітальних ремонтів тощо, що передбачено додатком 18 Вимог (порушення: пункт 15 глави 3 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- не ведеться журнал перевірки протирадіаційного укриття, форму якого наведено у додатку12 Вимог (порушення: пункт 6 глави 2 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- захисна споруда не укомплектована необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягають укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 Вимог (порушення: абзац 1 пункт 6 глави 1 розділу VІІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- на повітророзвідні труби з оцинкованої сталі не нанесено відмітні риски (стрілки) відповідного кольору (порушення: пункт 13 розділу 2 Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- утримання та експлуатація обладнання вентиляційної системи споруди фонду захисної споруди здійснюються без технічної документації (порушення: пункт 7 розділу 2 Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- в протирадіаційному укритті не здійснюється контроль за такими параметрами внутрішнього повітряного середовища: вміст у повітрі двоокису вуглецю, окису вуглецю і кисню (порушення: пункт 7 глави 4 розділу VII Наказу МВС № 579 від 09.07.2018).

Враховуючи вищевикладене встановлено, що у діях та бездіяльності посадових осіб, які є балансоутримувачем даного найпростішого укриття присутній склад адміністративного правопорушення за яке передбачено адміністративну відповідальність згідно з ч. 1 ст. 185-14 КУпАП. Представник відповідача зауважив, що згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Сам факт адміністративного правопорушення виходить з наявності складу адміністративного правопорушення невід`ємною складовою якого є докази, що підтверджують протиправну поведінку особи. Враховуючи вищевикладене та за результатами розгляду наданих документів посадовцями відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради (наказу від 07.03.2025 за № 40 «Про призначення відповідального за протирадіаційне укриття за адресою: місто Тараща, вулиця Революції було встановлено, що в діях (бездіяльності) директора Таращанського міського будинку культури ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення (проступку). Відповідно за даних обставин, відносно особи ОСОБА_1 заступником начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шараварою Сергієм Леонідовичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія КХ № 001971 від 28 травня 2025 року та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 28 травня 2025 року серія КХ № 001971 й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 3417 гривень. Також зауважують, що справу було розглянуто в присутності ОСОБА_1 , в ході розгляду справи порушниці було роз`яснено її права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. В ході розгляду справи посадовою особою Білоцерківського РУ відповідно до статті 280 КУпАП з`ясовувалось, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ОСОБА_1 в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу Також, під час розгляду справи ОСОБА_1 не заявляла жодних клопотань чи заперечень. За результатами розгляду справи порушниця ознайомилась зі змістом постанови й матеріалами справи та отримала копію постанови 28 травня 2025 року, що засвідчено її особистим підписом. Позивач стверджує, що акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 № 129 не є достатнім доказом вини, оскільки позивача було позбавлено права на надання пояснень, які мають значення для подальшого правильного вирішення справи, дані твердження не обґрунтовані позивачем жодним чином. Так, позивачу було заздалегідь відомо про проведення обстеження, позивачка брала участь у проведені обстеження та за результатами якого, нею було підписано та отримано акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 № 129, отже позивачка була ознайомлена зі змістом зазначеного акту та не скористалася своїми правами на надання будь яких пояснень. Щодо тверджень позивачки про відсутність вини та бездіяльності аргументами про направлення листа з проханням вжити заходи для забезпечення пожежної безпеки в зазначеному укритті, то відповідач зазначає, що дані дії позивачки не змінюють факт наявності порушень, що викладені в постанові та акті обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 №129 складеного за результатами проведення комплексного обстеження, а лише вказують на час коли позивачка почала вчиняти будь-які дії для приведення укриття у відповідність до норм і стандартів чинного законодавства, що в свою чергу вказує на пасивну поведінку та бездіяльність балансоутримувача укриття. Враховуючи дані обставини відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення серії КХ № 001971 від 06.06.2025. У зв`язку з наведеним просили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, ГУ ДСНС України у Київській області про накладення адміністративного стягнення у справі № 379/1044/25 про визнання протиправною та скасування постанови серії КХ № 001971 від 06.06.2025 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-14 КУпАП відмовити в повному обсязі.

Відповідач 1 БілоцерківськийРУГУ ДСНСУкраїни уКиївській областіне скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позов ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення протирозгляду справив порядкуспрощеного позовногопровадження відсторін усправі ненадходили. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін заявлено не було.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд установив таке.

Постановою усправі проадміністративне правопорушеннясерії КХ№ 001971від 06червня 2025року заступникомначальника відділузапобігання надзвичайнимситуаціям БілоцерківськогоРУ ГУДСНС Україниу Київськійобласті підполковникомслужби цивільногозахисту ШаравароюСергієм Леонідовичемпозивачку ОСОБА_1 притягнуто доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.185-14КУпАП танакладено адміністративнестягнення -штрафу врозмірі 3417гривень. (а.с.11).

Суть адміністративного правопорушення полягала в тому, що 06.06.2025 року о 09 годині 30 хвилин за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Тараща, по вул. Революції Гідності, 2, ОСОБА_1 , являючись відповідальною за утримання та експлуатацію протирадіаційного укриття № 143026, що розташоване в Таращанському міському будинку культури, який перебуває в управлінні відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради, не виконала законні вимоги у сфері цивільного захисту викладені в Акті обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту від 28.03.2025 № 129, а саме: пункт № 1 Акту: приміщення протирадіаційного укриття не обладнано системами протипожежного захисту у відповідності до діючих вимог (п. 5 розділу II вимог); пункт № 6 Акту: захисна споруда не укомплектована необхідним майном згідно з дод. 20 (абз. 1 п. 6 глави 1 Вимог); пункт 9 Акту: утримання та експлуатація обладнання вентиляційної системи здійснюється без технічної документації (п. 7 розділу 2 Вимог).

У графі «примірник постанови отримав» наявний підпис позивачки та дата отримання 06.06.2025.

Аналогічний зміст адміністративного правопорушення наведений в протоколі серії КХ № 001971 від 06 червня 2025 року, складеному заступником начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шараварою Сергієм Леонідовичем (а.с. 12). У графі «Пояснення особи щодо якої складено цей протокол, по суті порушення» міститься запис: «По даним недолікам було здійснено звернення до балансоутримувача. Стосовно питання пожежної сигналізації отримала відповідь, що кошти надані не будуть».

Актом № 129 від 28.03.2025 встановлено наявністьпорушень вимогзаконодавства,а саме:

- приміщення найпростішого укриття не обладнано системою протипожежного захисту та системою оповіщення про пожежу (пункт 1.2, глава 1, розділ V Правил пожежної безпеки в Україні, зареєстрованих наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417) (порушення: пункт 5, розділу ІІ наказу МВС України від 09 липня 2018 року № 579);

- відсутній вільний доступ усередину приміщень особам з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення (порушення: пункт 6 розділу ІІ Наказу МВС від 09.07.2018 № 579);

- поточні планові та капітальні ремонти захисної споруди не здійснюються, визначеною в таблиці періодичності проведення планових ремонтів захисних споруд, що ведеться згідно з додатком 15 Вимог (порушення: пункт 6 глави 3 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробовувань, поточних та капітальних ремонтів тощо, що передбачено додатком 18 Вимог (порушення: пункт 15 глави 3 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- не ведеться журнал перевірки протирадіаційного укриття, форму якого наведено у додатку12 Вимог (порушення: пункт 6 глави 2 розділу VІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- захисна споруда не укомплектована необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягають укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, згідно з додатком 20 Вимог (порушення: абзац 1 пункт 6 глави 1 розділу VІІ Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- на повітророзвідні труби з оцинкованої сталі не нанесено відмітні риски (стрілки) відповідного кольору (порушення: пункт 13 розділу 2 Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- утримання та експлуатація обладнання вентиляційної системи споруди фонду захисної споруди здійснюються без технічної документації (порушення: пункт 7 розділу 2 Наказу МВС № 579 від 09.07.2018);

- в протирадіаційному укритті не здійснюється контроль за такими параметрами внутрішнього повітряного середовища: вміст у повітрі двоокису вуглецю, окису вуглецю і кисню (порушення: пункт 7 глави 4 розділу VII Наказу МВС № 579 від 09.07.2018)

Відповідно до вказаного Акту, протирадіаційного укриття № 143026, що розташоване в Таращанському міському будинку культури, який знаходиться за адресою:Київськаобласть,Білоцерківський район,м.Тараща,по вул.Революції Гідності,2, перебуває у комунальній власності, а його балансоутримувачем є Відділ культури,молоді,спорту татуризму Таращанськоїміської ради, код ЄДРПОУ 44047074 (а.с. 13-17).

Відповідно донаказу в.о.начальника Відділукультури,молоді,спорту татуризму Таращанськоїміської радиКиївської областівід 07.03.2025 № 38 «Про призначення відповідального за протирадіаційне укриття №143026 за адресою: місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2» було призначено директора Таращанського міського будинку культури Красуцьку Людмилу Петрівну відповідальною за протирадіаційне укриття№143026 (а.с.10).

10.04.2025 директор Таращанського міського БК КЗ ТМР «ТЦКС» Красуцька Л.П. звернулась до заступника директора з інформаційної та методичної роботи КЗ ТМР «ТЦКС» ОСОБА_2 з листом про необхідність виділення коштів в сумі 562050 грн. на розробку проектно-кошторисної документації системи протипожежного захисту (68800 грн.), забезпечення вільного доступу усередину приміщень осіб з інвалідністю та іншими мало мобільними групами населення (15000 грн.), укомплектування захисної споруди необхідним майном (476250 грн.), купівлю газоаналізатора (2000 грн.) (а.с.18).

11.04.2025 заступник директора КЗ ТМР «ТЦКС» Камінська Д.В. звернулась до в.о. начальника Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради Удовенко І.А. з листом про необхідність виділення коштів на усунення недоліків, виявлених при перевірці 28.03.2025 року протирадіаційного укриття №143026 (а.с.19).

В.о. начальника Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради Удовенко І.А. 03.03.2025 звернулась до міського голови м. Тараща Кривошеєва М. щодо необхідності виділення коштів в сумі 68800 грн. на розробку проектно-кошторисної документації систем протипожежного захисту (системи пожежної сигналізації, системи керуванням евакуації) в тому числі і для обладнання за протирадіаційногоукриття №143026за адресою:місто Тараща,вулиця РеволюціїГідності,2,Таращанський міськийбудинок культури КЗ ТМР «Таращанська централізована клубна система» (а.с.20).

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пунктів 1-2 частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) до захисних споруд цивільного захисту належать: сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів; протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Згідно з частиною другою статті 32 КЦЗ України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - наземні або підземні будівлі/споруди чи їх окремі частини, що спроектовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, у тому числі для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей.

Отже протирадіаційне укриття є складовою фонду захисних споруд цивільного захисту.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (далі Порядок №138).

Також питання утримання та експлуатації фонду захисних споруд цивільного захисту внормовано Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі - Вимоги № 579).

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 розділу І «Правил пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України вказано, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 17-1 КЦЗ України визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (пункт 1 Положення про Державну службу з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, у редакції, чинній на момент звернення до суду із цим позовом), який здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього ж Положення, частина 3 статті 17-1 КЦЗ України).

Згідно з частиною другою статті 17-1 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого, перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Частиною першою статті 19 КЦЗ України визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту до яких, крім іншого, віднесено: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; взаємодія з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо виконання завдань цивільного захисту; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб`єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту.

Згідно з ч. 3 ст. 55 глави 13 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед іншого, належить забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Отже, Кодексом цивільного захисту України передбачено функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, яка, за визначенням Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11, є сукупністю органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Відповідно до частини восьмої статті 32 КЦЗ України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до пунктів 9-11 Порядку №138 утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Так, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138). Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Пунктом 3 Порядку №138 визначено, що балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства, дає підстави для висновку, що основним критерієм розмежування повноважень та відповідальності у сфері додержання вимог законодавства щодо утримання фонду захисних споруд цивільного захисту між особами, які фактично використовують чи утримують такі споруди, незалежно від правової підстави такого користування, є перебування об`єкта на балансовому рахунку. Отже особою, яка зобов`язана забезпечувати утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд є саме балансоутримувач, тобто власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Обов`язок утримання таких об`єктів у стані, який відповідає нормативним вимогам безпосередньо кореспондується з наявністю відповідних фінансових можливостей, що випливає із формулювання у ст.32 КЦЗ України «за рахунок власних коштів».

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, протирадіаційного укриття№143026за адресою:місто Тараща,вулиця РеволюціїГідності,2,Таращанський міськийбудинок культури КЗ ТМР «Таращанська централізована клубна система», є комунальною власністю Таращанської міської ради і перебуває на балансі Відділу культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради.

Дотримання правил пожежної безпеки саме на об`єктах фонду захисних споруд в частині визначення відповідальної за це особи, має окреме правове регулювання, пов`язане з особливим їх призначенням, складністю та специфічними вимогами до обладнання таких об`єктів, які потребують, щоб відповідальний орган або особа мали реальні механізми та можливості забезпечення їх дотримання.

Саме для того, щоб розмежувати обов`язки і відповідальність конкретних органів та посадових осіб з числа вищенаведених, необхідно під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення з`ясовувати обставини, які є складовою об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, а саме, у кого на балансі перебуває споруда цивільного захисту, хто несе відповідальність за обладнання указаної споруди системами протипожежного захисту, з яких джерел такі роботи фінансуються, ким мають виконуватися, та чи була реальна можливість, фінансові та технічні спроможності у особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснити ефективні заходи щодо виявлення та усунення порушень.

Як вбачається з аналізу норм законодавства та досліджених матеріалів справи, орган місцевого самоврядування Таращанська міська рада, яка одночасно є власником захисної споруди, а також уповноважений нею орган - Відділ культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради, який є її балансоутримувачем, наділені, повноваженнями, мають власні кошти та зобов`язані в силу прямих вказівок закону забезпечувати утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням, у тому числі шляхом обладнання їх відповідними системами протипожежного захисту.

Суд звертає увагу, що для покладення на конкретну особу адміністративної відповідальності, недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.

Зважаючи на специфіку створення та функціонування захисних споруд, директор міського Будинку культури має вкрай обмежені повноваження, а також не наділений фінансовими та технічними можливостями для ефективного забезпечення дотримання протипожежних вимог на цих об`єктах, а тому у даному випадку не повинен нести відповідальність за порушення правил пожежної безпеки. Також суд звертає увагу, що Таращанський міськийбудинок культури КЗ ТМР «Таращанська централізована клубна система» не є ні власником, ні балансоутримувачем укриття за адресою: місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2. Укриття перебуває у комунальній власності Таращанської міської ради, а його балансоутримувачем є Відділ культури, молоді, спорту та туризму Таращанської міської ради.

Заступник начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шаравара С.Л. перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивачки мав з`ясувати межі її компетенції.

Суд також враховує, що позивачка призначена відповідальною за протирадіаційне укриття № 143026 за адресою:, місто Тараща, вулиця Революції Гідності, 2, лише 07.03.2025 та вже 10.04.2025 зверталась за підпорядкуванням з питання виділення коштів для обладнання укриття відповідними системами протипожежної безпеки та протипожежного захисту.

Вищевказане свідчить про відсутність у діях позивачки суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Щодо посилання позивачки на порушення її прав під час притягнення її до адміністративної відповідальності, то слід зазначити, що постанова та протокол складались у присутності позивачки та жодних зауважень та клопотань від неї не надходило. В протоколі є підпис ОСОБА_1 , а у постанові відмітка про отримання її примірника. За таких обставин посилання позивачки на вказані обставини є неналежними.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виконання посадовою особою дій в дотримання вимог ст. 280 КУпАП, забезпечення всебічного та повного з`ясування обставин, що підлягають встановленню та дослідженню при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-14 КУпАП, а отже наявні підстави для скасування спірної постанови.

При цьому, суд враховує, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Водночас, забезпечення таких прав має бути здійснене у правовий спосіб, у межах наданих відповідним державним органам повноважень та не за рахунок порушення прав осіб, які притягуються до відповідальності за правопорушення, якого не вчиняли.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено та заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 605,5 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 134, 139, 241-256, 271, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, Головного управління ДСНС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія КХ №001971 від 06.06.2025 - задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Білоцерківського РУ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Шаравари Сергія Леонідовича серії КХ № 001971 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 185-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на користь ОСОБА_1 відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1: Білоцерківське РУ ГУ ДСНС України у Київській області (місцезнаходження: вул. Фастівська, 21а, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09113).

Відповідач 2: Головне управління ДСНС України у Київській області (місцезнаходження: вул. Межигірська, 8, м. Київ, 04071).

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Олександр НЕВГА