Приговор № 129079644, 25.07.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/538/23

Провадження № 1-кп/317/65/2025

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) в залі суду кримінальне провадження №22023080000000068 від 09.01.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білоріцьке, Веселівського району, Запорізької області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, який має неповнолітню дитину 2009р.н., та який не є особою щодо якої, згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 Російською Федерацією.

За загальновідомим фактом, в порушення норм міжнародного права, приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших збройних формувань РФ на виконання наказів вищого військового та політичного керівництва РФ щодо розв`язання агресивної війни та воєнного конфлікту проти України, із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, вторглись на територію суверенної України через державні кордони в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частин території суверенної України, у тому числі м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затвердженими Верховною Радою України, та який продовжує діяти також і на час розгляду справи.

Після остаточної військової окупації території Мелітопольського району Запорізької області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.

Продовжуючи встановлення тотального контролю та розповсюджуючи свою владу на захоплених військових шляхом територіях Мелітопольського району Запорізької області, представники збройних формувань рф, діючи за підтримки місцевих колаборантів, окупаційної адміністрації та інших лояльних до держави-агресора верств місцевого населення із числа діючих та колишніх співробітників правоохоронних органів України, створили на тимчасово окупованій території Запорізької області незаконний правоохоронний орган - «Главное управление МВД в Запорожской области», на захопленій матеріально- технічній базі ГУ НП в Запорізькій області, наділивши його всіма необхідними владними повноваженнями для здійснення поліцейського контролю місцевого населення.

В подальшому, приблизно у квітні 2022 року (точна дата та час розслідуванням не встановлені) на захопленій матеріально-технічній базі відділення поліції №1 Мелітопольського РУП ГУ НП в Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул. Козацька, 46, представниками збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора було створено відповідний територіальний підрозділ вказаного незаконного правоохоронного органу, а саме - «Веселовское отделение Главного управления МВД в Запорожской области», до складу якого протягом квітня-травня 2022 року входили лише пенсіонери органів МВС України.

Проте, приблизно у другій половині червня 2022 року, але не раніше ніж 01.06.2022 (точна дата та час розслідуванням не встановлені), «Веселовское отделение Главного управления МВД в Запорожской области» очолив колишній співробітник ГУ НП в Донецькій області, під керівництвом якого почалося формування нового особового складу вказаного територіального підрозділу незаконного правоохоронного органу держави-агресора, шляхом агітації та залучення на службу колишніх співробітників органів МВС України та Національної поліції України, які мали достатній досвід роботи в правоохоронних органах, відповідні навички та фахові знання.

В цей же час, у червні 2022 року, але не раніше ніж 01.06.2022 (точна дата та час розслідуванням не встановлені) гр.України ОСОБА_5 , будучи колишнім співробітником Мелітопольського РУП ГУ НП в Запорізькій області, звільненим 19.03.2021 у спеціальному званні «капітан поліції» з посади інспектора відділу превенції, перебуваючи на тимчасово окупованій російською федерацією території смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області, маючи відповідну освіту, фахові знання та значний досвід роботи у правоохоронному органі понад 14 років, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прийняв пропозицію невстановлених під час досудового розслідування осіб із числа представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора та добровільно зайняв посаду інспектора з контролю за обігом зброї територіального підрозділу незаконно створеного правоохоронного органу, а саме «Веселовского отделения Главного управления МВД в Запорожской области», розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Веселе, вул.Козацька, 46.

В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Веселівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, діючи умисно та виконуючи свої функціональні обов`язки в інтересах окупаційної влади на займаній посаді інспектора з контролю за обігом зброї «Веселовского отделения Главного управления МВД в Запорожской области», здійснював в межах своїх службових повноважень патрулювання та фільтраційні заходи на території громади, в тому числі разом із представниками збройних формувань рф; приймав безпосередню участь у заходах безпеки для місцевих колаборантів, в тому числі під час проведення ними масових заходів; виявляв в інтересах представників спецслужб та збройних формувань рф місцевих проукраїнські налаштованих мешканців та учасників АТО, володільців мисливської зброї тощо; приймав безпосередню участь у проведенні обшуків у місцевого проукраїнські налаштованого населення, а також за місцем проживання діючих співробітників Національної поліції України, які виїхали з тимчасово окупованої території до м. Запоріжжя та продовжують нести службу на вірність народові України, а також у їх родичів; приймав безпосередню участь у спільних із представниками спецслужб рф заходах примусової депортації (фізичного видворення) проукраїнські налаштованих мешканців громади з тимчасово окупованої території Мелітопольського району; разом з іншими незаконно заволодів службовими автомобілями Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, в тому числі і марки «Renault Duster», на одному з яких здійснював патрулювання та особисто використовував у своїй протиправній діяльності, тощо

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, знав про розпочате щодо нього кримінальне провадження, протягом тривалого часу переховувався від органів досудового розслідування, знаходиться на тимчасово окупованій території, і ухвалою слідчого судді Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя від13.01.2023(справа№331/152/23,провадження 1-кс/331/105/2023) прийнято рішення про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 у зв`язку із оголошенням його у розшук, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 14.07.2023 року постановлено здійснювати відносно обвинуваченого спеціальне судове провадження відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України.

Виклик обвинуваченого у судові засідання, в ході судового розгляду кримінального провадження, здійснювався шляхом розміщення оголошень у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, у газеті «Урядовий кур`єр» та на веб-сайті «Судова влада України».

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України) суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Судом установлено, що в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення вжито всіх передбачених законом заходів щодо дотримання прав підозрюваного на захист, з урахуванням встановлених законом особливостей спеціального досудового розслідування. При здійсненні судового провадження судом також здійснені всі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням установлених законом особливостей такого провадження.

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, складене повідомлення про підозру, та обвинувальний акт направлено до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на те, що всі судові повістки (оголошення) були опубліковані у газеті «Урядовий кур`єр» та розміщені на офіційному веб-сайті суду, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Враховуючи відсутність обвинуваченого та особливості розгляду кримінального провадження, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника адвоката ОСОБА_4 , який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в у Донецькій та Запорізькій областях.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 у судовихзасіданнях зазначав,що немав можливостізв`язатися зобвинуваченим із`ясувати внього правовупозицію щодопред`явленого обвинувачення.Водночас,захисник належнимчином приймавучасть уреалізації правана захистобвинуваченого ОСОБА_5 під чассудового розглядута висловивсвою позиціюз приводувсіх процесуальнихпитань,які розглядалисяв судовихзасіданнях.Зазначив про недоведеність провини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, вважає недоведеним стороною обвинувачення факту добровільного зайняття ОСОБА_5 посади у незаконному правоохоронному органі.

Разом із тим, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, за викладених у вироку обставинах, у межах висунутого обвинувачення, знайшла своє підтвердження під час судового розгляду кримінального провадження та доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Так, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Білорецьке Веселівського району Запорізької області документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 22.03.2000 Веселівським РВ УДМС України в Запорізькій області, є громадянином України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» (т.1 а.с. 91).

Протоколом огляду від 11.12.2022 року згідно зяким в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року за ч.7 ст.111-1 КК України було получено в ході тимчасового доступу в ПрАТ «Київстар» інформацію про вхідні та вихідні з`єднання телефонного номеру, який використовує ОСОБА_5 НОМЕР_2 в період часу з початку окупації Мелітопольського району. Вказаний номер постійно знаходився в межах тимчасово окупованого збройними формуваннями Російської Федерації смт.Веселе та іншої території Мелітопольського району. Таким чином підтверджено перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території та його спілкування з іншими особами, що підозрюються в аналогічних кримінальних правопорушеннях. (т.1 а.с.125-131).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року свідку ОСОБА_6 було пред`явлено фото на яких свідок впізнав колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції та неодноразово приймав участь в незаконних обшуках, які проводили російські військові в храмі (церкві) свідка. Свідок знайомий з ОСОБА_5 особисто. (т.1 а.с.132-133).

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.12.2022, 17.12.2022,09.12.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року свідкам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було пред`явлено фото на яких свідки впізнали колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції та приймав участь в незаконних обшуках, які проводили російські військові розшукуючи службовий автомобіль «Шкода рапід». Свідки знайомій з ОСОБА_5 особисто. (т.1 а.с.134-139).

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2022, 11.11.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000000698 від 27.05.2022 року свідкам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 було пред`явлено фото на яких свідки впізнали колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації влітку 2022 році пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції. Свідки знайомі з ОСОБА_5 , він проводив обшуки. (т.1 а.с.140-141, 144-145, 146-147).

Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2022, 21.12.2022, 23.12.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року свідкам ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , було пред`явлено фото на яких свідки впізнали колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації влітку 2022 році пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції. Свідок знайомий з ОСОБА_5 особисто. (т.1 а.с.142-143, 148-149, 150-151).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.01.2023 року року в кримінальному провадженні № 22022080000002189 від 09.11.2022 року в порядку ст.40 КК Украхни в місті Черкаси свідку ОСОБА_16 було пред`явлено фото на яких свідок впізнав колишнього поліцейського смт.Веселе, який після початку окупації в червні-липні 2022 року пішов на службу до окупантів у місцевий райвідділ поліції, бачив його в черговій частині. (т.1 а.с.152-154).

Згідно облікових даних ГУНП в Запорізькій області та ліквідаційної комісії ГУМВС в Запорізькій області ОСОБА_5 дійсно проходив службу ОВС в період з 12.11.2007 по 06.11.2015 та в Національній поліції України в період з 07.11.2015 по 19.03.2021 року. Звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП в Запорізькій області від 18.03.2021 року за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням в спеціальному званні «» капітан поліцції). (т.1 а.с.187, 191-192)

Відповідно до наданих стороною обвинувачення процесуальних документів вияслено , що згідно витягу з ЄРДР № 22022080000002189 від 09.11.2022 року було внесено відомості за ч.111-1 ч.7 КК України відносно колишнії співробітників МВС України. Серед них є ОСОБА_5 .

Постановою прокурора Запорізької обласної прокуратури від 09.01.2023 року ОСОБА_17 із матеріалів провадження № 22022080000002189 від 09.11.2022 року було в окреме кримінальне провадження виділено матеріали за епізодом вчинення правопорушення ОСОБА_5 та внесено відомості за ч.7 ст.111-1 КК України відносно ОСОБА_5 до ЄРДР за № 22023080000000068. (т.1 а.с.46-50,51-52)

За клопотанням сторони обвинувачення судом було допитано свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 :

Свідок ОСОБА_12 під час її допиту повідомив суду, що фактично окупація розпочалася 26.02.2022, приблизно через півроку розпочалось формування окупаційних органів влади. Свідок виїхав із тимчасово окупованої території в листопаді 2022 року. Обвинуваченого ОСОБА_5 бачив в липні 2022 року, коли той особисто проводив обшук за місцем проживання свідка разом з військовими Російської Федерації. Всі учасники обшуку були в балаклавах, але ОСОБА_5 він впізнав тогму, що зустрічався з ним, коли той працював в дозвільному відділі в поліції.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що ОСОБА_5 рацює в окупаційній створеній поліції. 03.07.2022 року він приїздив до свідка до дому в АДРЕСА_2 з обшуком, розшукували службовий автомобіль, який громадяи України переховували від окупантів. Також бачив ОСОБА_5 04.07.2022 року в примущенні колишнього райвідділку. Раніше ОСОБА_5 працював в дозвільному відділі, а тому йому відомо було у кого з громадян є зброя. На будівлі райвідділу вивісили прапор Російської Федерації та зняли український напис. У цій установі став працювати ОСОБА_5 . На обшуці він тримався з військовими Російської Федерації на рівних, оглядав приміщення. 29.07.2022 року свідок виїхав з окупованої території, алезі слів односельців, з якими продовжує спілкуватися, ОСОБА_5 продовжує працювати на окупаційну владу.

Також свідку відомо, що ОСОБА_5 приймав безпосереднь о участь в депортації Квашко, священика. З національної поліції ОСОБА_5 звільнився в званні капітана до війни, а на співпрацю з окупантами пішов через 1-2 місяці після вторгнення.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що є депутатом Весельвської територіальної громади, відомості про ОСОБА_5 має лише опосередковані, з ним не стикалась. Знає, що він пішов на співпрацю з окупантами з червня 2022 року. Про це їй розповідав свідок ОСОБА_18 . Зазначеного свідка ОСОБА_5 бив, примушуючи до співпраці в с.Новоуспенівка.

ОСОБА_5 колишній поліцейський. Співпраця ОСОБА_5 на думку свідка підтверджується тим, що він їздив на службових авто та був у форменому одязі.

Зі слів свідків, що залишилися на окупованій території, Міннібаєва найжорстокіший з усіх поліцейських, бив громадян за прихильність до України. Також зі слів співгромадян ОСОБА_5 і на цей час працюєв поліції в окупації.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що на 24.02.2022 року проживала в с.Веселе Окупація почалася в березні 2022 року. В квітні-травні 2022 року стали формувати окупаційні органи поліцію. Базувалися в тому ж приміщенні, що і органи поліції України. навіть форма була дуже схожою. На квітень-травень 2022 року поліцейські України вже виїхали з території окупації. ОСОБА_5 до війни працював в дозвільному відділі поліції, всі знали, що він був звільнений з органів ВС за порушення. З окупаційною владою ОСОБА_5 одразу став співпрацювати. Свідок бачила, як особисто ОСОБА_5 підвозив начальника окупаційної поліції, пересувався на автомобілі, який раніше належав та використовувався українськими поліцейськими. У ОСОБА_5 була зброя та формений одяг окупаційних поліцейських.

Свідок пояснила, що її допитували в приміщенні райвідділку, а в цей час в приміщенні також перебував ОСОБА_5 . Він був веселий, сміявся, а тому вона зробила висновок, що його до співпраці ніхто не примушував. У ОСОБА_5 є дружина та дитина, які живуть в Новомихайлівці. Дружина директор гімназії. На листопад 2022 року ОСОБА_5 точно продовжував працювати на окупаційну владу.

Свідок стверджувала. Що ОСОБА_5 особисто патрулював населений пункт та застосовував фізичну силу до громадян України за прихильність до України.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що Мінібаєв колишній український поліцейський. Свідок перебував на окупованій території до 2-3 вересня 2022 року. ОСОБА_5 знав як працівника поліції. Бачиві в форменому одязі на окупованій території, спілкувався з ним. ОСОБА_5 відмовлявся від виїзду та переїзжати. По території смт.Веселе пересувався зі зброєю, їздив по адресах мисливців та відбирав зброю. Його жружина перебувала на посаді директора гімназії та погрожувала батькам дітей своїм чоловіком. Блокпост в смт.Веселому з`явився 2квітня 2022 року, з`явилися найманці та почали в травні формувати поліцію та поселкому адміністрацію. Коли саме ОСОБА_5 прийняв пропозицію свідок точно не зазначив, але не раніше червня 2022 року. ОСОБА_5 пересувався зі зброєю. Зі слів мешканців свідку також відомо, що ОСОБА_19 затримував правоохоронця ОСОБА_18 , ставив його на коліна, відвозив до райвідділку на допит.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що був особисто знайомий з ОСОБА_5 . До звільнення ОСОБА_19 був в дозвільному відділі, вони стикалися по роботі. Під час окупації бачив Міннібаєва в автомобілі поліції. Це було в червні-липні 2022 року, вдень. Автомобіль раніше належав органам Української поліції. ОСОБА_5 був у форменому одязі. Свідок виїхав з окупованої території 23.09.2022 року.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він був священиком в храмі в смт.Веселе.Особисто ОСОБА_5 проводив обшук в храмі в вересні 2022 року.Військові вивели всіх на вулицю, було повідомлено про мінування храму, а тому під таким приводом провели обшук.Серед працівників поліції, що перекривали рух та проводили обшук був ОСОБА_5 , який раніше працював в поліції України. Свідок перебував на окупаційній території до 16.11.2022 року. Дружина Міннібаєва працювала в гімназії, а ОСОБА_20 її привозив на роботу в форменому одязі. Свідок був депортований. Знає, що працівникам поліції, що пішли на співпрацю платили великі зарплати, тому саме це могли спокусити ОСОБА_5 .

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами провадження докази, суд дійшов висновку про те, що надані стороною обвинувачення письмові докази не всі є належними.

Судом такожнадано оцінкудослідженим доказамв контекстіїх належностіта допустимості.За цимикритеріями судприходить довисновку,що протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.11.2022, 11.11.2022 року в кримінальному провадженні № 22022080000000698 від 27.05.2022 року свідкам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не можуть бути використані по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 оскільки вони не були належним чином процесуально допущені до використання по провадженню відносно ОСОБА_5 .

Всі інші докази повністю відповідають вимогам КПК України, оскільки вони булі зібрані з повним дотриманням порядку, визначеного КПК України та мають відношення до даного кримінального провадження.

Інші документи, які надані стороною обвинувачення є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують.

При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, у силу положень статей 22, 26 КПК України, суд також не вбачає підстав надавати оцінку цих документів.

Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.

Суд вважає, що обвинувачений усвідомлював факт окупації та агресії з боку Російської Федерації, створення окупаційною владою незаконних органів, зайняття посади у незаконному органі, створеному на тимчасово окупованій території здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням.

У матеріалах провадження відсутні об`єктивні дані, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 діяв не добровільно, виконував обов`язки під психічним впливом та фізичним примусом, та дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи іншим особам, або інтересам держави.

Судом не встановлено доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_5 , які були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянином України, зайняв посаду в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч.7 ст.111-1 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання, так і обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд також враховує особу обвинуваченого, те, що він є раніше не судимим, одружений, має одну неповнолітню дитину на утриманні не має, під спостереженням лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, має зареєстроване місце проживання у смт. Веселе Мелітопольського району Запорізької області, переховується на тимчасово окупованій території України.

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією частини сьомої статті 111-1 КК України.

У даному випадку суд вважає, що буде справедливим та співмірним покарання особі, яка визнана винуватою у здійсненні колабораційної діяльності, яке унеможливить певний період часу у майбутньому бути представником державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та органів які надають публічні послуги в Україні.

Відповідно до ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. Санкцією частини 7 статті 111-1 КК України передбачена можливість застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно із ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати додаткове покарання у вигляді конфіскації всього майна, що належить ОСОБА_5 , що буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, оскільки забезпечить у сукупності з іншими складовими покарання найбільший виховний ефект покарання.

За таких обставин, враховуючи особу винного та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч. 7 ст. 111-1 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого, та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі, то строк відбування ним покарання слід рахувати з часу його фактичного затримання.

Строк додаткового покарання слід обчислювати відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України.

Враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 13 січня 2023 року в порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.323, 369-376, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити покарання у вигляді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 після набрання вироком законної сили.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь-які посади у правоохоронних органах, органах державної влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних підприємствах, установах, а також організаціях, що надають публічні послуги обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_5 основного покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надіслати учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Копію вироку для вручення обвинуваченому видати захиснику, а інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.

Суддя ОСОБА_1