Решение № 129071621, 24.07.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/6152/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення матеріальної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у меншому розмірі ніж це передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача 11951,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями та бездіяльністю щодо недоплати позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у меншому розмірі, ніж визначеностаттею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У відзиві відповідач заперечує щодо заявленого позову та просить відмовити у його задоволенні, оскільки разова грошова допомога до Дня Незалежності України за 2023 рік була виплачена позивачу у відповідності до діючого законодавства.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі упорядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 провадження у справі № 620/6152/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення матеріальної шкоди зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 440/14216/23 (провадження № Пз/990/7/23).

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 поновлено провадження у справі № 620/6152/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення матеріальної шкоди. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України, та отримав разову грошову виплату до Дня Незалежності України, передбаченуЗаконами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»і «Про жертви нацистських переслідувань», у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У серпні 2023 року позивачу була виплачена грошова допомога за 2023 рік у розмірі 2700,00 грн, що не заперечується сторонами.

Не погоджуючись з розміром отриманої разової грошової виплати до Дня Незалежності України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Положеннямистатті 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення єЗакон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993(далі - Закон 3551-XII).

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12 Закону № 3551-XII(з урахуванням змін, внесенихЗаконом України від 20.03.2023 № 2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Аналогічні положення викладені в частині п`ятійстатті 13 Закону № 3551-XIIвідносно осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань»(далі - Постанова № 754) затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченоїЗаконами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога виплачується до 24.08.2023 в такому розмірі:

1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3100 гривень; II групи - 2900 гривень; III групи - 2700 гривень;

2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;

3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;

4) членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге,- 650 гривень;

5) учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.

Як слідує із матеріалів справи, позивач отримав разову грошову виплату до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому Постановою № 754.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримані норми положеньЗакону № 3551-XIIта Постанови № 754, що стосується розміру вказаної виплати.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи№ 440/14216/23, який в силу вимог частини третьоїстатті 291 Кодексу адміністративного судочинства Українипідлягає врахуванню у даній справі.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, врахувавши усталену практику ЄСПЛ, яка є обов`язковою для застосування національним судом, дійшла висновку, що у зразковій справі № 440/14216/23 не встановлено підстав вважати, що дії держави щодо зменшення розміру додаткових гарантії соціального захисту осіб, на яких поширюється діяЗакону №3551-XII, призвели до позбавлення таких осіб свого майна в розумінні статті 1 Протоколу № 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач, застосувавши правила частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІв редакції Закону № 2983-ІХ, яка є чинною на момент виникнення спірних правовідносин, неконституційною не визнавалася, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Повний текст рішення виготовлено 24 липня 2025 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА