Постановление суда № 129052107, 17.07.2025, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 196/57/21

провадження № 1-кс/179/125/25

У Х В А Л А

17 липня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12019040600000238 від 13.05.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, справа № 196/57/21, провадження 1-кп/179/26/25,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із заявою про відвід судді ОСОБА_8 у справі № 196/57/21, провадження 1-кп/179/26/25.

Заявник посилається на те, що в провадженні судді Магдалинівського районного Дніпропетровської області ОСОБА_8 знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

25 червня 2025 року після судового засідання по справі, яке відбулося в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області суддею ОСОБА_8 вчинено дії, які викликають сумніви в її неупередженості. Суддя ОСОБА_8 має особисті відносини з учасниками процесу, а саме з потерпілим ОСОБА_9 та прокурором ОСОБА_10 .

Отже ОСОБА_3 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75, 76 КПК України прохає відвести суддю ОСОБА_8 від участі у розгляді справи № 196/57/21, провадження 1-кп/179/26/25.

Обвинувачений та його захисник вимоги заяви підтримали та просили її задовольнити посилаючись на обставини, які в ній викладені.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти заявленого відводу, через його необґрунтованість.

Потерпілий ОСОБА_6 проти задоволення заяви про відвід судді не заперечував, зазначивши, що з огляду на обґрунтування викладені обвинуваченим в заяві про відвід та відео зображення, є підстави упередженого ставлення судді в подальшому при розгляді кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що заява ОСОБА_3 є необґрунтованою.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1ст.81КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьоюстатті 35 цього Кодексу.

Відповідно достатті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

При цьому, законодавець чітко регламентував уст. 75 КПК України, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3ст. 35 КПК Українипорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Заявник посилається на існування інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, а саме поза процесуальне спілкування судді ОСОБА_8 з іншими учасниками кримінального провадження.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Газета Україна-Центр проти України» (рішення від 15 липня 2010 року, параграфи 28-32), відповідно до усталеної практики ЄСПЛ існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, у контексті якого слід ураховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя в певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, у контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії, аби виключити будь-які обгрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, параграф 38).

У пункті 11 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

Крім того, Консультативна рада європейських суддів (далі КРЄС) у пункті 12 Висновку № 1 (2001) наголошує: «Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади може бути підірвано». Отже, існує тісний зв`язок між незалежністю й об`єктивною неупередженістю. Із цієї причини ЄСПЛ зазвичай розглядає ці дві вимоги разом (рішення у справі «Фіндлей проти Сполученого Королівства», параграф 73).

Відповідно до пункту 21 Висновку № 3 (2002) КРЄС судді повинні за всіх обставин діяти безсторонньо з тим, щоб забезпечити відсутність правомірних підстав у громадян підозрювати якусь упередженість. У цьому відношенні безсторонність повинна бути очевидною як під час виконання суддею судових функцій, так і інших дій.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Поведінка судді під час здійснення правосуддя має відповідати правилам Кодексу суддівської етики, затвердженомуXIз`їздом суддів України 22 лютого 2013 року (у редакції, чинній на момент вчинення суддею дій) (далі Кодекс суддівської етики), яким визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3 Кодексу суддівської етики).

Статтею 5 Кодексу суддівської етики визначено, що незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду.

Відповідно до статті 14 Кодексу суддівської етики суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу.

Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.

Зазначені етичні стандарти, пов`язанні зі статусом судді, кореспондуються зі стандартами поведінки, які регламентовані Кодексом суддівської етики, затвердженим рішенням ХХ чергового з`їзду суддів України 18 вересня 2024 року.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя повинен виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів.

Особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством, що повинно стверджуватися суддями у спосіб неухильного дотримання норм законодавства під час розгляду справ з метою забезпечення права на справедливий суд та захисту прав та свобод особи.

Статтею 84КПК України визначено,що доказамив кримінальномупровадженні єфактичні дані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).

В судовому засіданні ОСОБА_3 на підтвердження позапроцесуального спілкування судді ОСОБА_8 з учасниками кримінального провадження надано відеозображення. Долучене відеозображення не може бути визнано судом належним доказом в контексті розгляду заяви про відвід, оскільки воно не містить підтверджених даних щодо місця, часу, обставин та учасників події, а також унеможливлює наявність, побутового або випадкового характеру зафіксованої ситуації.

Отже, заява про відвід судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12019040600000238 від 13.05.2019 року, справа № 196/57/21, провадження 1-кп/179/125/25 задоволенню не підлягає.

Крім того, заявником разом із заявою про відвід судді ОСОБА_8 у кримінальному провадження, також подано заяву про відвід прокурора ОСОБА_11 по справі № 196/57/21, провадження 1-кп/179/125/25.

Однак виходячи з положень ч. 2 ст. 81 КПК України, відвід прокурора під час судового провадження розглядає суд, який його здійснює, у зв`язку з чим відсутня підстава для вирішення вказаного питання разом із заявою про відвід судді.

Керуючись ст. 81 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12019040600000238 від 13.05.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, справа № 196/57/21, провадження 1-кп/179/26/25 -відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 22 липня 2025 року.

Головуюча суддя ОСОБА_1