Решение № 129016979, 17.07.2025, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/992/25

Провадження №2/148/562/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 липня 2025 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В., за участі секретарі Ліванчук А.Ф.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та Тульчинської міської ради як органу опіки та піклування, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Тульчинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Служби у справах дітей Тульчинської міської ради, про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та Тульчинської міської ради як органу опіки та піклування, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Тульчинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Служби у справах дітей Тульчинської міської ради, про визнання батьківства, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 , який 04.12.2006 було розірвано Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_5 , 2002 року народження.

В 2009 року колишнє подружжя знову почали проживати однією сім`єю, але без реєстрації шлюбу. В період їх спільного проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився ще один син ОСОБА_6 .

Приблизно в 2013-2014 роках позивач та ОСОБА_4 припинили фактичні подружні відносини та остання повернулась проживати до своїх батьків.

Спору щодо виховання та проживання дітей між колишнім подружжям ніколи не виникало. Старший син проживав біля батька, а молодший син міг проживати як біля матері, так і біля батька, за його бажанням. Позивач завжди однаково піклувався про двох своїх синів, виконував батьківський обов`язок, утримував їх, приймав активну участь у вихованні дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла від онкологічної хвороби та в день її смерті її сестра повідомила, що має намір встановити опіку над ОСОБА_7 , оскільки дані про батька дитини в свідоцтві про його народженні було записано за вказівкою матері згідно з ч.1 ст.135 СК України.

Така заява для позивача виявилась несподіванкою, так як він гадав, що при реєстрації дитини він подавав заяву щодо свого батьківства, оскільки завжди визнавав цей факт.

На той час син позивача був маленький, тільки померла мати, і позивач, щоб не травмувати дитину, роблячи тести ДНК для підтвердженя свого батьківства, припинив процес визнання батьківства.

Оскільки син на час смерті матері проживав у будинку, де окрім них проживали бабуся ОСОБА_8 (мати матері дитини та відповідача), і остання наголошувала позивачу, що дві жінки краще приготують їсти і нагодують дитину ніж одинокий чоловік - тому позивач погодився, щоб син і далі проживав там, так як вважав, що це буде відповідати інтересам дитини.

Відповідач оформила опіку над ОСОБА_7 .

Разом з тим, син позивача ніколи не був позбавлений батьківського піклування від свого біологічного батька, який з дня його народження і до сих пір сумлінно несе свій батьківський обов`язок, перебуває в тісному зв`язку із сином. ОСОБА_6 називає позивача батьком.

Позивач звернувся до Тульчинського відділу ДРАЦС з метою отримання витягу зі свідоцтва про народження свого сина, де йому підтвердили, що дані про батька було записано з дотриманням вимог ч.1 ст. 135 СК України за вказівкою матері і лише за його заявою неможливо внести дані про нього до свідоцтва про народження сина.

Внесення відомостей про позивача як про батька в актовий запис про народження ОСОБА_7 відповідатиме інтересам малолітньої дитини та забезпечить реалізацію прав останнього та офіційного визнання і підтвердження державою факту його походження.

Окрім того, в день подачі позову до суду позивачу стало відомо, що відповідач подала заяву про зняття з неї опіки над ОСОБА_7 до органу опіки та піклування Тульчинської міської ради, який тепер має вирішувати питання відносно дитини.

У зв`язку з даними обставинами позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить визнати його батьком ОСОБА_7 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 , зазначивши в графі "Батько дитини" - ОСОБА_1 , у графі "громадянство" - громадянин України та видати нове свідоцтво про народження. Судові витрати лишити за позивачем.

В підготовче засідання позивач не з`явився, від його представника надійшли заява, згідно якої вона просить розгляд справи провести за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує та просить ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Відповідач - ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявні заяви від неї, згідно яких вона просить розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

Відповідач - представник Тульчинської міської ради як органу опіки та піклування в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, згідно якої просить проводити розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами. Проти задоволення заяви не заперечує.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - представник Служби у справах дітей Тульчинської міської ради в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, згідно якої просить розглянути справу, позовні вимоги підтримую.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - представник Тульчинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в підготовче засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного документа (а.с.97), про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у підготовчому засіданні за відсутності учасників справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказах, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебував в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ) з 14.11.2001 по 15.12.2006, про що свідчить копія рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 04.12.2006 у справі №2-1336/2006, яке набрало законної сили 15.12.2006 (а.с.6).

Від даного шлюбу позивач та ОСОБА_4 мають сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження від 04.04.2002 серія НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно копії свідоцтва про народження від 19.08.2010 серія НОМЕР_2 (а.с.7) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Нестерварка, Тульчинського району, Вінницької області народився ОСОБА_7 , батьками якого записані: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_4 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 20.06.2025 №00051923866 (а.с.90) вбачається, що відомості про батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України (за вказівкою матері).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, про що свідчить копія свідоцтва про смерть від 27.07.2021 серія НОМЕР_3 (а.с.7).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 22.12.2021 №450 (а.с.85) вбачається, що виконавчий комітет Тульчинської міської ради вирішив в тому числі: надати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус дитини-сироти та тимчасово влаштував його в сім`ю тітки - ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 22.12.2021 №460 (а.с.86-87) вбачається, що виконавчий комітет Тульчинської міської ради вирішив в тому числі: встановити опіку над дитиною-сиротою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; призначити опікуном над малолітнім племінником ОСОБА_7 рідну тітку ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду від 15.05.2025 №47926, проведеного ТОВ "МАМА ПАПА"(а.с.40-49), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999 %.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду.

Частиною 1 ст.126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

В той же час, слід зазначити, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти Росії» від 07.05.2009, заява № 3451/05).

Згідно з ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3, "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що справи про визнання батьківства суд розглядає в позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема, дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст.126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

У відповідності до п.20 п. 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Отже, згідно вищенаведених норм чинного законодавства, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3, 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.206, 207 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.1, 4 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, враховуючи положення ч.4 ст.206 ЦПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, згідно позовних вимог, залишити за ним.

На підставі викладеного, керуючись п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/2, п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, ст.121, 125, 126, 128, 134, 135 СК України, ст. 4, 12, 13, 19, 44, 76-81, 141, ч.3, 4 ст.200, ч.1, 4 ст.206, ст.263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , поданим ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 та Тульчинської міської ради як органу опіки та піклування, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Тульчинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Служби у справах дітей Тульчинської міської ради, про визнання батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 23.03.1999 Тульчинським РВ УМВС України в Вінницькій області, батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису №25 від 10.08.2010 про народження ОСОБА_7 , зазначивши в графі "Батько дитини" - ОСОБА_1 , у графі "громадянство" - громадянин України та видати нове свідоцтво про народження.

Судові витрати, понесені позивачем, залишити за ним.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: