Решение № 129016225, 22.07.2025, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.07.2025

Справа № 334/2925/25

Провадження № 2/334/2079/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 липня 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Жураківської В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 40894,48 гривень, з яких: заборгованість по кредиту 25427,50 грн., заборгованість по відсотках 15466,98 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 10.02.2020 ОСОБА_1 уклав з акціонерним товариством «Альфа Банк» договір про надання кредиту №491019851, за умовами якого отримав кредит у розмірі 25567,38 грн. строком на 60 місяців на споживчі потреби зі сплатою 39,90% річних. Кредитні кошти надані шляхом безготівкового зарахування позичальнику.

Позичальник, в порушення умов договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим АТ «Альфа Банк» відступило товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на підставі договору факторингу від 20.09.2021 року №3 право вимоги до відповідача за вищевказаним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача у відповідності до реєстру боржників до договору факторингу складає 40 894,48 гривень, з яких: заборгованість по кредиту 25 427,50 грн., заборгованість по відсотках 15 466,98 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою суду від 28.04.2025 року відкрито спрощене провадження у справі.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судові засідання не з`явився. Про час, дату і місце їх проведення повідомлявся у встановленому порядку.

Частиною сьомою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом

10.02.2020 ОСОБА_1 уклав з акціонерним товариством «Альфа Банк» договір про надання кредиту №491019851, за умовами якого отримав кредит у розмірі 25 567,38 грн. строком на 60 місяців на споживчі потреби зі сплатою 39,90% річних. Кредитні кошти надані шляхом безготівкового зарахування позичальнику.

Відповідачем умови договору в частині повернення грошових коштів не виконані.

20.09.2021 року між акціонерним товариством «Альфа Банк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №3, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні АТ «Альфа Банк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу від 20.09.2021 року, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту у доведеному позивачем розмірі у повному обсязі та несплачених відсотків за користування кредитом.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн., які складаються з надання первинної консультації замовнику у справі вартістю 1000 грн., правового аналізу наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини вартістю 4000 грн. та підготовки та подання позовної заяви вартістю 4200 грн.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (наприклад, п. 40 рішення «Радченко проти України») заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що витрати на «надання первинної консультації замовнику у справі вартістю 1000 грн., правового аналізу наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та Європейського суду з прав людини вартістю 4000 грн.» неможна віднести до неминучих витрат заявника, а тому покладення їх відшкодування на відповідача становитиме надмірний тягар.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частоково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (юридична адреса: м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222) заборгованість за кредитним договором №491019851 від 10.02.2020 року у розмірі 40894 (сорок тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривні 48 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (юридична адреса: м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та 4200 (чотири тисячі двісті) гривень витрат на правову допомогу. В задоволені решти вимог щодо правової допомоги відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.07.2025 року.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін