Решение № 129014117, 22.07.2025, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11155/24

н/п 1-др/953/1/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2025 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові в залі суду заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у кримінальному провадженні за обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувало кримінальне провадження № 12024220000001069 від 14.09.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

04.07.2025 Київським районним судом м. Харкова ухвалено вирок. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. В силу ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановити випробувальний строк 2 (два) роки. В силу ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, задоволено частково. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 37161,87 грн, моральну шкоду в розмірі 320 000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судових авто-технічних експертиз № 7468 від 22.10.2024 в розмірі 13 252,4 грн., № 7472 від 22.10.2024 в розмірі 11 359,20 грн., № 7474 від 17.10.2024 в розмірі 13 252,4 грн., № 8063 від 24.10.2024 в розмірі 9 466,00 грн, № 8064 від 24.10.2024 в розмірі 9 466,00 грн.

08.07.2024 представник цивільного позивача ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якому просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 65 720,00 грн. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати на проведення транспортно-товарознавчого дослідження у розмірі 2 387,70 грн.

Заява мотивована тим, що вироком Вироком Київського районного суду м. Харкова від 04.07.2025 у справі №953/11155/24 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі. В силу ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та встановлено випробувальний строк 2 (два) роки. Також вказаним вироком було частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди та стягнуто з обвинуваченого майнову шкоду в розмірі 37 161,87 грн. та моральну шкоду в розмірі 320 000,00 грн. При винесенні вироку не було вирішено питання щодо судових витрат - оплати витрат на правничу допомогу, у загальній сумі 65 720,00 грн. на оплату послуг з надання правничої допомоги за договором з адвокатом ОСОБА_3 та витрат пов`язаних зі сплатою експертного дослідження у розмірі 2 387,70 грн. Додатковою угодою №1 до вказаного договору сторони погодили, що розмір гонорару адвоката становить 65 720,00 грн. Також, за проведення транспортно-товарознавчого дослідження позивачем було сплачено 2 387,70 грн., що збільшило розмір його судових витрат. Про понесення цих витрат представником потерпілого зазначалося у відповідній заві про збільшення розміру позовних вимог та докази їх понесення також було надано до тієї заяви.

Цивільний позивач ОСОБА_4 , та його представник адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про день та час розгляду справи, представником подана заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу без участі позивача та його представника.

Цивільний відповідач ОСОБА_5 , та його представник адвокат ОСОБА_6 у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про день та час розгляду справи, ОСОБА_5 подав заяву про проведення судового засідання без його участі та представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками, суд приходить до переконання про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч. 1, 4 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 по праві № 820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30.09.200 № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з Іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

11.10.2024 між ОСОБА_4 , з однієї сторони, ОСОБА_3 , з іншої сторони, укладено Договір про надання правової допомоги № 111024.

Згідно п. 4.1. вартість наданих правничих послуг адвоката визначається додатковою угодою.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 111024 від 11.10.2024 в порядку пункту 4.1 договору сторони дійшли згоди, що розмір гонорару адвоката становить 65720, 00 грн.

Згідно акту прийомупередачі наданих правових послуг від 07.07.2025, підписанням даного акту сторони засвідчують, що послуги (робота) надані (виконана) належним чином, відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги №111024 від 11.10.2024, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг.

Копією платіжної інструкції № 0.0.3939728383.1 від 12.10.2024 підтверджується перерахування ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_3 оплату за договором № 111024 від 11.10.2024 у розмірі 65720, 00 грн.

Вирішуючи питання по суті, суд також бере до уваги висновки КГС ВС від 30 січня 2023 року у справі №910/7032/17, при цьому суд зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятоюстатті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів касаційної інстанції враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)), та зазначила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" ("Iatridis v. Greece", заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" ("Pakdemirli v. Turkey", заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена представником заявника зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є непропорційною ціни позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Таким чином, враховуючи виконані роботи, складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати за отримання професійної правничої допомоги в розмірі 10324,61 грн.

Щодо оплати витрат за проведення оцінки мотоцикла.

На замовлення адвоката ОСОБА_3 Харківським Науково-Дослідним Експертно-Криміналістичним центром було проведено оцінкумотоцикла «MUSSTANG MT 200-8», р.н. НОМЕР_1 . Таку експертизу проведено з метою встановлення вартості пошкодження мотоцикла та визначення ціни цивільного позову.

Згідно рахунку фактуру № Р/А-2024-1490 від 19.11.2024 послуги експертного дослідження, було оцінено у 2 387,70 грн.

Копією платіжною інструкцією № 0.0.4022328606.1. підтверджується сплата ОСОБА_3 експертного дослідження майна у розмірі 2387,70 грн.

Відтак, витрати за проведення оцінки мотоцикла були фактично понесені стороною цивільного позивача та мають бути відшкодовані у сумі 10324,61 грн.

Керуючись ст. 4,7,12,13, 141, 134, 137, 247,258-259,264, 265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у кримінальному провадженніза обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по справі № 943/11155/24 в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України, яким стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати напрофесійну правничудопомогу в розмірі 10324,61 (десять тисяч триста двадцять чотири, 61) грн та витрат за проведення оцінки мотоцикла в сумі 2387,70 (дві тисячі триста вісімдесят сім,70) грн.

В решті вимог заяви, відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.07.2025.

Суддя ОСОБА_1