Постановление суда № 129004650, 22.07.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 липня 2025 року м. ДніпроСправа № 826/17684/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/17684/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Проектний комплекс» до Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/17684/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Проектний комплекс» до Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина 2 статті 252 КАС України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені у статті 167 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 167 КАС України до заяви додається перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення), інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Оскільки дії суду в разі надходження заяви про ухвалення додаткового рішення КАС України окремо не врегульовано, суд вважає за можливе на підставі частини шостої статті 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статей 160, 161, 169, 171 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Водночас, відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Частиною третьою статті 26 Закону № 5076-VI регламентовано, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Так, судом встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/17684/17 до суду надіслано представником заявника Назарцем Дмитром Анатолійовичем.

За правилами частини першої та другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Однак, представником заявника не додано до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/17684/17 належний документ на підтвердження своїх повноважень у встановленому законом порядку.

Відтак Назарцем Д.А. не підтверджено повноваження діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний комплекс" при зверненні із заявою про ухвалення додаткового рішення.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що Назарець Дмитро Анатолійович, як представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний комплекс" не надав належного документа на підтвердження своїх повноважень.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/17684/17 підписана представником заявника за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Проектний комплекс", та відповідно не підтверджено право зазначеної вище особи на підписання заяви.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/17684/17 підписана представником заявника за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва, відтак вона не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 7, 166, 167, 169, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 826/17684/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Проектний комплекс» до Департаменту з питань державного архітектурно будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови, повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова