Решение № 128997157, 22.07.2025, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/578/25

Провадження № 2/396/394/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2025 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіна Алла Анатоліївна,

за участю секретаря судового засідання Філюкової О.О.,

представника позивача адвоката Ковалюх В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, в режимі відеоконференції, цивільну справу №396/578/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковалюх Василь Миколайович до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав,-,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом до відповідача про позбавлення її батьківських прав, вказуючи, що з відповідачем позивач перебував в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 30.10.2009 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач самостiйно виховує, утримує та матерiально забезпечує неповнолітню доньку без участi матерi дитини. Вiдповiдач не проявляє до дитини уваги, не цікавиться її життям, розвитком та вихованням, не виявляє бажання бачитись з нею та не відвідує її, матеріальної допомоги не надає. Вважає, що відповідач самоусунулася від виховання дитини, не бажаючи з нею спілкуватися, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 02.04.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Представник позивача адвокат Ковалюх В.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтрима в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлена належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою". Крім того, відповідач про розгляд справи повідомлена належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву не подала, з заявами та клопотаннями не зверталася.

Представник третьої особи служби у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, з заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Відповідно положень ч. 2 ст. 191 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано за рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30.10.2009 року (а.с.11).

Згідно довідки Соколівської сільської ради Диминського старостинського округу № 146-167 від 09.09.2024 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований позивач ОСОБА_1 , разом з ОСОБА_5 (мати), ОСОБА_3 (дочка) (а.с.10).

Розпорядженням голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 14.06.2017 року встановлено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання батька ОСОБА_1 (а.с.12).

Згідно довідки Карлівського ліцею Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 19.06.2023 року мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 участі у вихованні доньки не приймає, заклад освіти не відвідує, на батьківських зборах не буває, з педагогами які навчають дитину не спілкується, шкільним життям не цікавиться, фінансово та фізично не допомагає (а.с.13).

Актом обстеження умов проживання, складеним Службою у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 04.07.2023 року, встановлено, що умови проживання та виховання для ОСОБА_3 створені належні. Мати дитини ОСОБА_2 разом з дитиною не проживає (а.с.14).

Рівнянська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області 05.12.2024 року видала характеристику на ОСОБА_2 , згідно якої остання зарекомендувала себе посередньо. Висновком від 07.01.2025 року Служба у справах дітей цієї ради надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 (а. с. 19).

Заочним рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2024 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на неповнолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розпочавши стягнення з 31.10.2024 року і до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15-16).

Вказане рішення суду звернено до примусового виконання, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2025 року (а.с.17-18).

Згідно висновку комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Рівнянської сільської ради, комісія вважає, за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20).

Згідно характеристики від 05.09.2024 ОСОБА_3 є студенткою ІІ курсу групи А-21 Відокремленого структурного підрозділу Київського індустріального фахового коледжу Київського національного університету будівництва та архітектури. Під час навчання дитини зацікавленість проявляють батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 , приймають участь у онлайн батьківських зборів, цікавляться успішністю в коледжі та підтримують її у навчанні і соціальному житті студентського колективу (а.с.21).

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із ч.1 ст.152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Частиною 4 ст.155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини чітко виписано в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 р. в пункті 16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Пленум Верховного суду України в п.п.15,16 Постанови №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях.

Саме такого висновку дійшов ВС у справі № 753/2025/19 від 06.05.2020 року. Крім того, в зазначеній постанові ВС вказав, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Та, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від: 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23),22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19).

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком/мітір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що батьки ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що систематично, незважаючи на всі інші заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки, і, такі засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та вплив, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про таке попередження відповідача, зокрема, у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно дитини є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини, а в матеріалах справи відсутні такі докази.

Позивач надав суду докази, які підтверджують його участь у вихованні доньки: довідку зі школи та коледжу, в яких зазначено, що вихованням дитини займається батько, висновок комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Рівнянської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно її доньки ОСОБА_3 .

Та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дитини займається позивач, не підтверджує факт ухилення матері від виконання батьківських обов`язків, а лише свідчить про належне виконання таких обов`язків позивачем відносно дитини.

Висновок служби у справах дітей Рівнянської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 складений поверхнево і ґрунтується лише на заяві позивача. Позиція матері дитини, комісією не досліджувалася, заходи впливу до матері не застосовувалися.

Так, суд вважає, що такий висновок є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дитини.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", пункт 49).

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24 червня 2020 року у справі № 344/6374/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц.

Наявності таких обставин у цій справі позивачем не доведено.

Необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання одного з батьків до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно неповнолітнього сина не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, за умови відсутності обґрунтованих підстав, з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації не відповідає засадам добросовісності дій учасників цивільних правовідносин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити за необгрунтованістю позовних вимог, та вважає, що відповідача слід попередити, що у разі в подальшому неналежного виконання нею батьківських обов`язків відносно доньки, вона буде позбавлена батьківських прав.

Таким чином, оскільки судом в задоволенні позовних вимог відмовлено, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст. ст. 150, 152, 155, 164-165 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 355 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Ковалюх Василь Миколайович до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про позбавлення батьківських прав - відмовити за необгрунтованістю.

Попередити ОСОБА_2 про неприпустимість в подальшому порушення нею батьківських обов`язків, щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про можливі наслідки у разі їх неналежного виконання, у вигляді позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.

Повний текст рішення складено 22.07.2025 року.

Суддя: А. А. Русіна