Постановление суда № 128994084, 22.07.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6156/24

Провадження № 2/202/612/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

22липня 2025року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Мізевича Д.А., Діденко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро питання про прийняття до провадження нових позовних вимог позивача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії.

Протоколом автоматизованого розподілу від 13.05.2024 року цивільна справа розподілена судді Кіблицькій Д.А.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кіблицької Д.А. від 20 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Справа перебувала у провадженні судді Кіблицької Д.А.

Розпорядженням керівника апарату Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2024 року за №140 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кіблицької Д.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 року справа розподілена судді Слюсар Л.П., ухвалою якої від 11 вересня 2024 року прийнято до провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України», про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 жовтня 2024 року відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 11 вересня 2024 року та повернуто її скаржникові.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії, в частині заявлених позовних вимог до 01 липня 2022 року залишено без розгляду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2024 року суд перейшов до розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, витрат на відрядження, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії, за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження з дня постановлення ухвали.

Протокольною ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2024 року частково задоволено клопотання позивача щодо витребування доказів по справі.

27.11.2024 року відповідачем надані докази по справі, документи сформовані в системі «Електронний суд».

30.12.2024 року відповідачем надані додаткові докази по справі, документи сформовані в системі «Електронний суд».

14.02.2025 року відповідачем надані додаткові докази по справі, документи сформовані в системі «Електронний суд».

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі.

19 червня 2025 року справа розглядалася по суті та 02 липня 2025 року досліджені докази по справі та було оголошено перерву для подання позивачем заяви зі скорегованими позовними вимогами в частині визначення періоду перерахунку та відповідних сум з урахування наданих відповідачем доказів. Та оскільки позивачем було заявлено вимогу про скасування догани Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» від 07.02.2024 року застосовану до ОСОБА_1 , а в судовому засіданні при розгляді справи по суті позивачем зазначалося про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани, то підлягала коригуванню і зазначена вимога. Отже судом було надано позивачу строк для відкоригування вимог.

17.07.2025 року через канцелярію суду від позивача ОСОБА_1 надійшли нові позовні вимоги відповідно до яких просила: визнати, що тарифний розряд старшого наукового співробітника - позивача ОСОБА_1 , який обумовлює її заробітну плату, дорівнює 20-му, тобто взятий по-середньому на підставі чинної Постанови Президії Академії медичних наук України «Про схеми посад і професій працівників науково-дослідних установ і організацій Академії медичних наук України на основі Єдиної тарифної сітки»; визнати, що саме по 20 тарифному розряду повинна нараховуватися заробітна плата позивачу і в теперішній час замість 17 тарифного розряду, по якому нараховує заробітну плату відповідач, і проводитися розрахунок невиплаченої заробітної плати; визнати, що відповідач недорахував позивачу ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.07.2022 року по день розгляду справи, включаючи правильно нараховані лікарняні, відпускні, компенсацію за невикористану відпустки, з 20-го тарифного розряду старшого наукового співробітника, надбавкою за знання та використання однієї іноземної мови (10%), надбавок за стаж наукової роботи (30%), вчене звання «старший науковий співробітник» (25%) та ступінь кандидата медичних наук (15%), тобто 80% надбавок до посадового окладу, причому в судовому рішенні обов`язково відобразити недораховану заробітну плату по рокам і помісячно; відмінити наказ відповідача № 35ос від 07.02.2024 про винесення догани позивачу та нарахувати премії за період з 07.02.2024 р. та зобов`язати Державну установу «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» здійснити нарахування ОСОБА_1 премій за період з лютого 2024 року по березень 2025 року на рівні середньої премії за місяць старшого наукового співробітника даної установи з урахуванням відпрацьованих годин старшими науковими співробітниками; стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 недораховану і не виплачену заробітну плату на користь Позивача за період з 01.07.2022 року на день розгляду судової справи (після проведення Роботодавцем- відповідачем обов`язкових сплат ЕСВ та військовий збір з недорахованої заробітної плати позивача ОСОБА_1 ), а також нарахування встановленого індексу інфляції та 3% річних від даної суми за весь час прострочення виплат; стягнути з Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» на користь ОСОБА_1 попередні судові витрати по даній справі у сумі 20 тисяч грн.

В судовому засіданні позивачка просила суд прийняти до провадження нові позовні вимоги.

Представники відповідача при розгляді питання про прийняття нових позовних вимог покладалися на суд.

Суд, заслухавши позивача, представників відповідача, розглянувши нові позовні вимоги, матеріали цивільної справи доходить наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3 статті 49ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховним Судом у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року сформовано правовий висновок за яким позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, а тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вищевикладене таберучи доуваги,що судзакрив підготовчепровадження тарозглядав справупо суті,дослідив письмовідокази посправі,про щосвідчить ухваласуду від 20 березня 2025 року та протоколи судових засідань від 19.06.2025 року та 02.07.2025 року, зі змісту нових позовних вимог позивача вбачається, що позивачем частково заявлені нові позовні вимоги, та не скореговано розглянуті позовні вимоги, а відтак суд доходить висновку, про відмову в задоволенні клопотання про прийняття до розгляду нових позовних вимог та повернення позивачу цієї заяви

Керуючись ст.ст.3,49, 259-261, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В прийнятті до провадження нових позовних вимог позивача ОСОБА_1 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про зобов`язання здійснити перерахунок заробітної плати, стягнення перерахованої заробітної плати, лікарняних, відпускних, скасування догани, зобов`язання нарахування премії, стягнення премії - відмовити.

Нові позовні вимоги від 17 липня 2025 року - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.П. Слюсар