Решение № 128975351, 21.07.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6172/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01 лютого 2023 року; зобов`язання здійснити перерахунок та виплату належної пенсії без обмеження десятьма прожитковим мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з 01 лютого 2023 року (з урахуванням виплачених сум).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Як зазначив позивач, 01 червня 2025 року на виконання рішення суду у справі №140/2266/23 відповідач провів перерахунок його пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, проте це не призвело до збільшення пенсійної виплати, яка виплачується у попередньому розмірі 29620,94 грн (сума недоплати становить 45698,07 грн). Свої дії відповідач пояснює наявністю законодавчого обмеження пенсії максимальним розміром - десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає, що йому протиправно не виплачується пенсія у повному розмірі після її перерахунку на виконання рішення суду у справі №140/2266/23 через застосування обмеження пенсії максимальним розміром, при тому що Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними норми про обмеження максимальним розміром пенсії осіб, яким її призначено відповідно до Закону №2262-ХІІ.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити повністю (а.с.20-21). В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що позивачу пенсію перераховано на виконання рішення суду у справі №140/2266/23 з 01 лютого 2023 року у межах визначених судом зобов`язань. Одночасно відповідач повідомив, що з 01 лютого 2025 року пенсія виплачується у розмірі 29620,94 грн, тобто не обмежена десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (23610,00 грн). Оскільки пенсійна виплата перевищує максимальний розмір (з 01 січня 2025 року становить 23610,00 грн), то до відповідної суми перевищення застосовуються коефіцієнти пониження згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категорія осіб у 2025 року у період воєнного стану» (далі - Постанова №1).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується матеріалами пенсійної справи №0306006124-Державний департамент з питань виконання покарань (а.с.22).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №140/2266/25, яке набрало законної сили 08 травня 2025 року, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 17 червня 2024 року №5к/вих./4.2/5827 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262-XII.

Листом від 29 червня 2025 року №7066-6651/Г-02/8-0300-25 ГУ ПФУ у Волинській області у відповідь на звернення позивача повідомило про виконання рішення суду у добровільному порядку на підставі зазначеної довідки з 01 лютого 2023 року. Однак перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати. За поясненням відповідача у листі, оскільки таке рішення суду не містить зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, то заборгованість відсутня (а.с.13).

З розрахунку пенсії з 01 лютого 2023 року, який надав відповідач, вбачається, що на виконання рішення суду у справі №140/2266/25 перерахований розмір пенсії з урахуванням нового грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року становить 66308,07 грн, а до виплати - 35679,22 грн (а.с.24). Тобто, виплата проводиться не у повному розмірі з посиланням на максимальний розмір пенсії.

Як видно з розрахунку №0306006124-Державний департамент з питань виконання покарань, відповідач з 01 червня 2025 року перерахований розмір пенсії на виконання рішення суду у справі №140/2266/25 також не виплачує у повному обсязі: загальний її розмір (з надбавками) становить 69308,07 грн (а.с.22), а виплачується у розмірі, обчисленому з 01 січня 2025 року - 29620,94 грн, тобто із застосуванням до суми перевищення пенсії у розмірі 40679,22 грн понад максимальний розмір (23610,00 грн) понижуючих коефіцієнтів (а.с.23).

Цей спір виник у зв`язку із невиплатою пенсії з 01 березня 2023 року у повному розмірі на виконання рішення суду у зв`язку із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також за змістом статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей», частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-ХІІ зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Приписами частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа №400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа №340/2476/21), 25 липня 2022 року (справ №580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа №440/994/20), 17 березня 2023 року (справа №340/3144/21) та ін. Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме частина сьома статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII визнано Конституційним Судом України неконституційними, вони втратили чинність з дня ухвалення такого Рішення 20 грудня 2016 року. Тому внесені Законом №1774-VIII зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка внаслідок Рішення Конституційного Суду України з 20 грудня 2016 року відсутня, є нереалізованими. Крім цього, вказані зміни по своїй суті є повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому такі зміни не створюють підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.

Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, була наявна колізія між Законом №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії.

Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Також необхідно зауважити, що рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року у справі №140/3185/22, від 06 лютого 2023 року у справі №140/8005/22, від 01 серпня 2023 року у справі №140/11102/23, від 19 березня 2024 року у справі №600/24, які набрали законної сили, визнано безумовне право позивача на перерахунок та виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром (з 01 квітня 2019 року, з 01 вересня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 26 жовтня 2023 року відповідно).

Між тим, як видно з матеріалів справи, розмір пенсії з 01 лютого 2023 року після перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 07 квітня 2025 року у справі №140/2266/25 до виплати становить 35679,22 грн (при нарахованому 66308,07 грн), тобто виплата пенсії проводиться у тому розмірі, що існував до такого перерахунку. За позицією відповідача виплата пенсії у повному обсязі не проводиться (заборгованість відсутня), оскільки резолютивна частина рішення суду у справі №140/2266/25 не містить зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.

Крім того, судом встановлено, що позивачу після виконання рішення суду у справі №140/2266/25 з 01 червня 2025 року виплата пенсії у перерахованому розмірі не проводиться з тих підстав, що до сум перевищення максимального розміру (23610,00 грн) застосовано понижуючі коефіцієнти, передбачені Постановою №1.

На переконання суду, такі дії відповідача суперечать Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми чинного законодавства України, межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу пенсії на виконання рішення суду у справі №140/2266/25 із застосуванням максимального розміру при її перерахунку з 01 лютого 2023 року та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на виконання рішення суду у справі №140/2266/25 без застосування максимального розміру з 01 лютого 2023 року.

Частиною першою статті 139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, які підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції від 06 червня 2025 року №4, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.5, 15).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нарахування і виплати пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №140/2266/25 із застосуванням максимального розміру при її перерахунку з 01 лютого 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 нарахування і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі №140/2266/25 без застосування максимального розміру з 01 лютого 2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк