Решение № 128952177, 18.07.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2025 р. № 400/7409/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій просить суд: визнати неправомірними дії відповідача, щодо обчислення в виплати розміру моєї пенсії за рішенням суду від 27.02.2023 року за нормами ст.27 Закону 1058; Визнати неправомірними дії відповідача щодо обчисленні позивачу розміру пенсії по інвалідності на виконання рішення суду від 27.02.2023 року з застосуванням п`ятикратної мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року; Визнати неправомірними дії відповідача, щодо не застосування наявних довідок про заробітну плату в зоні відчуження при обчисленні і виплаті пенсії за рішенням суду від 27.02.2023 року; Визнати неправомірними дії відповідача по блокуванню нарахованих за рішенням суду № 484/3245/15-а та їх не виплаті; Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності позивачу за рішенням суду від 27.02.2023 року, із врахуванням заробітку одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством на підставі наявної довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в матеріалах пенсійної справи уточнену відповідачем за рішенням суду від 20.03.2007 по справі № 2-а-59,2007 року, яке має преюдиційне значення для обчислення та виплати пенсії на виконання рішенням суду 27.02.2023 року та з врахуванням зміни показника середньої заробітної плати працівників в галузях економіки України (Зс) з 01.03.2022 року з 01.03.2023 року та з 01.04.2024 року; зобов`язати відповідача виплати протиправно заблоковані кошти 102 405,09 грн. та 55731,20 грн. нараховані за рішенням суду № 484/3245/15-а.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем заблоковано та не сплачено в повній мірі кошти за рішеннями суду, які необхідно виплатити позивачу, а також відповідачем не застосовані наявні довідки про заробітну плату в зоні відчуження при обчисленні і виплаті пенсії за рішенням суду від 27.02.2023 року, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 26.11.24 суд відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні з 27.12.1993 та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 (далі - Рішення від 27.02.2023) по справі № 400/2572/22 зобов`язано Головне управління здійснити з 01.01.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до приписів пункту Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року № 1307, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач вважає, що відповідач навмисно допускає «помилки» та не виконує рішення суду з метою зменшення, розміру пенсії до виплати, та вводить позивача в оману, стверджує що виконав рішення Первомайського міськрайонного суду від 26.12.2017 року по справі № 484/3245/15-а. та рішення суду від 27.02.2023 року справі № 400/2572/22, однак останні до теперішнього часу не виконанні із-за протиправних дій відповідача. Також вказує, що відповідач застосовує обмеження розміру пенсії при її обчислені, з 01.01.2022 року застосовує коефіцієнт заробітної плати не Кзс = 6,36603, а Кзс = 5,6 (з обмеженням), доказ п.2 листа від 23 липня 2024 року № 11381-10267/Б- 02/8-1400/24, що є порушенням абзацу 1 пункту 1 Закону України № 3285-Х1І від 17 червня 1993 року « «Про внесення змін до статті 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( чинний до сьогодні). Пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в І986-1990 рр., у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, без обмеження», звернувся за захистом своїх прав до суду.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Відносно вимоги про визнання неправомірними дій Відповідача щодо обчислення розміру пенсії за рішенням суду від 27.02.2023 за нормами статті 27 Закону № 1058.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 по справі № 400/2572/22 зобов`язано Головне управління здійснити з 01.01.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до приписів пункту Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року № 1307, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання Рішення від 27.02.2023 перевірено доцільність обчислення розміру пенсії станом на 01.01.2022, а саме: Обчислення розміру пенсійної виплати станом на 01.01.2022 проведено відповідно до постанови № 1210 з урахуванням змін, внесених постановою № 1307: з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2022 застосовано середньомісячний коефіцієнт заробітної плати 2,50124 (6500,00 грн (мінімальна заробітна плата на 01.01.2022) х 5/12993,56 (середня заробітна плата за 2021 рік).

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.01.2022 складає 13573,23 грн (2,50124 х 5426,60 грн, середня заробітна плата по країні за 2014 - 2016 роки з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої зарплати 1,441557). Розмір пенсійної виплати станом на 01.01.2022 становить 10153,50 грн. із урахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження - жовтень 1986 року - 0,01141 грн. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 6,81564.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.01.2022 складає: 9125,65 грн (6,81564х1338,93 грн (928,81 грн (показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2006 рік) х 1,17х1,11 х 1,11). Розмір пенсійної виплати 10153,50 грн. Із заробітної плати за жовтень 1986 року (0,01141 грн). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 5,6 (з обмеженням).

Обчислення розміру пенсійної виплати станом на 01.01.2022 проведено відповідно до постанови № 1307 з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (5,6) відповідно до Закону № 1058-IV.

Середньомісячний заробіток з 01.01.2022 склав 30388,96 грн (5,6х5426,60 грн, за 2014 - 2016 роки з урахуванням коефіцієнту збільшення показника середньої зарплати 1,441557). Розмір пенсійної виплати становить 16171,39 грн, де:

13042,03 грн - основний розмір пенсії обчислений від страхового стажу та заробітної плати: (5426,60 грн (3764,40 грн х 1,441557) х 5,6 х 0,42917 (коефіцієнт страхового стажу); 328,78 грн - доплата за понаднормовий стаж - 17 років (1934,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2021х17%); 12033,73 грн - розмір пенсії по інвалідності (13042,03 грн + 328,78 грн)х90% - % для обчислення пенсії по інвалідності); 773,60 грн підвищення інвалідам війни ІІ групи (1934,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2021 х 40 %); 2934,46 грн - збільшення інвалідам війни ( Постанова № 1381) 13042,03 грн х 90% - % для обчислення пенсії по інвалідності х 25 %); 379,60 грн додаткова пенсія інвалідам 2 гр. з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова № 112 п.5; 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи.

З 01.03.2022 автоматично проведено індивідуально-масовий перерахунок пенсії (індексація заробітку). Розмір пенсійної виплати з 01.03.2022 склав 18225,49 грн, де: 14867,90 грн - основний розмір пенсії обчислений від страхового стажу та заробітної плати: (6186,32 грн (3764,40 грн х 1,64337498) х 5,6 х 0,42917 (коефіцієнт страхового стажу); 328,78 грн - доплата за понаднормовий стаж - 17 років (1934,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2021 х 17%); 13677,01 грн - розмір пенсії по інвалідності (14867,90 грн + 328,78 грн) х 90% - % для обчислення пенсії по інвалідності);773,60 грн підвищення інвалідам війни ІІ групи (1934,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2021 х 40 %); 3345,28 грн - збільшення інвалідам війни (Постанова № 1381) 14867,90 грн х 90% - % для обчислення пенсії по інвалідності х 25%; 379,60 грн додаткова пенсія інвалідам 2 гр. з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова № 112 п.5; 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни ІІ групи.

Відповідачем до загального страхового стажу враховано період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧАЕС з 03.10.1986 по 12.10.1986 (10 днів перебування в першій зоні), хоча виконував обов`язки 39 днів, тому даний період зараховано в пільговому обчисленні з 01.05.2023.

Страховий стаж склав 43 роки 1 місяць 10 днів ( втому числі додатковий стаж 16 років 3 місяці 11 днів). Коефіцієнт страхового стажу 0,43083.

Розмір пенсійної виплати станом на 01.05.2023 становить 19909,70 грн, де: Розмір пенсії за віком (41468,17 х 0,43083) - 17865,73 грн; Доплата за понаднормовий стаж (за 18 років) 376,74 грн; Розмір пенсії по інвалідності (18242,47 грн х 90%) - 16418,22 грн; Додаткова пенсія інвалідам 2 гр. з числа ліквідаторів ЧАЕС - 379,60 грн; Цільова допомога інвалідам війни ІІ групи - 50,00 грн; Збільшення інвалідам війни ( Постанова № 1381) - 4019,79 грн; Підвищення інвалідам війни ІІ групи І категорії (40%*2093 грн) - 837,20 грн; Обмеження в індексації з 01.03.2023 - (-1795,11 грн), інших зобов`язань рішенням суду від 27.02.2023, зокрема, щодо обчислення пенсії із заробітної плати за роботу в зоні відчуження згідно з довідкою від 13.07.2006 № 2726, на Головне управління не покладалося.

Тому суд приходить до висновку, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 по справі № 400/2572/22 виконано Головним управлінням відповідно до покладених судом зобов`язань та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є - Закон України «Про виконавче провадження». Примусове виконання рішень суду покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Суд зазначає, що у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Відповідно до положень частини 4 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За правилами частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В свою чергу, виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404).

Стаття 1 вказаного Закону визначає виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішень немайнового (зобов`язального) характеру визначений розділом VIII Закону № 1404.

Положеннями статті 18 Закону № 1404 передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 74 Закону № 1404 визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

На виконання Рішення суду від 27.02.2023 було видано виконавчий лист від 02.06.2023 № 400/2572/22, який стягувачем подано для примусового виконання.

На підставі зазначеного виконавчого листа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 15.09.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72782943.

17.09.2024 в межах виконавчого провадження № 72782943 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Брушковською Оленою Василівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення.

Рішення суду від 27.02.2023 виконано Головним управлінням відповідно до покладених судом зобов`язань та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Крім того, слід зазначити, відповідно до частин 1,7 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, Позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугувала незгода Позивача із діями Відповідача під час виконання Рішення суду від 27.02.2023.

Суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому Позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю Відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

До того ж, ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 по справі № 400/2572/22 судом зазначено, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 року у справі № 400/2572/22 виконано Головним управлінням відповідно до покладених судом зобов`язань та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

З урахуванням цього, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (в порядку ст. 383 КАС України) - відмовлено.

Відносно вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії по інвалідності на виконання рішення суду від 27.02.2023 із застосуванням п`ятикратної мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року.

Додатком 1 до постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) встановлено форму заяви про призначення/перерахунок пенсії визначеного зразка.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Згідно із пунктом 2.8. Порядку № 22-1 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058. Із заявою про переведення з пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796) та/або про перерахунок пенсії із застосуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до Постанови № 1210 не звертався.

Щодо вимоги про визнання неправомірними дій Відповідача щодо незастосування наявних довідок про заробітну плату в зоні відчуження при обчисленні і виплаті пенсії за рішенням суду від 27.02.2023.

Суд зазначає, що рішенням суду від 27.02.2023 зобов`язань щодо обчислення пенсії із заробітної плати за роботу в зоні відчуження згідно з довідкою від 13.07.2006 № 2726, на Головне управління не покладено.

Крім того, відповідно до п. 2, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Постанова № 1210) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

У разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні; на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження.

Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС; менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження; менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Довідку про заробітну плату від 13.07.2006 № 2726, видану Ананьївським відділом внутрішніх справ УМВС України в Одеській області неможливо підтвердити первинними документами, оскільки вони не збереглись, тому відсутні підстави для обчислення пенсії позивача із її врахуванням.

До аналогічного висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд в постанові від 05.07.2023 по справі № 400/1395/23, в якій зазначено, що оскільки довідку про заробітну плату від 13.07.2006 № 2726, видану Ананьївським відділом внутрішніх справ УМВС України в Одеській області неможливо підтвердити первинними документами, оскільки вони не збереглись, суд погоджується із позицією позивача щодо неврахування вказаної довідки.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовими рішеннями в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вимога позивача про визнання неправомірними дій Відповідача щодо незастосування наявних довідок про заробітну плату в зоні відчуження при обчисленні і виплаті пенсії за рішенням суду від 27.02.2023 є необґрунтованою та безпідставною, а отже задоволенню не підлягає

Щодо вимог про визнання неправомірними дій відповідача по блокуванню нарахованих сум за рішенням суду № 484/3245/15-а та виплати протиправно заблокованих коштів в сумі 102405,09 грн. та 55731,20 грн.

Суд зазначає, постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2017 по справі № 484/3245/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Первомайського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Управління Державної казначейської служби України у Первомайському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дії, зобов`язання вчинити дії, стягнення 3 % річних, інфляційних витрат зобов`язано Управління провести з 01.08.2014 нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії в розмірі визначеному постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у справі № 2 948/10 від 13.05.2010 року виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за відповідний період. Кінцевої дати цього зобов`язання суд не визначив.

Управлінням за рішенням суду проведено нарахування за період з 01.08.2014 по 31.12.2014.

Рішення судів, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених судом зобов`язань, в установленому чинним законодавством порядку. При виконанні рішень судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду здійснити перерахунки та виплату пенсій, суми пенсій нараховуються з дати, зазначеної у рішенні суду по дату, з якої законодавством встановлено інші умови визначення розмірів цих виплат.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв`язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) встановлено, що при вирішенні питання про дію закону в часі, судам необхідно враховувати, що чинність закону чи окремих його положень припиняється законодавчим органом, шляхом прийняття відповідного закону.

Крім того, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 05.11.2013 по справі № 21-293а13 висловлена позиція щодо встановлення судом кінцевої дати нарахування пенсії. В постанові зазначено, що кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватися, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка має виплачуватися постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Порядок та строки нарахування пенсії можуть бути змінені за умови іншого законодавчого регулювання.

В даному випадку змінено саме порядок нарахування пенсійної виплати шляхом прийняття відповідного закону.

Суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання державної пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII) внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме текст статті 50 викладено у такій редакції: «особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2015 року.

В мотивувальній частині постанови від 26.12.2017 суд приходить до висновку, що саме з моменту набрання чинності Законом № 76-VIII органи Пенсійного фонду отримали законні підстави для перерахунку розміру соціальних виплат, у тому числі, пенсій. Враховуючи зазначене, кінцевим терміном нарахування суми доплати за рішенням суду (постанова від 26.12.2017) Управлінням визначено саме 31.12.2014 з урахуванням висновків суду.

За рішенням суду від 26.12.2017 розрахована заборгованість. Донарахована за рішенням суду виплата є додатковою пенсією, виплата якої згідно із ст. 63 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796)

здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету.

Так, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у квітні 2020 року позивачу виплачено заборгованість за рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2017 в загальній сумі 61364,48 грн.

Суд також вказує, що звіт про виконання Постанови суду від 26.12.2017 розглянуто судами першої (ухвала Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.07.2020) та апеляційної інстанції (постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду України від 01.09.2020). Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду України від 01.09.2020 затверджено звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 29.04.2020 про виконання постанови суду від 26.12.2017 по справі № 484/3245/15-а.

Отже, Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду України від 01.09.2020 по справі № 484/3245/15-а доведено належне виконання Відповідачем у повному обсязі постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2017 по справі № 484/3245/15-а.

Відтак, суд приходить до висновку, про відсутність блокованих та/або невиплачених сум пенсії на виконання постанови Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26.12.2017 по справі № 484/3245/15-а, тому відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про визнання неправомірними дій Відповідача по блокуванню нарахованих сум за рішенням суду № 484/3245/15-а та їх виплаті у сумі 102405,09 грн. та 55731,20 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в діях Головного управління не вбачається протиправності, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя О.М. Мельник