Постановление суда № 128943192, 17.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/15163/25

Провадження №2-з/752/155/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меддів» про стягнення грошових коштів та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Маринушкін Арсен Григорович в інтересах ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «Меддів» про стягнення грошових коштів у розмірі 1649698, 63 грн., як відшкодування вартості майна, та інфляційних втрат у розмір 479154, 43 грн., оскільки вартість реалізованої частини об`єкта нерухомості, що належала ОСОБА_1 була використана для часткового покриття заборгованості боржника ТОВ «Меддів» становила 1649698, 63 грн.

Подання заяви про забезпечення позову зумовлене тим, що на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Меддів» від 28.06.2025, фінансової звітності Товариства за 2024 рік, а також відповідних обставин, вбачається наявність об`єктивних підстав для застосування заходів забезпечення позову.

Зокрема, можливі ознаки фінансових порушень та зменшення платоспроможності Товариства, що створює реальний ризик невиконання майбутнього судового рішення.

З протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Меддів» від 28.06.2025 вбачається, що його учасники відмовилися затверджувати фінансову звітність Товариства за 2024 рік.

У діяльності Товариства наявні очевидні ознаки поточної та прогнозованої неплатоспроможності.

Окрім того, між ТОВ «Меддів» та учасником Товариства ОСОБА_2 укладено договір оренди комерційної нерухомості від 04.11.2022, предметом якого є нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується Товариством у межах його господарської діяльності.

3 огляду на те, що ОСОБА_2 є учасником Товариства, що володіє корпоративними правами в ньому (45%) та кінцевим бенефіціарним власником Товариства, укладення з нею зазначеного договору оренди породжує очевидний конфлікт інтересів та викликає обґрунтовані сумніви щодо добросовісності дій виконавчого органу Товариства - директора, який фактично погодив регулярне виведення грошових коштів на користь одного з учасників під виглядом орендної плати.

Такий правочин створює ризик штучного зменшення активів Товариства, погіршення його платоспроможності.

На незадовільний стан роботи із врегулювання фінансових зобов`язань на користь Товариства вказує ситуація з поверненням грошових коштів, що були перераховані ТОВ «Смартум Технолоджі». Зокрема, ТОВ «Меддів» звернулося до суду з позовом про стягнення коштів у розмірі 2 844 975 грн. За результатами розгляду справи, суд задовольнив позов Товариства та постановив рішення про стягнення зазначеної суми на користь Товариства, однак, станом на дату подання звіту директором Товариства зазначені грошові кошти фактично не повернуті, через відсутність господарської діяльності ТОВ «Смартум Технолоджі», що свідчить про наявність проблемної дебіторської заборгованості, яка, з високою ймовірністю, набуває ознаки безнадійної.

Відповідно, це може призвести до подальшого зростання обсягу кредиторської заборгованості у 2025 році, що становитиме додатковий істотний ризик для фінансової стабільності Товариства.

Таким чином, на переконання позивача, наведені обставини, а також критичний фінансовий стан Товариства, виявлена диспропорцію між активами та зобов`язаннями, відсутність затвердженого фінансового звіту, сумнівну платоспроможність і наявність значного обсягу дебіторської заборгованості є об`єктивними підставами вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення, виконання судового рішення у майбутньому буде або неможливим, або істотно утрудненим.

Просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Меддів» (код ЄДРПОУ 42964487; адреса місцезнаходження: 03193, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 10), як в національній валюті (гривня), що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах: IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ"); IBAN НОМЕР_2 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_3 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ", валюта - євро); IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ", валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_1 (банк АТ "ПУМБ", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_4 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - євро); IBAN НОМЕР_5 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_9 (Казначейство України, валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_6 (АБ "УКРАГАЗБАНК", валюта - євро); IBAN НОМЕР_6 (АБ "УКРАГАЗБАНК", валюта - долар США); IBAN НОМЕР_6 (АБ "УКРАГАЗБАНК", валюта - українська гривня); IBAN НОМЕР_7 (банк АТ "КБ "ПриватБанк", валюта - українська гривня), у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Меддів» у межах суми позовних вимог на загальну суму 2 128 853,06 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Адвокат Маринушкін Арсен Григорович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меддів» про стягнення грошових коштів у розмірі 1 649 698,63 грн. як відшкодування вартості майна, та інфляційних втрат у розмірі 479 154,43 грн.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі №755/15345/17-ц та від 21 квітня 2022 року у справі №592/7729/18.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У пунктах 23 та 24 постанови Верховного Суд від 03.03.2023 у cправі №905/448/22 суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

З огляду на наведені висновки, враховуючи обставини справи, суд доходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, адже їх невжиття може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Суд вважає, що при застосуванні такого виду забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, суд при вирішенні цього питання не вправі зазначати відомості про належні відповідачу рахунки, банківські установи в яких їх відкрито та про наявність на таких грошових коштів (їх валюти), адже ці питання з`ясовуються виконавцем під час виконання ухвали суду щодо забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти в межах суми позовних вимог у розмірі 2128853,06 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Меддів» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 10, код ЄДРПОУ: 42964487), що знаходяться на рахунках, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Відмовити у задоволенні решти вимог заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ця ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Меддів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 10, код ЄДРПОУ: 42964487.

Ухвала складена 17.07.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова