Решение № 128911784, 17.07.2025, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5137/25

Провадження №2-о/442/419/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2025 року року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дрогобич впорядку окремогопровадження справу№ 442/5117/24в порядкуокремого провадженняза заявою ОСОБА_1 ,за участюзаінтересованих осіб: ОСОБА_2 таслужби усправах дітейвиконавчого комітетуДрогобицької міськоїради,про встановленняфакту,що маєюридичне значення,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

представник ОСОБА_3 ,

встановив:

Заявник звернувся із заявою в порядку окремого провадження, просить встановити факт самостійного виховання та утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 18.02.2006 року він уклад шлюб з ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Дрогобича Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Україна, актовий запис 75.У шлюбі у них народилась донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через особисті неприязні відносини та постійні конфлікти мати дитини фактично проживає окремо від доньки, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином малолітня донька ОСОБА_4 повністю знаходиться на його утриманні та проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 , ьвівська обл.

Вважає, що встановлення факту самостійного виховання батьком дитини повинно бути юридично зафіксоване, адже в подальшому можуть виникати питання щодо оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним з батьків, а також щодо переміщення дочки без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом з нею.

Ухвалою від 30.06.2025 в зазначеній справі відкрито провадження. Встановлено представнику заінтересованої особи п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на заяву. Також заявнику встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а представнику заінтересованої особи п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Призначено розгляд справи на 07.07.2025.

В судовому засіданні заявник та його представник заявлені вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити. Вказав, що з дружиною перебуває в процесі розлучення, оскільки вона не займається дитиною, виїхала за кордон, де проживає, спільного господарства не вели, разом не проживають. Також зазначив, що донька проживає з ним і він її утримує.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Представник Відділу-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради та в судове засідання не з`явилися, подавши суду заяви про проведення розгляду справи без їх участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб 18.02.2006, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Дрогобича Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Україна (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис №75).

Від даного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ).

Відповідно до довідки №84 від 11.06.2025, яка видана ОСББ «Терем-4», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та з ним проживає без реєстрації його дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З висновку лікаря-спеціаліста №116 від 17.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 постійно приходить на прийом з хворою донькою ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки №194 від 13.06.2025, яка видана директором Дрогобицького наукового ліцею імені Богдана Лепкого, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 6-В Дрогобицького наукового ліцею ім. Б. Лепкого. Її батько ОСОБА_1 підтримує контакт із школою, цікавиться успішністю дитини, спілкується із вчителями, відвідує батьківські збори. Батько привозить ОСОБА_6 в ліцей і забирає додому після уроків.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 вказала, що є хрещеною матір`ю дитини ОСОБА_4 , підтвердила факт самостійного виховання та утримання неповнолітньої ОСОБА_6 її батьком. Вказала, що ОСОБА_8 є чудовим батьком, доньку виховує самостійно, займається нею, водить на гуртки, повінстю утримує, купує одян та все необхідне. З матір`ю дівчинки не спілкувалась давно та її не бачила, оскільки проживають окремо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 вказав, що є хрещеним батьком дитини та зазначив, що заявник самостійно виховує та утримує доньку.

У судовому зщасіданні малолітня ОСОБА_10 підтвердила факт проживання разом з батьком, вказала, що мати проживає окремо, зараз поїхала за кордон , батько займається її утриманням, возить до школи, ходить на батьківські збори.

Відповідно до акту обситеження умов проживання від 16.07.2025 за адресою прожиивання заявника дитина забезпечена сезонним одягом, взуттям, шкільним приладдям. Дитина прожває разом з батьком та забезпечена усім необхідним для належного проживання.

Згідно з ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 1Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2025, викладеним у справі №127/3622/24 (провадження №14-25цс25) вирішено питання встановлення в окремому провадженні факту самостійного виховання військовослужбовцем дитини для припинення контракту і звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції Закону № 3633-IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року та був чинним на момент розгляду і вирішення цієї справи), а саме вказано, що:

Так, на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій (28 червня та 07 серпня 2024 року) була чинною редакція статті 26 Закону № 2232-ХІІ відповідно до внесених до неї змін Законом від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ, який набрав чинності 18 травня 2024 року), частина дванадцята якої передбачала, що під час дії воєнного стану звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, зокрема у випадку коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду.

На переконання колегії суддів, внесенням змін Законом № 3633-ІХ до статті 26 Закону № 2232-ХІІ законодавець уточнив поняття «військовозобов`язані жінки та чоловіки (військовослужбовці), які мають дитину (дітей) віком до 18 років», тобто розширив перелік осіб, які мають право звільнення з військової служби, та як одну з підстав для звільнення передбачив обставину, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду. Диспозиція частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ зі змінами містить імеративний припис стосовно того, що підстава для звільнення з військової служби особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, може встановлюватись виключно за рішенням суду.

На думку колегії суддів, таке унормування дає підстави для висновку про те, що за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання встановлення юридичного факту - самостійного виховання дитини як підстави для звільнення з військової служби здійснюється безпосередньо судом саме в порядку окремого провадження. За таких міркувань і правового регулювання колегія суддів вважає необхідним уточнити висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23)».

Судом встановлено, що даний спір не пов`язаний з вирішенням спору про право. Беззаперечно встановлено, що заявник самостійно виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А тому заявлена вимога є підставною в повній мірі та така, що підтверджуються належними доказами.

Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що встановлення факту породить для заявника юридичні наслідки, іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, суд вважає доведеним той факт, що заявник самостійно виховує та утримує неповнолітню дочку, а тому вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12,81,263 , 315, 317 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Нагірна О.Б.