Решение № 128904863, 17.07.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/805/25

Провадження № 2/347/537/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої-судді: Крилюк М.І.

секретаря : Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 22 січня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено договір № 4318813 про надання споживчого кредиту. Згідно з умовами договору, Товариство надало Відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн, а остання зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти, штрафні санкції (у разі їх нарахування) та інші передбачені договором платежі у визначені строки та порядку.

Кредитний договір було укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора - електронного підпису, який був направлений на номер телефону, вказаний Відповідачем, та підтверджений введенням відповідного коду. Така форма ідентифікації відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» і вважається укладеною у письмовій формі.

Крім того, 3 лютого 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Кредитного договору, якою сторони уточнили та погодили окремі умови зобов`язання.

Товариство повністю виконало свої зобов`язання за договором, перерахувавши Відповідачу обумовлену суму. Водночас Відповідач своїх обов`язків щодо повернення кредиту та сплати процентів у визначені строки не виконала, що призвело до утворення простроченої заборгованості.

З метою лояльного врегулювання ситуації, Товариство надало Відповідачу індивідуальну знижку на процентну ставку відповідно до умов Програми лояльності та здійснило перерахунок графіку платежів. Проте зобов`язання залишились невиконаними, що свідчить про порушення умов договору та норм чинного цивільного законодавства.

14 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» було укладено договір факторингу № 14/11/2024, за яким право вимоги за кредитним договором було передано новому кредитору - ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"», який набув статусу правонаступника у зобов`язанні.

Станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості Відповідача становила 51 445,88 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 251,24 грн; нараховані проценти - 37 194,64 грн; штрафні санкції - 8 000,00 грн.

ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» звернулося до суду з вимогою стягнути зазначену суму.

У судове засідання представниця Позивача не з`явилася, однак подала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності.

Відповідач також у засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце його проведення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення відповідно до статті 280 ЦПК України. Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2025 року було ухвалено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено договір про надання споживчого кредиту № 4318813 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого Товариство надало Відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн. Зі свого боку Відповідач зобов`язалась повернути отримані кошти, сплатити проценти, можливі штрафні санкції та інші передбачені договором платежі у строки й порядку, визначеному його умовами (а.с. 65).

Кредитний договір було укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора - електронного підпису, який було надіслано Товариством на номер телефону, вказаний Відповідачем, і підтверджено введенням відповідного коду. Відповідно до довідки ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» від 22.01.2024, акцепт договору здійснено Відповідачем через введення одноразового ідентифікатора 73589, направленого 22.01.2024 о 10:08:22 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 65).

Така форма укладення договору відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» (ст. 3, ст. 12) та частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, згідно з якими електронний договір визнається укладеним у письмовій формі за умови використання визначених законом засобів електронного підпису.

Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, також підтверджує дійсність договору, укладеного в електронній формі з використанням одноразового пароля-ідентифікатора.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало свої зобов`язання за Кредитним договором, перерахувавши Відповідачу кошти в обумовленому розмірі. Натомість Відповідач свої зобов`язання не виконала: у визначені строки не здійснювала платежі на погашення кредиту та сплату процентів, що призвело до виникнення простроченої заборгованості (а.с. 65-66).

У межах Програми лояльності Товариство надало Відповідачу індивідуальну знижку на процентну ставку та здійснило відповідний перерахунок графіку платежів. Проте, незважаючи на це, зобов`язання залишились невиконаними, чим було порушено статті 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України.

Крім того, 3 лютого 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Кредитного договору, якою сторони уточнили та погодили окремі умови зобов`язання (а.с.55).

14 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія "Кредит-Капітал"» було укладено Договір факторингу № 14/11/2024, за умовами якого право вимоги за Кредитним договором було передано новому кредитору - ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"». Відповідно, останнє набуло статусу правонаступника у зобов`язаннях Відповідача (а.с. 78).

Згідно з Витягом з Реєстру боржників (а.с. 92), ТОВ «ФК "Кредит-Капітал"» набуло право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 51 445,88 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 6 251,24 грн; нараховані проценти - 37 194,64 грн; штрафні санкції - 8 000,00 грн.

Частина перша та третя статті 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію - зокрема, сплатити кошти, - а кредитор, у свою чергу, має право вимагати належного виконання обов`язку. При цьому зобов`язання повинно здійснюватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином - згідно з умовами договору, вимогами цивільного законодавства, а за відсутності таких - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, а останній - повернути кредит та сплатити проценти на умовах, визначених договором. Зобов`язання Відповідача саме за таким договором і є предметом розгляду.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не передбачено договором. Розмір процентів визначається або договором, або, у разі відсутності таких умов, обліковою ставкою НБУ. Відповідач, отримавши кошти за Кредитним договором, зобов`язалася повернути їх у встановлений строк із відповідною оплатою за користування.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути отримані грошові кошти у строки та порядку, визначені договором. Відповідач порушила це зобов`язання, допустивши прострочення платежів.

На підставі частини першої статті 611 ЦК України, порушення зобов`язання тягне за собою настання правових наслідків, визначених договором або законом. Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо не виконав обов`язок у строк, встановлений договором.

Як встановлено на підставі доказів у справі, Відповідачка не виконала свої договірні зобов`язання належним чином, що призвело до утворення заборгованості в загальній сумі 51 445,88 грн, яка складається з основної суми боргу, нарахованих процентів та штрафних санкцій. Надані Позивачем розрахунки Відповідачем не були спростовані чи оскаржені, жодних доказів на підтвердження повного або часткового виконання зобов`язання не подано.

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, у свою чергу, оцінює докази на основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження усіх наданих матеріалів, керуючись внутрішнім переконанням.

Надані Позивачем докази свідчать про належне виконання ним умов кредитного договору та передачу грошових коштів Відповідачу. До матеріалів справи долучено копію кредитного договору, довідку про його укладення з використанням одноразового електронного ідентифікатора, договір факторингу, що підтверджує правонаступництво Позивача, витяг з реєстру боржників, претензію до Відповідача про погашення заборгованості, а також додаткову угоду до кредитного договору, укладену сторонами 3 лютого 2024 року.

Суд дійшов висновку, що надані докази є належними, допустимими, достовірними та взаємопов`язаними, що в сукупності підтверджує обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, з Відповідача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

З огляду на викладене, а також керуючись статтями 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», та статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 274-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , заборгованість за кредитним договором №4318813 від 22.01.2024 року у розмірі 51 445,88 грн (п`ятдесят одна тисяча чотириста сорок п`ять гривень 88 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 ,банк отримувача: АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх), а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк