Решение № 128903233, 17.07.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/2169/25

Провадження №2/752/3837/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі удді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (квартплати) з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» з 01.05.2015 року надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в будинку АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , в якій вони також зареєстровані.

Відповідачі є споживачами послуг, а тому зобов`язані забезпечити їх своєчасну оплату.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань станом на 01.11.2024 утворилася заборгованість, яка складається з основного боргу в сумі 17363,89 грн., інфляційних втрат в розмірі 2297,74 грн. та 3% річних в сумі 785,05 грн., що загалом становить 20446,68 грн.

Просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за надані послуги та судові витрати на розрахунковий рахунок.

27.01.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майне та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2024 №389121500 власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майне та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2024 №389121500 власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майне та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2024 №389121500 власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2.2 Статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» предметом діяльності підприємства є для надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території та інших житлово-комунальних послуг.

На виконання зазначених послуг позивачем укладені договори з суб`єктами господарювання щодо закупівлі електричної енергії, надання послуг з дератизації та дезінсекції, обслуговування вентиляційних каналів, телекомунікаційного обладнання, технічного обслуговування ліфтів тощо.

Відповідно до розрахунку заборгованості за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 01.11.2024 заборгованість за спожиті комунальні послуги складає 17363,89 грн., нараховані 3% річних за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року в розмірі 785,05 грн. та інфляційна складова за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року в розмірі 2297,74 грн.

За цей період відповідачі надані послуги оплачували не в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно з п. 10 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонту технічного перепланування спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки співвласника.

У постанові Верховного суду від 18.05.2020 у справі №176/456/17 та у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15 зазначено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Суд відзначає, що співвласники квартири у багатоквартирному будинку повинні усвідомлювати, що набуття права власності на квартиру покладає на них обов`язок утримувати своє майно та оплачувати відповідну отриману послугу.

Відповідачами не було надано доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, у тому числі відповідачі відповідно до порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не відмовилися від надання позивачем послуг, внаслідок чого виникла підстава для звільнення від їх оплати.

Отже, відповідачі як споживачі вказаних послуг та власники майна мають обов`язок оплатити позивачу їх вартість.

Водночас, судом встановлено, що свої обов`язки щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг виконували неналежним чином, що призвело до виникнення заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .

Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

Отже, відповідачі як споживачі вказаних послуг та власники майна мають обов`язок оплатити позивачу їх вартість, натомість з урахуванням того, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , то з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року у розмірі 11575,92 грн.

ОСОБА_2 є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , а тому з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року у розмірі 5787,96 грн.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, оскільки в даному випадку неможливе солідарне стягнення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів інфляційних втрат в розмірі 2297,74 грн. та 3% річних в розмірі 785,05 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг, суд відзначає наступне.

На правовідносини, що виникли між учасниками справи, поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, судом враховується, що згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022 до 29.12.2023.

Отже, нараховані на суму заборгованості 3% річних та інфляційні втрати за період з 24.02.2022 до 29.12.2023, стягненню не підлягають, оскільки їх нарахування є безпідставним.

Таким чином, 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості, підлягають стягненню за період з грудня 2021 року по 23.02.2022 та за період з 30.12.2023 по 01.11.2024 у загальному розмірі 442,07 грн. та 1464,77 грн., відповідно.

Разом з тим, з урахування заявлених позовних вимог, а також те, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 , то з неї на користь позивача підлягає стягненню 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості, за період з грудня 2021 по 23.02.2022 та за період з 30.12.2023 по 01.11.2024 у розмірі 294,72 грн. та 976,52 грн., відповідно.

ОСОБА_2 є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 , то з неї на користь позивача підлягає стягненню 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості, за період з грудня 2021 по 23.02.2022 та за період з 30.12.2023 по 01.11.2024 у розмірі 147,36 грн. та 488,26 грн., відповідно.

Крім того, відповідно до приписів ч.5, 7 ст.265 ЦПК України резолютивна частина рішення не повинні містити відомостей про номери та види рахунків, на які мають бути зараховані грошові кошти, що стягнуті з відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачів, окремо з кожного, на користь позивача підлягає стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (94,25%) у розмірі 2853,89 грн., у зв`язку з їх документальним підтвердженням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» заборгованість за надані комунальні послуги за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року у розмірі 11575 (одинадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 92 коп., 3% річних від простроченої суми за період з грудня 2021 року по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.11.2024 у розмірі 294 (двісті дев`яносто чотири) грн. 72 коп., інфляційну складову за період з грудня 2021 року по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.11.2024 у розмірі 976 (дев`ятсот сімдесят шість) грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва» заборгованість за надані комунальні послуги за період з листопада 2021 року по листопад 2024 року у розмірі 5787 (п`ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 96 коп., 3% річних від простроченої суми за період з грудня 2021 року по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.11.2024 у розмірі 147 (сто сорок сім) грн. 36 коп., інфляційну складову за період з грудня 2021 року по 23.02.2022 та з 30.12.2023 по 01.11.2024 у розмірі 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 26 коп. та судовий збір у розмірі 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 95 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва», місцезнаходження: м. Київ, проспект Голосіївський, 17-Б, код ЄДРПОУ 32375554.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення складене 17.07.2025.

Суддя Ж. І. Кордюкова