Постановление суда № 128877521, 16.07.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.07.2025Справа № 910/3220/25

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши матеріали справи

за позовом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «ЕММА», м.Київ

про стягнення 515 635,46 грн, -

Без виклику учасників судового процесу

ВСТАНОВИВ:

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «ЕММА» про стягнення орендної плати за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 262436,26 грн, відшкодування земельного податку за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 119049,12 грн, відшкодування вартості електричної енергії за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 11138,78 грн, відшкодування вартості водопостачання і водовідведення за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 7643,10 грн, відшкодування вартості природного газу (для опалення) та розподілу природного газу за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 32836,17 грн, відшкодування витрат на вивезення твердих побутових відходів за період з 10.01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 1080,00 грн, нарахування 3% річних на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 14274,44 грн, пені, нарахованої на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в сумі 19193,49 грн, інфляційних втрат на суму боргу з 01.07.2023 по 31.12.2024 в розмірі 47984,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків за договором оренди №3601 від 11.10.2016.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відкрито провадження в справі, визнано справу малозначною; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що заборгованість за період щ січня 2021 по червень 2023 була предметом розгляду у справі №910/12271/23. Відповідачем наголошено, що з березня 2020 по вересень 2022 останнього було звільнено від сплати орендної плати на підстави постанови №611 від 15.07.2020 Кабінету міністрів України. У відзиві вказано про відсутність заборгованості з орендної плати за договором №3601 від 11.10.2016 та, навпаки, наявність переплати в сумі 190 618,79 грн. До того ж, на думку відповідача, позивачем безпідставно двічі розраховано інфляційну складову, що збільшує розмір орендної плати. У відповідача відсутня заборгованості з відшкодування вартості електричної енергії за липень 2023- грудень 2024, відшкодування вартості вивозу сміття. Також відповідачем висловлено непогодження із розрахунком заборгованості за водопостачання й водовідведення. Крім того, відповідачем наголошено, що наведений позивачем розрахунок пені перевищує визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України граничний терміни нарахування у шість місяців.

07.04.2025 відповідачем подано заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач у відповіді на відзив проти доводів відповідача надав заперечення. Зокрема вказав, що предметом спору у справі №910/12271/23 була заборгованість за період з 01.01.2021 по 30.06.2023, тоді як у розглядуваному спорі - 01.07.2023 по 31.12.2024.

24.04.2025 відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 20.05.2025 судом постановлено розгляд справи здійснювати з повідомленням сторін та призначено судове засідання на 04.06.2025.

04.06.2025 судом було відкладено розгляд справи на 25.06.2025.

У зв`язку із перебуванням судді Князькова В.В. у відпустці, судове засідання 25.06.2025 не відбулось. Ухвалою від 30.07.2025 судом було повідомлено учасників справи про призначення розгляду справи по суті на 16.07.2025.

Враховуючи пояснення обох сторін, надані у судових засіданнях, приймаючи до уваги надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що з метою дотримання принципів рівності та змагальності учасників судового процесу, з огляду на необхідність ухвалення вірного та справедливого рішення у справі та встановлення всіх обставин спору, що без проведення підготовчого засідання не вбачається за можливе, суд дійшов висновку щодо доцільності вирішення спору у порядку загального позовного провадження й призначити підготовче засідання. При цьому, судом враховано таке.

Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Ческьої Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь- якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст.14 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Отже, з метою дотримання принципів рівності та змагальності учасників судового процесу, з огляду на необхідність ухвалення вірного та справедливого рішення у справі та встановлення всіх обставин спору, суд дійшов висновку щодо доцільності вирішення спору у порядку загального позовного провадження.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається (ч.6 ст.250 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст.2, 3, 234, 235, 250 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/3220/25 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 13.08.25 о 9:50 год. Викликати для участі у засіданні представників учасників справи.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 44-В, зал судових засідань №41 (корпус «В»).

3. Усі заяви, клопотання, заперечення проти заяв і клопотань подати до суду у строк до 30.07.2025 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених ст.170 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

5. Повідомити учасників процесу, що відповідно до ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

6. Рекомендувати учасникам судового процесу взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом". Для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв`язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом" із зазначенням його облікового запису (логіну) у програмі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Князьков