Решение № 128865400, 14.07.2025, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/894/25

Номер провадження 2-а/184/12/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.О.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук О.А., Михайлова Т.В.,

розглянувши в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з врахуванням вимог спрощеного позовного провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: ОСОБА_2 , відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Покровський міський суд з адміністративним позовом до відповідача про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 25.04.2025 року Інспектором відділення поліції №3 (с. Томаківка) Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шевченком Андрієм Вікторовичем була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4582631 від 25.04.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі 3400,00 за ч.2 ст. 126 КУпАП за те, що 25.04.2025 року о 17:35:50 в с. Шолохове, вул. Молодіжна, 10 керував мопедом не маючи у встановленому порядку посвідчення водія, чим порушив п.2.1. а. ПДР керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. Вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки він керував не мопедом, а електровелосипедом на керування яким не потрібне посвідчення водія.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за їхньою відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину своєї неявки та її поважність суду не повідомив.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити, з огляду на наступне. Так, 25.04.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, інспектор ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції Шевченко А.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4582631. Як вбачається зі змісту вказаної постанови, інспектором ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шевченком А.В. зафіксовано, що 25.04.2025 о 17:35:50 в с. Шолохове вул. Молодіжна, 10, водій ОСОБА_1 керував мопедом, не маючи у встановленому порядку посвідчення водія, чим порушив п.п. 2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП. Таким чином, вважає, що у діях Позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, а постанову серії ЕНА № 4582631 законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.

У свою чергу, представником позивача скеровано до суду відповідь на відзив, відповідно до якого представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ніяким чином не спростував посилання Позивача стосовно того, що електровелосипед Minako PRO 2024 потужністю 600W (0,6 кВТ), 16Ah це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, а тому Позивач не є суб`єктом адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП. В свою чергу фабула постанови містить посилання в пункті 5 «керував мопедом», що не відповідає дійсності та обставинам даної справи, оскільки ОСОБА_1 мав електровелосипед.

Відповідно до ч. 4 ст.229КАСУкраїни у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши усі докази по справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25.04.2025 року Інспектором відділення поліції №3 (с. Томаківка) Нікопольського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Шевченком Андрієм Вікторовичем була винесена Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4582631 від 25.04.2025 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі 3400,00 за ч.2 ст. 126 КУпАП за те, що 25.04.2025 року о 17:35:50 в с. Шолохове, вул. Молодіжна, 10 керував мопедом не маючи у встановленому порядку посвідчення водія, чим порушив п.2.1. а. ПДР керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Крім того, згідно з п. 1.10 ПДР України, мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Верховний суд в своїй Постанові від 01.03.2018 р. у справі №278/3362/15-к визначив, що мопед є транспортним засобом, при цьому зазначив, що пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що критерієм для розмежування понять "транспортний засіб" та "механічний транспортний засіб" є наявність двигуна внутрішнього згорання або потужність електродвигуна. Тобто транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує вказаним визначенням 3кВТ межу.

Отже, з порівняння понять "транспортний засіб", "механічний транспортний засіб" та "мопед" вбачається, що електровелосипед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Електровелосипед можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.

Правила ПДР відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху по усій території України, при цьому, у п. 1.1. ПДР розділу 2 "Обов`язки та права водіїв механічних транспортних засобів" прямо вказано перелік обов`язків учасників дорожнього руху, у п. 1.10 ПДР України чітко зазначено, що механічний транспортний засіб - цей транспортний засіб приведений в рух за допомогою двигуна, і цей термін "механічний транспортний засіб" поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а так само тролейбуси і тракторні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Разом з тим, у п. 2.13 ПДР прописано, що права управління механічними транспортними засобами поділяються по категоріям ("А1" - мопеди, моторолери і інші транспортні засоби, що мають двигун з робочим об`ємом до 50 см3 або електродвигун потужністю до 4 кВт; "А" - мотоцикли і інші двоколісні транспортні засоби мають двигун з робочим об`ємом 50 см3 і більше або двигун потужністю 4 кВт і більше; та т.д). Вказане свідчить про те, що до категорії А1 належать транспортні засоби, зокрема електричні скутери, пристрої з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, так як саме вони належать до механічних транспортних засобів в розумінні Закону України Про дорожній рух.

Наведені у сукупності положення п. 1.10 та п. 2.13 ПДР на практиці означають, що пристрої (електровелосипед, електроскутер і т.д.) у яких потужність електромотора до 3 кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п. 1.10 ПДР, а значить вони не потрапляють під вимогу п. 2.13 ПДР стосовно права на управління транспортними засобами категорії А1 з потужністю мотора від 3 кВт до 4 кВт тільки при наявності "посвідчення водія на право керування ТЗ відповідною категорією". Тобто, положення п. 1.10 та п. 2.13 ПДР взаємодіють між собою.

Оскільки електровелосипед Minako PRO 2024 потужністю 600W (0,6 кВТ), 16Ah це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до Позивача.

Подібної думки дійшов Чернігівський апеляційний суд в Постанові від 10 грудня 2024 року у справі №734/3389/24 та Кропивницький апеляційний суд в Постанові від 12.09.2023 року у справі №385/642/23.

Беручи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 а) ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до якого електровелосипед позивача марки Minako PRO 2024 потужністю 600W (0,6 кВТ), 16Ah не віднесено, позивач не є суб`єктом адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Щодо безпідставної зупинки ТЗ, слід вказати наступне.

Так, перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року у справі №161/7068/16-а, а також в Постанові Другого апеляційного адміністративного суду в постанові від 29 липня 2021 року у справі 524/7029/20.

Як вбачається із доданого відповідачем відео файлу, ОСОБА_1 під час зупинки його працівниками поліції керував транспортним засобом електровелосипед. Разом з тим, останнім не було порушено правила ПДР. Крім того, працівниками поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 причину його зупинки.

Таким чином, вимога поліцейського щодо пред`явлення документів є безпідставною.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених статтею 247 КУпАП.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що відповідачем не доведено скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а тому постанова на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України та п.1 ч.1 ст.247 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 77, 241-246, 271, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача 1: ОСОБА_2 , відповідача 2: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4582631 від 25.04.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 14.07.2025р.

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко