Решение № 128817613, 14.07.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1503/25

Провадження № 2/715/495/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2025 року селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.

секретар судового засідання Майщук С.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Посилається на те, що вона, як спадкоємець за законом прийняла спадщину, так як проживала з ним у спадковому будинку.

Зазначає, що до складу спадщини входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 . Однак, вона не може оформити свої спадкові права через те, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Зважаючи на викладене, просить суд позов задовольнити визнати за нею право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, проте подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд позов задовольнити, а справу розглянути без її участі.

В судове засідання представник відповідача Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області не з`явився, однак сільська рада направила до суду заяву, згідно якої позовні визнала та справу просили розглядати у відсутності їх представника.

Треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Судом в становлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом. Позивачка ОСОБА_1 11.09.2024 року звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги, що постійно проживала на час відкриття спадщини зі спадкодавцем, на підставі якої останнім заведено спадкову справу.

Крім того, судом в становлено, що на день смерті спадкодавця разом з ним в одному будинку були зареєстровані та проживали, крім позивачки ОСОБА_1 , яка була дружиною спадкодавця, також його діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які в силу вимог ст. 1261 ЦК України є також спадкоємцями першої черги та своєчасно прийняли спадщину (ст. 1268 ЦК України), що підтверджується довідкою, виданою Тереблеченською сільською радою Чернівецького району Чернівецької області № 114 від 25.03.2025 року.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відтак, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Зазначений висновок висловлено Великою Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

У даній справі позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, зазначила відповідачем Тереблеченську сільську раду Чернівецького району Чернівецької області та просила визнати за нею право власності на житловий будинок.

Разом з тим, відповідачами у справі про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За правилами частини першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Встановлено, що спадкоємці першої черги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заяв про відмову від спадщини у порядку, визначеному ст. 1273 ЦК України не подавали, доказів того, що вони не прийняли спадщину позивачем не надано. Однак, позивачем вони до участі у справі в якості відповідачів не залучалися. За ухвалою суду від 25.06.2025 року вони залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача, оскільки залучення співвідповідачів можливе тільки за клопотанням позивача, однак, таких клопотань позивач не заявляв.

Не впливає на зазначені висновки і факт визнання відповідачем Тереблеченською сільською радою заявлених позовних вимог, оскільки таке у даному випадку суперечить закону і порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд повинен був вчинити відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України. Зокрема, вирішення спору за відсутності усіх належних відповідачів є порушенням норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

Наведене не позбавляє позивачку ОСОБА_1 за відповідних підстав та з врахуванням встановлених обставин, звернутися за захистом свого права, в тому числі у судовому порядку.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позов пред`явлено до неналежного відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя