Решение № 12881699, 13.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" грудня 2010 р.

Справа № 17/1352

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача Могильницький В.Ю. - дов. від 20.08.2010р.

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся - Продукт" (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Житомирська продовольча група" (м. Житомир)

про стягнення 8920,57 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 8920,57грн., з яких: 8000,01грн. заборгованості, 575,20грн. пені, 114,18грн. 3% річних, 231,18грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №45978 від 18.06.2008р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 13.12.2010р. представник позивача повідомив суд про часткову сплату відповідачем заборгованості та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7920,57грн., з яких: 7000,01грн. заборгованості, 575,20грн. пені, 114,18грн. 3% річних, 231,18грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника у судове засідання не направив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельною компанією "Полісся - Продукт" - постачальник (позивач у справі) та Приватним підприємством "Житомирська продовольча група" - покупець (відповідач у справі) договору №45978 від 18.06.2008р. (а.с. 8), позивач 29.03.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 12366,07грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 10-15), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.3 вищезазначеного договору відповідач зобов’язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства позивача не пізніше 30 днів з часу прийомки товару.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 8000,01грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2010р. та 29.11.2010р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 18.10.2010р. за № 2101), відповідач сплатив позивачу 1000,00грн. боргу.

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем складає 7000,01грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 6.3 договору №45978 від 18.06.2008р., у випадку несвоєчасного (неповного) розрахунку за товар, згідно накладної, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені за кожен день прострочки платежу, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за період з 29.04.2010р. по 18.10.2010р. в сумі 575,20грн. (розрахунок ціни позову (а.с. 9)).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 9) за період з 29.04.2010р. по 18.10.2010р. сума 3% річних становить 114,18грн., інфляційних нарахувань – 231,18грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 7920,57грн., з яких: 7000,01грн. заборгованості, 575,20грн. пені, 114,18грн. 3% річних, 231,18грн. інфляційних нарахувань. В частині стягнення 1000,00грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.

Сплата судових витрат покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625, ч.1 ст.712 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 80 п.п. 1.1, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Житомирська продовольча група", 10001, м. Житомир, вул. Комерційна, 5, ідентифікаційний код 35905522 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся - Продукт", 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 6, ідентифікаційний код 32265298 - 7000,01грн. заборгованості, 575,20грн. пені, 114,18грн. 3% річних, 231,18грн. інфляційних нарахувань, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1000,00грн. заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу рек з пов