Постановление суда № 128815213, 14.07.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

м. Київ

14.07.2025Справа № 910/531/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівон А.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали

заяви позивача - Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво"

про забезпечення позову

у справі № 910/531/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво" вул. Велика Васильківська, 64, м. Київ,03150

до Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" вул. Спаська, 31Б, м. Київ, 04070

про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії, уповноваження генерального директора на вчинення дій та визнання укладеним договору купівлі-продажу цінних паперів

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство "Сучасне будівництво" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо обов`язкового викупу належних Приватному акціонерному товариству "Сучасне будівництво" простих іменних акцій товариства у кількості 1 246 338 (один мільйон двісті сорок шість тисяч триста тридцять вісім) штук, що становить 22,61% Статутного капіталу;

- визнання протиправними дії відповідача щодо не визначення ринкової вартості акцій та не затвердження ціни викупу акцій, не надання можливості Приватному акціонерному товариству "Сучасне будівництво" ознайомитись з проектом договору про викуп товариством акцій, не направлення Приватному акціонерному товариству "Сучасне будівництво" протягом п`яти робочих днів з дати оприлюднення протоколу загальних зборів від 04.05.2023 на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, повідомлення про право вимоги обов`язкового викупу акцій;

- уповноваження генерального директора товариства ОСОБА_1 на укладення договору про обов`язковий викуп належних позивачу акцій та здійснення оплати вартості акцій у грошовій формі за встановленою ціною викупу у розмірі 15,13 грн. за одну просту іменну акцію товариства;

- визнання укладеним з дня набрання рішенням у справі законної сили договір про обов`язковий викуп товариством належних акціонеру простих іменних акцій між сторонами щодо обов`язкового викупу належних Приватному акціонерному товариству "Сучасне будівництво" 1 246 338 (один мільйон двісті сорок шість тисяч триста тридцять вісім) штук простих іменних акцій за ціною 15,13 грн. за 1 акцію на загальну суму 18 857 093,94 грн. (вісімнадцять мільйонів вісімсот п`ятдесят сім тисяч дев`яносто три гривні 94 копійки) у запропонованій позивачем редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення його прав як акціонера Приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд", який володіє 1 246 338 штуками простих іменних акцій останнього, що становить 22,61% Статутного капіталу, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 102 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо викупу належних позивачу простих іменних акцій за наслідками прийняття загальними зборами рішення про надання попередньої згоди на вчинення відповідачем значних правочинів (питання 6 порядку денного), проти прийняття якого голосував позивач.

Поряд із цим, разом з позовною заявою від позивача надійшла заява б/н від 14.01.2025 року про забезпечення позову, в якій ПАТ "Сучасне будівництво" просить суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно, яке належить ПАТ "Трест Київспецбуд" (код ЄДРПОУ 04012744, юридична адреса: м. Київ, вул. Спаська, 31Б), у межах суми 311 584,50 грн. (триста одинадцята тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 50 коп.), а саме: нежитловий будинок, загальною площею 1877,7 кв.м, який розташований за адресою, м. Київ, вул. Спаська, буд. 31-Б літера А; майновий комплекс: нежитлова будівля літ. А площею 562,60 кв.м, нежитлова будівля літ.Б,б площею 720,90 кв.м, нежитлова будівля літ. В, площею 342,00 кв.м, нежитлова будівля літ. Г площею 200,00 кв.м., нежитлова будівля літ. Д площею 315,80 кв.м, нежитлова будівля літ. Е площею 13,40 кв.м.) загальною площею 2154,7 кв.м, які розташовані за адресою м. Київ, вулиця Радищева, будинок 10; майновий комплекс, загальною площею 942,7 кв.м, який розташований за адресою м. Київ, вулиця Васильківська, будинок 94-а.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Селівону А.М. як судді, в провадженні якого перебуває справа № 910/531/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 року у задоволенні заяви ПАТ "Сучасне будівництво" про забезпечення позову відмовлено.

При цьому, відмовляючи в задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову у справі № 910/531/25 господарський суд, зокрема, виходив з того, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, а сума заявленого забезпечення в розмірі 311 584,50 грн., визначена виходячи з номінальної вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Трест Київспецбуд", зазначеної у виписці депозитарної установи ПАТ "КБ "АКОРДБАНК" про стан рахунку в цінних паперах станом на 02.06.2023 року та яка складає 0,25 грн. за штуку - із можливою вартістю нерухомого майна відповідача, відтак не можуть бути визнані судом адекватними заходами забезпечення у даному спорі, в тому числі шляхом непропорційного обмеження за наслідками такого арешту в межах суми забезпечення прав відповідача та порушення загальновизначених принципів дотримання і захисту права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через канцелярію суду 03.02.2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 23.01.2025 року надійшла заява б/н від 31.01.2025 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Господарським судом 13.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/531/25, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12.03.2025 року.

У підготовчому засіданні 12.03.2025 року протокольною ухвалою було оголошено перерву до 17.04.2025 року.

У підготовчому засіданні 17.04.2025 року у зв`язку з надходженням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було оголошено перерву до 04.06.2025 року.

Проте, оскільки призначене на 04.06.2025 року підготовче засідання у зв`язку з короткостроковим службовим відрядженням судді Селівона А. М. не відбудеться, ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2025 року підготовче засідання у справі призначено на 09.07.2025 року.

У підготовчому засіданні 09.07.2025 року за клопотанням представника відповідача протокольною ухвалою в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та, відповідно, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 31.07.2025 року.

Поряд із цим, як встановлено судом, через систему «Електронний суд» 09.07.2025 року від позивача надійшла заява б/н від 08.07.2025 року про забезпечення позову, в якій ПАТ "Сучасне будівництво" просить суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно, яке належить ПАТ "Трест Київспецбуд" (код ЄДРПОУ 04012744, юридична адреса: м. Київ, вул. Спаська, 31Б), а саме: нежитловий будинок, загальною площею 1877,7 кв.м, який розташований за адресою, м. Київ, вул. Спаська, буд. 31-Б літера А; майновий комплекс: нежитлова будівля літ. А площею 562,60 кв.м, нежитлова будівля літ.Б,б площею 720,90 кв.м, нежитлова будівля літ. В, площею 342,00 кв.м, нежитлова будівля літ. Г площею 200,00 кв.м., нежитлова будівля літ. Д площею 315,80 кв.м, нежитлова будівля літ. Е площею 13,40 кв.м.) загальною площею 2154,7 кв.м, які розташовані за адресою м. Київ, вулиця Волноваська (колишня Радищева), будинок 10.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Селівону А.М. як судді, в провадженні якого перебуває справа № 910/531/25.

Дослідивши подану позивачем заяву б/н від 08.07.2025 року про забезпечення позову та матеріали позовної заяви суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Згідно з ч.ч.1, 3 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За приписами ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд наголошує, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 року №4-рп/2011), сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов`язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов`язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

Вирішуючи питання забезпечення позову як на стадії відкриття провадження у справі, так і під час підготовчого провадження суд, не вдаючись до оцінки підставності позову та вірогідності його задоволення, має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Оскільки ПАТ "Сучасне будівництво" звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22, постановах Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, від 07.09.2020 року у справі №904/1766/20, від 26.08.2020 року у справі №907/73/19, від 24.06.2020 року у справі №902/1051/19.

Тобто, суд має дослідити, чи може відсутність вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо необхідності сприяння відновленню порушених прав позивача в разі задоволення позову та забезпечення майбутнього виконання рішення, на яких наголошує позивач в заяві про забезпечення позову.

В свою чергу, суд зазначає, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову повинні оцінюватись судом у безпосередньому зв`язку з предметом позовних вимог та з позиції ймовірності настання несприятливих наслідків для позивача.

Наразі, в обґрунтування позовної заяви та заяви б/н від 08.07.2024 року про забезпечення позову позивач посилається на участь товариства як акціонера відповідача у чергових загальних зборах ПАТ "Трест Київспецбуд", що відбулись 28.04.2023 року, та голосування проти прийняття загальними зборами рішення про надання попередньої згоди на вчинення відповідачем значних правочинів, у зв`язку з чим, як наголошує позивач, у нього на підставі ст.ст. 102, 103 Закону України "Про акціонерні товариства" виникло право вимагати від відповідача здійснення обов`язкового викупу Товариством належних йому простих акцій.

Як зазначено позивачем, оскільки відповідачем було порушено порядок реалізації акціонерами права вимоги обов`язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій, зокрема: не визначено ринкову вартість акцій станом на останній робочий день, що передує дню розміщення у встановленому порядку повідомлення про проведення загальних зборів, на яких прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, не було проведено оцінку належних позивачеві акцій ПАТ "Трест Київспецбуд", позивач скористався своїм правом та в запропонованій редакції Договору № 1 про обов`язковий викуп товариством належних акціонеру простих іменних акцій ПАТ "Трест Київспецбуд" визначив самостійно ціна викупу акцій в розмірі 15,13 грн. за одну акцію.

Також за твердженнями позивача, наглядовою радою та виконавчим органом, які очолюють члени сім`ї генерального директора ПАТ "Трест Київспецбуд", приймаються рішення, які не тільки порушують права та інтереси акціонера, а ще й поступово виводять майно з Статутного капіталу товариства, що в сукупності, на переконання позивача, свідчить про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

Наразі, на переконання позивача, будучи мажоритарним акціонером ПАТ «Трест Київспецбуд» (51,3459%) генеральний директор ОСОБА_1 та члени його родини використовують акціонерне товариство як ресурсну базу для отримання надприбутків, при цьому порушуючи права інших акціонерів ПАТ «Трест Київспецбуд», зокрема, ПАТ «Сучасне будівництво», якому належить 22,6115% акцій, а саме акціонерне товариство доводиться до банкрутства.

Зокрема, 02.04.2006 року за рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Трест Київспецбуд» створено Дочірнє підприємство ВАТ «Трест Київспецбуд» з правом юридичної особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод» з часткою 100% ВАТ «Трест Київспецбуд» у Статному капіталі новоствореного товариства, та в якості внеску у статутний капітал ТОВ «ПТЗ», відповідачем було передано майновий комплекс площею 11531,1 кв.м разом з виробничим обладнанням загальною вартістю 16 546 525,36 грн. з ПДВ, які знаходяться за адресою м. Київ, вул. Резервна, 8-А, та входили до складу Статутного капіталу ВАТ «Трест Київспецбуд».

Додатково в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що у період з 29 травня по 23 червня 2025 року проводилися засідання Наглядової ради ПАТ «Трест Київспецбуд», на яких, зокрема, розглядалися питання щодо кредиторської заборгованості ПАТ «Трест Київспецбуд» та пошук альтернативних варіантів управлінських рішень задля покращення ситуації.

Як вказує позивач, Наглядовою радою ПАТ «Трест Київспецбуд» на своєму засіданні 10.06.2025 року, під приводом неіснуючого боргу перед Пенсійним фондом України у місті Києві в розмірі 1 150 000,00 грн., прийнято рішення про реалізацію майна, а саме реалізацію майнового комплексу, який розташований за адресою м. Київ, вулиця Радищева (теперішня назва вулиці Волноваська), будинок 10, та можливість укладення відповідних правочинів з метою погашення кредиторської заборгованості ПАТ «Трест Київспецбуд» за рахунок відчуження нерухомого майна Товариства.

Позивач стверджує, що 13.06.2025 року Наглядовою радою ПАТ «Трест Київспецбуд» ухвалено рішення про виконання Генеральним директором доручення, викладеного у Протоколі Наглядової ради ПАТ «Трест Київспецбуд» від 10.06.2025 року № 11 (про укладення відповідних правочинів щодо відчуження нерухомого майна Товариства з метою погашення кредиторської заборгованості ПАТ «Трест Київспецбуд») та обрання оцінювача майна Товариства, затвердження умов договору, що укладатиметься з оцінювачем та встановлення розміру оплати його послуг, а вже 23 червня 2025 року Наглядовою радою ПАТ «Трест Київспецбуд» на своєму засіданні ухвалено рішення про ознайомлення членів Наглядової ради ПАТ «Трест Київспецбуд» із результатами проведеної оцінки майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волноваська (в минулому Радищева), буд. 10, з метою його відчуження шляхом укладення з третьою особою договору купівлі- продажу і затвердження ринкової вартості такого майна Товариства, та надано попередню згоду на вчинення значного правочину, шляхом укладання Товариством з будь-якою третьою особою договору купівлі-продажу майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волноваська (в минулому Радищева), буд. 10.

Як наголошує позивач, зі звіту про фінансовий результат ПАТ «Трест Київспецбуд» за 2024 рік та балансу станом на 31.12.2024 року інформація щодо боргових зобов`язань товариства перед Пенсійним фондом України у місті Києві відсутня, а також відсутня будь-яка інформація щодо судових рішень, на підставі яких могла б виникнути заборгованість у вказаній сумі, при цьому вартість майна Товариства, яке оцінювач майна оцінив в 51 дол. США за 1 кв.м, на сьогодні не відповідає ринковій ціні такого майна.

Таким чином позивач вважає, що наразі існує ризик виведення активів ПАТ «Трест Київспецбуд» за заниженими цінами керівництвом ПАТ «Трест Київспецбуд» під приводом погашення заборгованості у сумі 1 150 000, 00 грн., у зв`язку з звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно Товариства.

Інших доводів та будь - яких підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позивачем в поданій суду заяві про вжиття заходів забезпечення позову б/н від 08.07.2025 року не наведено.

Вирішуючи питання обґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову судом встановлено, що обґрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно позивач посилається на вчинення відповідачем дій щодо реалізації намірів відчуження майна ПАТ «Трест Київспецбуд», зокрема, шляхом проведення засідань Наглядової ради з метою надання Генеральному директору доручення щодо укладення відповідних правочинів, обрання оцінювача майна та затвердження умов договору з останнім, а також надання попередньої згоди на вчинення значного правочину.

Суд зазначає, що достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.12.2021 року у справі № 910/10598/21, передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Наразі, за результатами аналізу позовних матеріалів та заяви про забезпечення позову суд зазначає, що наявні докази свідчать про наявність спору щодо захисту прав позивача як акціонера на викуп належних позивачу простих іменних акцій, проте, в поданій суду заяві позивачем не наведено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачеві нерухоме майно негативно впливатиме на можливість позивача ефективно захистити (поновити) свої порушені права в межах даного судового спору та подальшої реалізації виконання судового рішення.

Поряд із цим, зі змісту доданих до заяви про забезпечення позову доказів вбачається про намір проведення відповідних засідань Наглядової ради ПАТ "Трест Київспецбуд" - здійснення повідомлень про засідання 13.06.2025 року та 23.06.2025 року, проте позивачем не надані докази проведення таких засідань та їх результатів, зокрема, протоколів відповідних засідань Наглядової ради та прийняття останньою рішень.

При цьому, зазначаючи про відсутність у ПАТ «Сучасне будівництво» протоколів засідань Наглядової ради ПАТ «Трест Київспецбуд», на яких приймалися вищевказані відповідні рішення, та повідомляючи про звернення до ПАТ «Трест Київспецбуд» з офіційним листом щодо надання копій протоколів засідань Наглядової ради ПАТ «Трест Київспецбуд», про які зазначалося вище, а також копії оцінки майна Товариства, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волноваська (в минулому Радищева), буд. 10, позивачем до заяви про забезпечення позову копії такого листа не додано, що в сукупності позбавляє суд можливості дослідити зміст таких документів та результат звернення позивача.

Додатково суд зазначає, що вказане в поданій заяві обґрунтування не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено, отже доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях без надання відповідних доказів.

В свою чергу, зважаючи на сплив значного терміну між подіями суд вважає недоречним посилання позивача в обґрунтування заяви про забезпечення позову, поданої в межах даної справи № 910/531/25, на обставини відчуження ПАТ «Трест Київспецбуд» в 2006 році частини майна, що входило в Статутний капітал товариства - майнового комплексу площею 11531,1 кв.м разом з виробничим обладнанням, що, на переконання заявника, свідчить про неодноразове протиправне відчуження майна ПАТ «Трест Київспецбуд» за участі генерального директора ОСОБА_1 та членів його сім`ї, а також суд критично оцінює твердження про намір банкрутства відповідача з огляду на відсутність будь - яких процесуальних доказів останнього.

За результатами розгляду заяви позивача суд наголошує, що заявником на підтвердження наведених в заяві про забезпечення позову обґрунтувань щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно відповідача надано виключно докази фінансового стану останнього, створення ПАТ «Трест Київспецбуд», обрання керівних органів товариства та повідомлень про призначення засідань наглядової ради в червні 2025 року, тобто судом встановлена відсутність належного обсягу необхідних документів, що підтверджують викладені в заяві про забезпечення позову обставини та факти.

Відтак, за результатами аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову б/н від 08.07.2025 року суд зазначає, що вказані в останній обставини за умови відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних безумовних підстав не надають суду можливості дійти беззаперечних стверджувальних висновків щодо застосування заходів забезпечення даного позову, позаяк подана позивачем заява про забезпечення позову за своїм змістом зводиться лише до тверджень про можливе порушення прав позивача та вчинення відповідачем дій, які жодним чином не доведені.

Окрім цього судом взято до уваги той факт, що посилаючись в заяві про забезпечення позову на намір відповідача відчужити один об`єкт нерухомого майна, а саме майновий комплекс, який розташований за адресою м. Київ, вулиця Радищева (теперішня назва вулиці Волноваська), будинок 10, мотивування необхідності накладення арешту на решту належного відповідачеві нерухомого майна - нежитловий будинок, загальною площею 1877,7 кв.м, який розташований за адресою, м. Київ, вул. Спаська, буд. 31-Б літера А, позивачем не наведено.

Враховуючи вищевикладені обставини та виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про забезпечення позову до подання позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Сучасне будівництво" про забезпечення позову у справі № 910/531/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон