Решение № 128790907, 10.07.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2025 року м. Київ справа №320/1809/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо»

до Чернівецької митниці

про визнання протиправним та скасування рішення від 23.11.2022

№ UA 408000/2022/000178/2 про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» з адміністративним позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 23.11.2022 № UA 408000/2022/000178/2 про коригування митної вартості товарів.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для митного оформлення імпортованого товару подано відповідачу митну декларацію UA22UA408020057821U7 та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України. Проте відповідачем протиправно визначено митну вартість імпортованих позивачем товарів, за ціною договорів щодо подібних (аналогічних) товарів, в результаті чого було збільшено митні платежі, відповідно, необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за наслідками перевірки поданих позивачем документів, з урахуванням листа про неможливість подання інших додаткових документів, митницею відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За наслідками проведеної з декларантом консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митну вартість товарів за МД позивача було визначено за резервним методом. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним в статті 58 глави 9 Митного кодексу України, а також наявні обставини, визначені частиною 2 статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору неможливо.

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

03.06.2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.

Згідно частини 2 статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 КАС України, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маядо» (код ЄДРПОУ 35843786) зареєстровано в якості юридичної особи 17.06.2008.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2022 між ТОВ «Маядо» та ACCADO KILIT SIS. AKS. YAPI MALZ. SAN. TIC. A. S. (Республіка Туреччина, Продавець за контрактом, надалі за текстом - ACCADO) укладено контракт міжнародної поставки №8 (надалі за текстом - Контракт №8).

За умовами Контракту №8 «Продавець зобов`язується продати і поставити Товар Покупцеві, а Покупець цим підтверджує закупівлю та прийняття Товару г Продавця »(п. 1.1.).

Відповідно до п.3.2. Контракту №8 Вартість Товару у кожній окремій парті/ встановлюється у відповідних інвойсах /специфікаціях).

П. 2.1. Контракту зазначено, що Кількість, асортимент, вартість Товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються ь інвойсах. Поставка Товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010». Конкретне місце поставки партії Товару зазначається у відповідній інвойсах (специфікаціях). Часткова поставка окремої партії Товару не допускається.

Товар за Контрактом №8 - фурнітура для вікон і дверей, рекламна продукція (календарі, буклети, каталоги, блокноти, спецодяг, зразки та т.п.), що призначені для виробництва та продажу вікон, дверей та конструкцій ПВХ з металопластикового профілю.

На виконання умов Контракту №8 Продавцем був поставлений товар Покупцю, а саме Фурнітура для вікон та дверей на загальну суму 53 607,00 ЄВРО, згідно інвойсу № Y292022030000134 від 09.11.2022р..

Вищезазначений товар надійшов від Продавця (ACCADO) за Контрактом №8 на умовах СРТ Львів, Україна, згідно правил «ІНКОТЕРМС 2010».

З метою митного оформлення вищевказаного Товару, 21.11.2022року Позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (Договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року - додається) подано електронну митну декларацію за № UА22UА408020057821U7. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту)на суму 53 607,00 ЄВРО, в тому числі за кодами УКТ ЗЕД:

-Товар №1: 8302 41 50 10 (Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, для вікон з поворотною та поворотно-відкидною ступкою) - на суму 39 813,28 ЄВРО (2,6875 ЄВРО/кг); О Товар №2: 8302 10 00 90 (Завіси з недорогоцінних металів для дверей та вікон) - на суму 11 976,91 ЄВРО (4,3968 ЄВРО/кг.);

-Товар №3: 3925 90 80 00 (Вироби будівельні з пластмас) - на суму 1 431,38 ЄВРО (7,9965 ЄВРО/кг.);

-Товар №4: 3925 90 10 00 (Вироби з пластмас, призначені для постійного встановлення в/або на дверях, вікнах) - на суму 44,18 ЄВРО (5,5228 ЄВРО/кг.);

-Товар №5: 9017 20 39 00 (Інструменти для розмічання) - на суму 20,39 ЄВРО (10,1963 ЄВРО/кг.);

-Товар №6: 8302 41 90 00 (Вироби з недорогоцінних металів, арматура кріплення для використання в будівлях) - на суму 320,85ЄВРО (5,0929 ЄВРО/кг.).

22.11.2022року Відповідачем було надано Позивачеві електронне повідомлення за ідентифікатором 25a4e260-ac04-4e5f-b89a-89flb9c7dfl 1 щодо надання додаткових документів.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000178/2 від 23.11.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001371.

Позивач вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті, письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Разом з тим митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 27.01.2022 у справі №200/6413/20-а, адміністративне провадження №№ К/9901/7255/21, від 01.12.2023 у справі № 810/3766/16.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що при проведенні перевірки правильності розрахунку митної вартості товару, заявленої декларантом за основним методом визначення митної вартості, та відомостей, які містяться у наданих до митного оформлення документів, відповідачем встановлено розбіжності.

Так, в рішенні №UA100070/2021/00116/2 від 22.03.2021, митний орган, як підставу відмови в прийнятті митної декларації та коригування митної вартості, зазначив, що «Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до контракту від 18.05.2022 №8 зазначено ідо продаж товару здійснюється згідно специфікацій абоінвойсів, які є невід`ємною частиною контракту, специфікацію до митного оформлення не було подано. А відповідно до поданої митної декларації зазначені умови поставки CPT LVIV, які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі РИЗИКИ та буДЬ-ЯКІ ІНШІ витрати. ЩО можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо);

- відповідно до п. 7 контракту від 18.05.2022 № 8 йдеться про наявність упаковки та маркування товару. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, як складових до митної вартості не надано;

- в гр.9 декларацій митної вартості до митної декларації від 21.11 2022 №UA408020/2022/057821 зазначено, що продавець і покупець пов`язані між собою (9а). але взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула (96). Документальною підтвердження заявленою факту до митного оформлення не надано.

Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ. що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ. декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено. банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар);

- за наявності - Інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження вартості перевезення, яка є складової митної вартості товару;.

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів); | - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни); -копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження умов поставки, ціни, ваги, тощо).

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних ({аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Декларантом додатково було подано наступні документи: експортна декларація країни відправлення від 10.11.2022 №22070100ЕХ00022801,яка не може бути взята до уваги тому, що у гр. 20 «умови поставки» не зазначено конкретне географічне місце призначення; прайс-лист від 01.10.2022 б/н, який не може бути взятий митним органом до уваги, оскільки ціни в ньому зазначені без врахування умов поставки.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.

Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованою вибору методу визначення митої вартості товарів.

Згідно з положеннями її. 1 ст. 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62.63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару №1: МД №UA100230/2022/614423 під 20.09.2022 «Вироби (фурнітура) призначені для вікон:-арт. 00.АРК015.01.01 Alm.Pen.Kolu ALINAD:38 К9016/Ручка вікона з пружинним механізмом AI INA (38 мм.) біла -2700шт.-арт. 01.АРК012.01.01 Alm.Pen.Kolu IkonAkustik D:38 Р:9016/Ручка вікона с пружинним механізмом IKON (38 мм.) біла-1200шт. Країна виробництва - TR Торговельна марка - AKPEN Виробник - Akpen Plastik Репсеге Aksesuarlari Nakliye San In vc Dis Tic A.S». рівень митної вартості 6,26 $/кг, Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеного в Рішенні про коригування митної вартості.

Суд зазначає, що разом з митною декларацією, позивачем надано митному органу:

- (4104) контракт купівлі-продажу товарів № 8 від 18.05.2022року.

- (0380) інвойс №Ґ292022030000134 від 09.11.2022року;

- (0730) міжнародна транспортна накладна (СМИ) №00012272474 від 10.11.2022року;

- (0271) пакувальний лист №б/н від 09.11.2022року;

- (0861) сертифікат про походження товару №У 0580959 від 10.11.2022року;

- (4207) договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022року;

- (9610) копію митної декларації країни відправлення №22070100ЕХ00022801 від 10.11.2022року.

- (9000) листи.

22.11.2022року Відповідачем було надано Позивачеві електронне повідомлення за ідентифікатором 25a4e260-ac04-4e5f-b89a-89flb9c7dfl 1 щодо надання додаткових документів.

В повідомленні Відповідачем не зазначено жодної підстави для витребування додаткових документів. Як і не зазначено, які розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості, містять надані декларантом документи, чи які наявні ознаки підробки або не містять які відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Жодної з підстав, визначеної ч. 3, 4 ст.53 Митного кодексу України, Відповідачем не зазначено в повідомлення.

Щодо доводів відповідача «відповідно до контракту від 18.05.202^ №8 зазначено що продаж товару здійснюється згідно специфікацій або інвойсів, які є невід`ємною частиною контракту, специфікацію до митного оформлення не було подано. А відповідно до поданої митної декларації зазначені умови поставки CPT LVIV які передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його переданг - перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язань оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. У зв`язку з чим необхідно підтвердити складові митної вартості (ціну товару, вартість транспортування, страхування, навантаження, розвантаження, тощо)», суд зазначає наступне.

Ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), . при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (п. 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів (п. 7).

Поставка імпортованого Позивачем товару, про що Відповідач не заперечує, відбулася на умовах CPT UA LVIV, що відповідає умовам пункту 2.1. Контракту від 18.05.2022 року №8, укладеного між Позивачем та компанією ACCADO.

П. 2.1. Контракту передбачено Кількість, асортимент, вартість Товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах.

Поставка Товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010». Конкретне місце поставки партії Товару зазначається у відповідній інвойсах (специфікаціях). Часткова поставка окремої партії Товару не допускається..

У наданому інвойсі чітко вказано умови поставки CPT LVIV.

Відповідно до Вступу офіційних правил тлумачення Міжнародної торгової палати з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс 2010 Правила Інкотермс здебільшого описують завдання, витрати та ризики, пов`язані з поставкою товару від продавців до покупців. Обране правило Інкотермс має відповідати товару, виду транспорту та насамперед наміру сторін покласти на продавця чи покупця додаткові обов`язки, наприклад обов`язок з організації перевезення чи страхування товару. Правила Інкотермс дійсно зазначають, яка сторона контракту (договору) купівлі-продажу зобов`язана забезпечити перевезення чи страхування при поставці товару продавцем покупцеві, і які витрати покладаються на кожну із сторін. Згідно з правилами Інкотермс Перевезення оплачено до (СРТ), Перевезення та страхування оплачено до (СІР), Вартість і фрахт (CFR) та Вартість, страхування та фрахт (CIF), назване місце відрізняється від місця поставки.

Відповідно до цих чотирьох правил Інкотермс, назване місце - це місце призначення, до якого оплачується перевезення Продавцем.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах СРТ («Фрахт/перевезення сплачені до...») покладає на продавця обов`язок укласти договір перевезення та оплатити перевезення, необхідне для доставки товару в зазначене місце призначення, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення (пункти А.З, Б.З умов поставки СРТ за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Продавець зобов`язаний оплатити фрахт і всі витрати, включаючи витрати на завантаження товару та вивантаження його в місці призначення (п. А.6 умов поставки СРТ за Інкотермс 2010). Понесені продавцем витрати у зв`язку з виконанням договорів транспортування у випадку поставки товару на умовах СРТ сплачуються покупцем (п. Б.6 умов поставки СРТ за Інкотермс 2010) та включаються до вартості товару, у зв`язку з чим повторно до митної вартості не додаються За таких обставин, вимоги Відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої Відповідачем, на цій підставі - необґрунтованим.

При цьому, не зазначення в умовах зовнішньоекономічного контракту про зарахування даних витрат до загальної суми контракту (ціни товару) протилежного не доводить, оскільки сторони контракту, узгодивши умови поставки товару згідно з офіційними правилами Інкотермс 2010, тим самим встановили, що витрати на транспортування входять до ціни товару.

Таким чином, Відповідач дійшов до хибного висновку, що у випадку поставки на умовах CPT-Львів та не передбачення у Контракті №8 про зарахування витрат на транспортування чи інших пов`язаних витрат до ціни товару, зазначеної у інвойсі, вказані витрати не повинні бути включені додатково до митної вартості товару.

Вказані витрати у випадку поставки на умовах СРТ в будь-якому випадку включені у фактурну вартість товарів, не зважаючи на умови Контракту №8 щодо цього, та додаткового до митної вартості товарів не включаються.

Щодо доводів відповідача «відповідно до п. 7 контракту від 18.05.2022 №8 йдеться про наявність упаковки та маркування товару. Відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, як складових, до митної вартості не надано.», суд зазначає наступне.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, як в редакції з 01.01.2000, так і в редакції з 01.01.2010 передбачають, зокрема такі умови поставки товарів як СРТ (Carriage Paid То (... named place of destination) або фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення).

Відповідно до ст.А6 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2010 продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6, нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4. Статтею Б6 передбачається, що покупець зобов`язаний сплатити:

- всі витрати, пов`язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4;

- будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов`язку призначити перевізника або іншу особу у відповідності з статтею А.4, або внаслідок неприйняття особою, призначеною покупцем, товару у своє відання в узгоджений термін, чи внаслідок ненадання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б. 7, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору;

- у випадках, де це належить, - усі мита, податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.

Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування (стаття А9).

З наведеного слідує, що згідно з умовами поставки товару СРТ Львів (Україна) всі витрати, зокрема, пакування, доставка, навантаження, транспортування, розвантаження тощо товару та ціна пакувальних матеріалів, включені у вартість таких товарів, а отже митна вартість імпортованих Товару відповідає вартості визначеній у інвойсі № Y292022030000134 від 09.11.2022року.

Щодо доводів відповідача «в гр. 9 декларацій митної вартості до митної декларації від 21.11.2022 №UА408020/2022/057821 зазначено, що продавець і покупець пов`язані між собою (9а), але взаємозалежність продавця та покупця на ціну товару не вплинула (96). Документального підтвердження заявленого факту до митного оформлення не надано.», суд зазначає наступне.

Відповідач у своєму рішенні не визначає пов`язаність сторін як мотиви чи підставу прийняття Відповідачем оспорюваного рішення, як і не зазначає, що ці відносини вплинули на ціну імпортованих товарів.

відповідно до вимог п.п. 12-15 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Доведення впливу пов`язаності на ціну товару має відбуватись з врахуванням положень міжнародного договору - Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (надалі - Угода).

Зміст цієї Угоди вказує на те, що саме митним органом мають бути здійснені дії для перевірки відсутності впливу та надано декларанту право відповіді, в іншому випадку, митна вартість має бути прийнята за заявленим методом.

Щодо операцій, передбачених ч. 18 ст. 58 МК України, то Міжнародний договір виходить з того, що це є альтернативним, іншим (а не імперативним та незамінним) засобом встановлення прийнятності ціни і лише, надає можливість імпортеру показати прийнятність ціни за своєю ініціативою без проведення перевірки контролюючим органом.

Так, п.2 ст.1 Угоди визначено: Згідно з підпунктом "а", під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною, те, що покупець і продавець пов`язані між собою, само по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинна бути надана можливість для обґрунтованої відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Таким чином, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 ст. 58 Митного кодексу України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Посилання Відповідача у оскаржуваному рішенні на ч.18 ст. 58 Митного кодексу України як на підставу правомірності спірного рішення на те, що позивач мав підтвердити відсутність впливу взаємозв`язку на ціну товару при продажу між пов`язаними особами, є такими, що не відповідають нормам Митного кодексу України, оскільки положення ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України у взаємозв`язку з іншими положеннями ст. 58 Митного кодексу України слід розуміти так, що за наявності у митного органу достатніх підстав вважати, що взаємозв`язок вплинув на ціну товарів, митний орган повинен витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, розглянути обставини продажу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 58 Митного кодексу України та надати декларанту письмові обґрунтування щодо такого впливу (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), а декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку (ч.15 ст. 58 Митного кодексу України).

Отже, за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у ч. 12 ст. 58 Митного кодексу України, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

При цьому, ч. 15 ст. 58 МК України дійсно передбачає, що декларант має праве відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціна ще була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Проте необхідно підкреслити, що наведене положення закріплює за декларантом право, а не обов`язок. Таке тлумачення цього положення забезпечить його несуперечність із частинами дванадцятою, тринадцятою та чотирнадцятою статті 58 МК України.

Отже, обов`язок доведення того, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, лежить на органі доходів і зборів. У разі якщо орган доходів і зборів не справляється із цим обов`язком, то необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій статті 58 МК України, не вплинули на ціну оцінювач товарів (Правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 31.01.2018року по справі № 813/7272/13-а, від 05.12.19 по справі №826/3102/16, від12.12.2019 по справі №804/358/15, від 06.02.2020 по справі №826/24776/15.

В свою чергу, спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією як підстава вважати, що пов`язаність покупця і продавця виплинули на митну вартість товарів, є необґрунтованим, оскільки спрацювання системи аналізів ризиків за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи (Такої правової позиції дотримується Шостий апеляційний адміністративний суд (у касаційному перегляді справ відмовлено) у постановах від 28.05.2020 по справі №826/16965/18, від 28.05.2020 по справі №320/1480/19, від 25.09.2019 по справі №320/1513/19, від 18.11.2020року по справі №640/13029/19, від 11.06.2020 по справі №826/4829/16.).

Так, Відповідачем не доведено, що пов`язаність між продавцем та покупцем вплинув на митну вартість задекларованого товару, таким чином, пов`язаність сторін контракту не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Вказане також відповідає положенням п. 14 ст. 58 Митного кодексу України, якою встановлено, що у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Суд зазначає що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач не врахував надані позивачем документи, які є достатніми для встановлення митної вартості декларованих товарів.

Конкретизація переліку документів, які повинен надати платника податків пов`язується із вимогами до суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п.2 ч.2 ст.2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України).

В даному ж випадку відповідач не навів конкретних підстав витребовувати будь-яких додаткових документів у позивача, оскільки документи, які надавали можливість встановити митну вартість декларованих товарів, надані позивачем відповідачу разом з митною декларацією.

Інші складові, що включені Позивачем до митної вартості товарів безпосередньо підтверджуються наданими Позивачем документами.

Подані позивачем документи не містять ознак підробки, розбіжностей щодо найменування, обсягу та числових показників товару, що ввозився на митну територію України.

Відповідач наголошував, що з наданих декларантом документів неможливо встановити складові митної вартості. Вказане твердження є незаконним з огляду на наступне.

Згідно з частиною десятою статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед іншого вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Згідно приписів п.п. 2,4 ч.2 ст. 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №ЦА408000/2022/000178/2 від 23.11.2022 року митна вартість визначена з застосуванням резервного методу відповідно до ст.64 МК України. Перший метод не застосований у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні відповідно до ч.2 ст. 58 МК України. 2-5 методи визначення митної вартості товарів (ст.ст.59-63 МК України) не застосовані у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами (ст.ст.59-60 МК України) та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.ст. 62, 63 МК України). При цьому, Відповідачем зазначається «що визначена митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 54 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. Крім того, Відповідач у оскаржуваному рішенні зазначає, що митним органом проведено порівняння заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних товарів.».

Тобто, митна вартість товару, поданого Позивачем до розмитнення, порівнювалась з подібними (аналогічними) товарами. В той час відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000178/2 від 23.11.2022 року, другий- п`ятий методи визначення митної вартості товарів (ст.ст. 59-63 МК України) не застосовані, у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари (ст. 59, 60 МК України), що суперечить вищевказаним обставинам.

Таким чином, суд зазначає, що саме рішення відповідача містить суперечності та неточності, які призвели до порушення прав позивача.

Суд зазначає, що Відповідачем безпідставно, в порушення ст. 58 МК України здійснено визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосований без достатніх на те підстав з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст.59-63 МК України.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UА408000/2022/000178/2 від 23.11.2022 року не відповідає вимогам п.п. 2, 4 ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, оскільки не містить ані порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом (резервним), в тому числі не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої Позивачем, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої Відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА408000/2022/000178/2 від 23.11.2022 року порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, чи була ця відкоригована та, якщо була відкоригована, чи оскаржено рішення до суду за резервним методом.

Суд зазначає, що документи подані декларантом (позивачем) за переліком, передбаченим частиною другою статті 53 МК України, а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його ціни) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару.

Таким чином, беручи до уваги викладене в сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимог про визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці UА408000/2022/000178/2 від 23.11.2022 про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 18 602,81 грн., який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці від 23.11.2022 № UA 408000/2022/000178/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Чернівецької митниці (58000, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, 248 М, код ЄДРПОУ 43971359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» (07442, Київська область, Броварський район, селище міського типу Велика Димерка, вулиця Промислова, 38, код ЄДРПОУ 35843786) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 602 (вісімнадцять тисяч шістсот дві) грн. 81 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.