Решение № 128776897, 10.07.2025, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/99/25

Провадження № 2/727/513/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Гавалешка П.С.

при секретарі Бринзилі Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилався на те, що 17.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», Код ЄДРПОУ: 38548598 і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1288-3199.

Для підписання кредитного договору №1288-3199 від 17.10.2023 року, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A1599.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 3 000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день;.

Базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Також Додатковою угодою №1 від 04.11.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1288-3199 від 17.10.2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Станом на 04.12.2024 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 42 145,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4 500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 37 645,00 гривень.

Разом з тим повідомляють, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 21 195,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 20 950,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4 500,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 16 450,00 гривень; що разом становить 20 950,00 гривень, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 16.01.2025 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем надано до суду відзив, в якому вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази факту отримання ним від кредитора грошових коштів.

Вказує, що матеріали справи також не містяться підтвердження перерахування коштів на його рахунок, як того вимагає ст. 1046 ЦК України, а тому вважає, що договір позики являється по своїй суті фактично неукладеним.

Крім цього, зазначає, що визначений у позові представником позивача розмір процентів є несправедливим, непропорційним і суперечить вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів».

Стверджує, що в матеріалах справи відсутні розрахунки його заборгованостей із зазначенням конкретного періоду нарахування відповідних процентів за користування кредитними коштами, що унеможливлює перевірку їх достовірності.

Вважає, що він як військовослужбовець ЗСУ має правові гарантії захисту, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», зокрема звільнення від сплати відсотків і штрафів на час дії особливого періоду.

У зв`язку з викладеним відповідач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог та розглянути справу в його відсутності.

Згідно положень ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Як було встановлено судом, 17.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», Код ЄДРПОУ: 38548598 і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1288-3199.

Для підписання кредитного договору №1288-3199 від 17.10.2023 року, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A1599.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 укладеного між сторонами договору кредитодавець зобов`язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.

Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 3 000,00 грн.; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день;.

Базовий період проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця.

Додатковою угодою №1 від 04.11.2023 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1288-3199 від 17.10.2023 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 4500.00 грн., яка складається з суми Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди.

Після укладення цієї Додаткової угоди та надання додаткових грошових коштів у Кредит, змінені умови кредитування за Договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї Додаткової угоди та отримання Позичальником додаткових грошових коштів у Кредит: сума неповернутого Кредиту становить: 4500.00 грн.; кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди становить 282 календарних днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 136346605.01 (сто тридцять шість мільйонів триста сорок шість тисяч шістсот п`ять цілих, одна) процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування: 44 190,00 грн.

Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого кредиту є репрезентативними та базуються на вказаних у Договорі умовах кредитування, з урахуванням умов цієї Додаткової угоди, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки належним чином на умовах та у строки, визначені в Договорі з урахуванням умов цієї Додаткової угоди.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість Кредиту обчислені на основі припущення, що повернення Кредиту та сплата процентів за користування Кредитом здійснюватиметься згідно Графіку платежів за Договором, що є додатком до цієї Додаткової угоди, та сплата процентів за користування Кредитом здійснюватиметься за Стандартною процентною ставкою. Обчислення орієнтовної загальної вартості наданого кредиту та орієнтовної реальної річної процентної ставки здійснюється відповідно до Методики Національного банку України.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1.

Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі.

Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1288-3199 від 17.10.2023 року та виписки за договором ОСОБА_1 відбулася видача коштів за кредитним договором № 1288-3199 від 17.10.2023 року 17.10.2023 року у сумі 3000 грн, 04.11.2023 року у сумі 1500 грн.

Згідно витребуваної судом інформації від АТ КБ «Приватбанк» зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1288-3199 від 17.10.2023 року Станом на 04.12.2024 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 42 145,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4 500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 37 645,00 гривень.

Так, згідно із ч. 1ст. 202 ЦКправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої та другоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першоїстатті 207 ЦК Українипередбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини першоїстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннямистатті 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК Українипередбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Із дослідженого судом договору про відкриття кредитної лінії № 1288-3199 встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, договір про відкриття кредитної лінії № 1288-3199, укладений в електронній формі, що відповідає приписамстатті 207 ЦК Україниіз застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст.12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця за допомогою факсимільного відтворення аналога підпису уповноваженої особи та відбитку печатки кредитодавця, нанесених за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатору (А1599), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із копії вказаного договору видно, щовідповідач як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу персональні дані відповідно до п.3.2 вказаного Договору.

Відповідно до ч. 1ст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 525,526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.

За положеннями статей1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті1048та частини першої статті1049 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 на ЗУ «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.

Так, пунктом 5 частини 3 статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Частинами 1-3 ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.

Тобто, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що розмір процентної ставки (нараховані проценти за користування кредитом) не є сумою компенсації у разі невиконання відповідачем зобов`язань за договором, а є зафіксованим у договорі процентом за користування кредитом, який було узгоджено з відповідачем, а тому, на переконання суду, первісними кредиторами правомірно нараховувались відсотки за користування кредитом.

При цьому, у постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (строку, на який позичальник отримав кредит) чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Права та інтереси позивача у цих правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд не може взяти до уваги посилання відповідача на ЗУ «Про захист прав споживачів» .

Крім цього, суд вважає хибним посилання відповідача ОСОБА_1 на п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», виходячи з наступного.

Так, відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

На підтвердження обставин поширення на відповідача ОСОБА_1 положень ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач надав суду копію Військового квитка ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , виданого 06.02.2009 року Чернівецьким міським військкоматом м. Чернівці та копію витягу із Протоколу №7-ОФ засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 по наданню військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 12.02.2024 року.

Таким чином, суд дослідивши вищевказані документи приходить до висновку, що останні не містять відомостей про те, що відповідач на даний час в особливий період був мобілізований, тобто те, що останній бере або брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Зазначені документи містять лише паспортні дані відповідача та відомості про його право на відстрочку.

При цьому, для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами його право на застосування відносно нього пільг, передбачених частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім цього, відповідачем не було надано доказів спрямування вищевказаних документів, які б свідчили про наявність в останнього права на пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачу або первісним кредиторам.

Так, згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин, а також не спростовують наведені судом твердження.

Станом на 04.12.2024 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 42 145,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4 500,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 37 645,00 гривень.

Разом з тим повідомляють, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 21 195,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 20 950,00 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.525,526,530,549,610,611,1049,1050 ЦК України, ст.4,12,13,76-83,130,131,141,259,263-265 ЦПК Українисуд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (Код за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором №1288-3199 від 17.10.2023 року, у розмірі 20950 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (Код за ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) понесені витратина сплатусудового зборуу розмірі 2422 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя П.С. Гавалешко