Постановление суда № 128773246, 10.07.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2161/25

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали

заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

УСТАНОВИЛА:

1. 02.07.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі суд) звернулася ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , заявниця) із заявою (вх. №6455 від 03.07.2025) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.

Крім того, у порядку абз. 2 п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) заявниця надала суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво № 190 від 12.02.2013), яка, у свою чергу, надала суду заяву про участь у даній справі №718 від 03.02.2025 (вх. №4411/25 від 03.07.2025).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

2. Перевіривши подану заяву суд вважає її такою, що не відповідає вимогам КУзПБ з наступних підстав.

2.1. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця.

Як зазначає заявниця, у неї відсутній статус фізичної особи-підприємця, на підтвердження чого надає витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 34012161 від 07.11.2024.

Проте наданий витяг не може братися судом до уваги та бути належним доказом виконання вищевказаних положень КУзПБ, адже вказана у ньому інформація актуальна станом на 07.11.2024, тоді як ОСОБА_1 звернулася до суду 02.07.2025.

Таким чином заявниці необхідно надати відповідний витяг про наявність/відсутність у неї статусу фізичної особи-підприємця, актуальний на момент її звернення з даною заявою до суду.

2.2. Згідно з ч. 3 та ч. 5 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:

конкретизований список кредиторів і боржників;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Суд зазначає, що хоча перелічені документи долучені ОСОБА_1 до своєї заяви, проте останні не можуть братися до уваги з огляду на наступне.

Із змісту ст. 116 КУзПБ вбачається, що вказані вище документи додаються до заяви боржника в оригіналі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Так, до своєї заяви заявниця долучає файл у форматі docx під назвою «Процесуальні документи», який підписано шляхом накладення на нього електронного цифрового підпису. У вказаному файлі містяться: конкретизований список кредиторів і боржників; опис майна (наявність/відсутність) тобто, перелік майна, яке на праві власності належить/неналежить боржнику; перелік обов`язкових документів наданих до заяви на відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи, згідно п. 4 ч. 1 ст. 116 КУзПБ та проект плану реструктуризації боргів. Також до своєї заяви заявниця долучає файл у форматі pdf під назвою «Декларація», підписаний шляхом накладення електронного цифрового підпису. У вказаному файлі містяться: декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022 рік; декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2023 рік; декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2024 рік та декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність станом за період із 01 січня по 01 червня 2025 року.

Суд зазначає, що накладення ОСОБА_1 електронного цифрового підпису 02.07.2025 на весь файл під назвою «Процесуальні документи», який містить у собі 4 окремих документа, та накладення заявницею електронного цифрового підпису 02.07.2025 на весь файл під назвою «Декларація», який містить у собі 4 декларації, не може свідчити про надання юридичної сили оригіналу кожному окремому документу.

Таким чином, оскільки надані заявницею документи не містять доказів накладення електронного цифрового підпису на кожний окремий документ, вважати, що останні є оригіналами електронних документів у суду підстав немає.

2.3. Відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Проте поданий заявницею проєкт плану реструктуризації не може братися судом до уваги з підстав, викладених у п. 2.2. даної ухвали.

2.4. Пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.

Так, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», зокрема, встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2025 у розмірі 3 028,00 грн.

Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявницею, становить 45 420,00грн (3 028,00*5*3= 45 420,00).

Водночас абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, зокрема, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про неплатоспроможність може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про неплатоспроможність додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність до її закриття з виплатоюна умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.

За таких обставин, законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. При цьому, суд зазначає, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі ЦК України) із дотриманням умов, визначених КУзПБ.

2.4.1. Так, до матеріалів заяви долучено скан-копію договору про розстрочення авансування винагороди арбітражному керуючому від 11.10.2024 (далі Договір) з арбітражною керуючою Белінською Наталією Олександрівною (свідоцтво № 190 від 12.02.2013).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Так, із змісту наданого договору, вбачається, що останній підписаний лише з боку арбітражної керуючої Белінської Н.О., тоді як підпису заявниці такий договір не містить, що, у свою чергу, свідчить про не вчинення сторонами відповідного правочину.

2.4.2. Додаткового суд зазначає, що зі змісту п. 1.2. наданого Договору вбачається, що арбітражний керуючий зобов`язується надавати послуги і виконувати повноваження керуючого реструктуризацією, визначені КУзПБ, а ОСОБА_1 зобов`язується оплатити ці послуги та відшкодувати витрати, пов`язані із веденням судової процедури у справі про банкрутство заявниці.

Статтею 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Приписи ч.ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

Проаналізувавши зазначене у сукупності із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд дійшов висновку, що законодавцем надано право особі подати відповідну угоду лише в частині виплати арбітражному керуючому грошової винагороди, у зв`язку з чим, сторони вказаного договору не можуть відступити від положень КУзПБ у цій частині в силу їх імперативності.

Разом із цим, п.п. 3.1. та 3.2. Договору передбачено, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 45 420,00 грн за весь строк виконання повноважень арбітражним керуючим, починаючи з дати його призначення ухвалою про відкриття провадження у справі та до моменту прийняття судом відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Заявниця вносить оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 542,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до п. 6.1. Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту прийняття судом відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, якщо інше не передбачено законом.

Отже, вказаними умовами Договору до його виконання фактично залучено Господарський суд Київської області, який виступає як особа, яка приймає та зараховує на свій депозитний рахунок грошові кошти заявниці, призначені для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.

Проте з огляду абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд зазначає, що сторонами відповідного договору, який регулює оплату грошової винагороди, повинні бути тільки арбітражний керуючий, як особа яка отримує таку винагороду, та фізична особа-боржник. Залучення до виконання вказаного Договору суду є таким, що не узгоджується із цими приписами КУзПБ.

Більше того суд зазначає, що право на отримання та розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією встановлені в абз.3 ч.2 ст. 30 КУзПБ, тоді як судом рішення щодо встановлення такої плати не приймаються.

За таких обставин, долучений до заяви ОСОБА_1 договір із арбітражною керуючою Белінською Н.О. у відповідній редакції суперечить вищезазначеним приписам. Як наслідок, такий договір, навіть у разі його підписання заявницею, не може братися судом до уваги.

2.4.3. Як зазначає заявниця, нею на депозитний рахунок суду внесені дев`ять оплат у розмірі 4 542,00 грн, на підтвердження чого надає відповідні платіжні документи.

Проте надані докази авансування (скан копії квитанцій), з огляду на погану якість таких скан копій є нечитабельними, а тому перевірити та встановити розмір здійсненого на депозитний рахунок суду авансування можливості у суду немає.

Ураховуючи зазначене у заявниці наявний обов`язок здійснити відповідне авансування у розмір 45 420,00 грні, на підтвердження чого надати суду докази належної якості.

2.5. Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях.

Так, ОСОБА_1 у своїй заяві вказано про наявність відповідних рахунків у банківських установах, проте не вказано про наявність/відсутність електронних гаманців, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких електронних гаманцях.

2.6. Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.

На виконання вказаного заявниця надала витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ВР-003012681, в якому зазначено, що станом на 12.05.2024 ОСОБА_1 , до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Водночас, як зазначалося вище, заявниця звернулася до суду 02.07.2025, тобто більше ніж через рік після отримання такого витягу, а тому остання має надати відповідну інформацію (витяг), актуальну станом на день її звернення до суду.

2.7. Частиною 5 ст. 91 ГПК України встановлено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Електронна копія оригіналу паперового документа (фотокопія) візуальне подання паперового документа в електронній формі, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа, відповідність оригіналу та правовий статус якого засвідчено кваліфікованою електронною печаткою установи (п. п. 8 п. 6 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55).

Ураховуючи зазначене та Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII, Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, відповідність копії паспорту фізичної особи та їх облікової картки оригіналам таких документів повинна підтверджуватись підписом особи, в якої ці документи знаходяться.

Також до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявницею долучено копію паспорта її доньки - ОСОБА_2 .

Проте, із вищевказаної копії паспорта вбачається, що останній не засвідчений особисто її донькою (особа в якої такий документ знаходяться), що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 91 ГПК України.

3. Додатково, суд звертає увагу на те, що за змістом ч. 5 ст. 34 КУзПБ у сукупності з ч. 1 ст. 113 КУзПБ передбачено застереження щодо боржника, який ініціює своє банкрутство, а саме, звертаючись до господарського суду з заявою про неплатоспроможність фізичної особи заявник зобов`язаний мати достатньо майна для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.

Оскільки, нормами КУзПБ передбачено додаткову вимогу щодо заяви боржника, у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (неплатоспроможність) обов`язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за 120 днів в процедурі реструктуризації боргів боржника; в процедурі погашення боргів боржника; відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами за подачу грошових вимог, згідно переліку кредиторів, який визнає боржник та їх правової допомоги, тощо (аналогічна правова позиція в постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/11518/20).

4. Крім того, як зазначалося вище у порядку абз. 2 п. 21 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ заявниця надала суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією Белінську Наталію Олександрівну, яка, у свою чергу, надала суду заяву про участь у даній справі, та в якій зазначила, що не належить до жодної категорії осіб, зазначених у ч.3 ст.28 КУзПБ.

Водночас, як установлено судом до матеріалів заяви долучені, зокрема, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта із змісту яких убачається, що останні отримані на запит адвоката Белінської Наталії Олександрівни, підстава формування запитів договір про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст.28 КУзПБ, зокрема, керуючим реструктуризацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими особами у цій справі (п.1); які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів (п.4).

Ураховуючи зазначене суд звертає увагу учасників справи на недопущення виникнення конфлікту інтересів та/або виникнення обставин, які б указували на заінтересованість осіб у цій справі.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Частиною 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог КУзПБ.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).

Ураховуючи те, що заявницею подано відповідну заяву без дотримання вимог ст. 116 КУзПБ, суд вважає за необхідне залишити зазначену заяву без руху та надати ОСОБА_1 час для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 76-78, 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 28, 30, 37, 113, 116 КУзПБ, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 від 02.07.2025 вх. №6455 від 03.07.2025 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність залишити без руху.

2. Запропонувати заявниці протягом десяти днів з дня отримання нею цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.116 КУзПБ та надати:

документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи-підприємця (актуальну станом на момент звернення з заявою до суду);

конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2022-2025 роки;

проєкт плану реструктуризації;

докази, які підтверджують авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 45 420,00 грн на депозитний рахунок Господарського суду Київської області (реквізити депозитного рахунку суду: назва установи - Господарський суд Київської області; код ЄДРПОУ - 03499945; реєстраційні рахунки (депозитний) UA 578201720355269002000014298; установа банку - ДКСУ місто Київ) або копію угоду, укладену з відповідним арбітражним керуючим;

відомості про наявність електронних гаманців заявника, із зазначенням сум грошових коштів на таких електронних гаманцях та відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей за кордоном.

інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини (актуальну станом на момент звернення з заявою до суду);

засвідчену в установленому порядку копію паспорта ОСОБА_2 .

3. У разі невиконання заявницею п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 10.07.2025 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 10.07.2025.