Решение № 128766950, 10.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2025 рокуСправа №160/10983/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

15.04.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бурлаченко Сергій Юрійович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047150027911 від 19.07.2024 року в частині відмови у зарахуванні до стажу роботи на посаді прокурора відповідно до Закону України Про прокуратуру всіх періодів роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 18.03.2005 року по 14.05.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до стажу роботи на посаді прокурора відповідно до Закону України Про прокуратуру всіх періодів роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 18.03.2005 року по 14.05.2020 року, що дає право на пенсію відповідно до ст. 86 Закону України Про прокуратуру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з моменту первісного звернення, а саме з 12.07.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.07.2024 року ОСОБА_1 , звернувся до ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії. Разом з заявою позивачем були надані усі необхідні документи, зокрема: трудову книжку, довідки про підтвердження характеру роботи, довідки про розмір заробітної плати та ін. Наприкінці липня 2024 року позивачем отримано рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.07.2024 року №047150027911 від ГУ ПФУ у Волинській області, який містив у собі відмову у призначенні пенсії. Відмова ґрунтувалась на тому, що за період роботи в органах прокуратури, позивачу не було враховано весь відповідний «прокурорський стаж» та в рішення вказано, що стаж роботи в прокуратурі складає 13 років 0 місяців 7 днів, однак фактично в прокуратурі позивач працював з 18.03.2005 року по 14.05.2020 року, що підтверджується копією трудової книжки, що фактично перевищує встановлений законом термін для призначення відповідної пенсії у 15 років. З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм чинного законодавства в сфері регулювання пенсійних виплат, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 02.05.2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

01.05.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому управління заперечує проти позову та зазначає наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.07.2024 року звернувся із заявою за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України Про прокуратуру. Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, довідка про стаж) стаж за вислугу складає 17 років 1 місяць 17 днів; стаж на право прокурори/слідчий склад - 13 років 0 місяців 7 днів; загальний стаж - 24 роки 11 місяців 6 днів. Заявником не подано довідки про посадовий оклад за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області 19 липня 2024 року прийнято рішення № 047150027911 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю довідки про посадовий оклад та відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів, передбаченого статтею 86 Закону України Про прокуратуру. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

05.05.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому управління не визнає позовні вимоги з наступних підстав. 12.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII Про прокуратуру. Рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу прийнято у порядку розподілу заяв відділом призначення пенсії управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Рішенням від 19.07.2024 року за № 047150027911, винесеного за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж вислуги років - 25 років, в тому числі на посадах органів прокуратури - 15 років. Також позивачем не подано довідки про посадовий оклад за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Загальний страховий стаж позивача складає - 24 роки 11 місяців 6 днів. Вислуга років позивача, що дає право на призначення пенсії згідно зі статтею 86 Закону № 1697, складає 17 років 1 місяць 17 днів; стаж на право «прокурори/слідчий склад» - 13 років 0 місяців 7 днів. До вислуги років позивача зараховано всі періоди роботи на посадах, військова служба та половина навчання, як це передбачено Законом № 1697. Оскільки відповідно до поданих документів позивач не має вислуги років не менше 25 років, тому не має права на призначення пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України „Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, а тому позовні вимоги вважає безпідставними, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 10.07.2025 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 12.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №3202 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII Про прокуратуру.

Разом з заявою позивачем були надані усі необхідні документи, зокрема: трудову книжку, довідки про підтвердження характеру роботи, довідки про розмір заробітної плати та ін.

Вказана заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 19.07.2024 року за № 047150027911 позивачу відмовлено у призначенні пенсії та зазначено наступне. Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, довідка про стаж) стаж за вислугу складає 17 років 1 місяць 17 днів; стаж на право прокурори/слідчий склад - 13 років 0 місяців 7 днів; загальний стаж - 24 роки 11 місяців 6 днів. Заявником не подано довідки про посадовий оклад за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю довідки про посадовий оклад та відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів, передбаченого ст.86 Закону України Про прокуратуру.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закону №1058-IV) заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Пенсійне забезпечення прокурорів та працівників прокуратури визначено в Законі України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 (далі - Закон №1697).

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (далі Закон № 1697-VII) прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

До вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, судцями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

З трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 від 03.03.2000 року останній з 18.03.2005 року по 14.05.2020 року працював в органах прокуратури на різних посадах, зокрема:

- 18.03.2005 року призначений помічником прокурора Дзержинського районного у м. Кривого Рогу;

- 09.12.2005 року призначений помічником прокурора м. Кривого Рогу;

- 06.12.2007 року призначений виконуючим обов`язки заступника прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу (запис №11). Запис за №11 недійсний;

- 02.02.2009 року призначений начальником відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті прокуратури Дніпропетровської області;

- 11.10.2010 року призначений заступником начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області;

- 14.02.2011 року прийняв присягу працівника прокуратури;

- 24.03.2011 року призначений старшим помічником прокурора Жовтневого району м. Кривого Рогу;

- 08.06.2012 року переведений старшим прокурором прокуратури Жовтневого району м. Кривого Рогу;

- 23.02.2015 року призначений прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області;

- 18.12.2017 року призначений прокурором відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області на час відпустки для догляду за дитиною основного працівника;

- 20.12.2017 року призначений прокурором відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Дніпропетровської області;

- 14.05.2020 року звільнений з посади органів прокуратури на підставі п.9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723 ХІІ) встановлено, що цей Закон регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Відповідно до ст. 1 Закону № 3723 ХІІ державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно ст. 2 Закону № 3723 ХІІ посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Відповідно до ст. ст. 17 Закону № 3723 ХІІ громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу. Державний службовець підписує текст Присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

Кабінетом Міністрів України 03.05.1994 року за № 283 прийнята постанова про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби (далі Порядок № 283).

Відповідно до п. 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, інших органів управління військових формувань, державної податкової та контрольно-ревізійної служби; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання; на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах, що згідно з чинним законодавством здійснюють державний нагляд за охороною праці; на посадах спеціалістів органів виконання покарань, які не мають спеціальних звань; на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, Республіканського банку Криму, управління по місту Києву та Київській області, обласних управлінь Національного банку України; на посадах керівних працівників і спеціалістів Фонду соціального захисту інвалідів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних архівів областей та їх філіалів, державних архівів міст Києва і Севастополя; на посадах керівних працівників і спеціалістів Державної інспекції навчальних закладів при Міністерстві освіти України; на посадах керівних працівників і спеціалістів Державного архіву при Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до п. 4 Порядку № 283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що йому в усному порядку у Відділі обслуговування громадян №19 (Сервісному центрі) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області пояснили, що не було зараховано частину «прокурорського стажу» як такого тому, що певний період позивач займав керівні посади, а в назві посади не зазначалось «прокурор», а вказано, наприклад, «начальник відділу...». Хоча при цьому надати якусь офіційну письмову відповідь щодо даного співробітники сервісного центру відмовились надати.

Суд зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 19.07.2024 року за № 047150027911 позивачу відмовлено у призначенні пенсії та зазначено наступне. Згідно наданих до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, диплом, довідка про стаж) стаж за вислугу складає 17 років 1 місяць 17 днів; стаж на право прокурори/слідчий склад - 13 років 0 місяців 7 днів; загальний стаж - 24 роки 11 місяців 6 днів. Заявником не подано довідки про посадовий оклад за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії. Вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю довідки про посадовий оклад та відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів, передбаченого ст.86 Закону України Про прокуратуру .

Проте, суд дослідив Форму РС-право від 30.04.2025 року та встановив, що стаж роботи позивача в органах прокуратури складає більше 15 років, однак зі змісту спірного рішення неможливо встановити, які саме періоди роботи позивача в органах прокуратури не було зараховано до стажу роботи на посаді прокурора та причини такого не зарахування.

Посилання у спірному рішенні на те, що заявником не подано довідки про посадовий оклад за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії спростовуються матеріалами справи, в яких міститься копія заяви позивача від 12.07.2024 року №3202, в якій зазначений перелік документів, доданих до заяви та серед них міститься назва документа «Довідка про заробітну плату (спецпенсії)» №21-23 вих24 2 шт.

Вказані довідки містяться в матеріалах даної справи та з їх змісту убачаються складові заробітної плати / грошового забезпечення позивача за період з травня 2015 року по квітень 2020 року, а також розмір посадового окладу, зокрема станом на 14.05.2020 року.

Крім того, щодо усного роз`яснення позивачу, що робота позивача на керівних посадах, в яких у назві посади не зазначалось «прокурор», а вказано, наприклад, «начальник відділу...» не зараховуються до стажу роботи на посаді прокурора слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів, в тому числі відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Разом з тим, відповідачем також не виконано вимоги п. 10 Порядку № 383, п. 4.2 Порядку № 22-1, а також ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині перевірки достовірності поданих позивачем відомостей, умови його праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію і передчасно не зараховано певні періоди до стажу за вислугу років, а тому суд приходить до висновку відсутність підстав для задоволення вимог в цій частині.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що зі спірного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області №047150027911 від 19.07.2024 року неможливо встановити, які саме періоди роботи позивача в органах прокуратури не було зараховано до стажу роботи на посаді прокурора та причини такого не зарахування, суд приходить до висновку, що при прийнятті спірного рішення відповідач не повно та поверхнево дослідив подані позивачем документи, а тому спірне рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та призначення пенсії позивачу, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення, призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.2024 року №3202 про призначення пенсії за віком за вислугою років відповідно до Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII Про прокуратуру, дослідивши наявність підстав для зарахування до стажу роботи на посаді прокурора відповідно до Закону України Про прокуратуру всіх періодів роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 18.03.2005 року по 14.05.2020 року, що дає право на пенсію відповідно до ст. 86 Закону України Про прокуратуру, з урахуванням відомостей наявних у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 03.03.2000 року, зазначивши причини незарахування в разі їх наявності, з урахуванням висновків суду в даній справі.

з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в сумі 968,96 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №047150027911 від 19.07.2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком за вислугою років відповідно до Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII Про прокуратуру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В, код ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 12.07.2024 року №3202 про призначення пенсії за віком за вислугою років відповідно до Закону України від 14.10.2014 року № 1697-VII Про прокуратуру, дослідивши наявність підстав для зарахування до стажу роботи на посаді прокурора відповідно до Закону України Про прокуратуру всіх періодів роботи ОСОБА_1 в органах прокуратури з 18.03.2005 року по 14.05.2020 року, що дає право на пенсію відповідно до ст. 86 Закону України Про прокуратуру, з урахуванням відомостей наявних у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 03.03.2000 року, зазначивши причини незарахування в разі їх наявності, з урахуванням висновків суду в даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна