Решение № 128766539, 10.07.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 липня 2025 р. Справа № 120/17134/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Міністерства внутрішніх справ України щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки саме Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) з 1 травня 2024 року уповноважений видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Зауважили, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач вказав, що він не погоджується з висновками відзиву на позовну заяву та вважає залучення відповідачем Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях передчасним.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію, яка була призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон 2262-XII).

Позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив, зокрема, оформити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018.

За результатом розгляду заяви позивача про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, відповідач направив позивача супровідний лист від 28.05.2024 за №15605/51-2024, зі змісту якого слідує, що його заява надіслана за належністю Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС у Вінницький, Черкаській та Кіровоградській областях для розгляду та надання відповіді.

Позивач вважає, що Міністерством внутрішніх справ України допущено протиправну бездіяльність щодо не виготовлення та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" для проведення перерахунку основного розміру пенсії, а тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі також - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до положень статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону № 2262-XII, а Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.

При цьому, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.

Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення "розміру" перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII (далі - Постанова № 103).

Постановою №103 викладено в новій редакції Додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Оцінюючи доводи відповідача, що оскільки постановою Уряду №103 при перерахунку пенсії з 01.01.2018 не передбачалось врахування інших складових грошового забезпечення, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, тому підстав для включення додаткових видів немає, суд зазначає, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 дійшла наступного висновку:

"Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин."

Як уже встановлено судом, позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою у якій просив, зокрема, оформити довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018.

Втім, відповідач надіслав подану позивачем заяву за належністю до Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС у Вінницький, Черкаській та Кіровоградській областях для розгляду та надання відповіді, про що повідомив позивача листом від 28.05.2024.

Поряд із цим, в матеріалах справи також міститься, адресований ОСОБА_3 , лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницький, Черкаській та Кіровоградській областях за №31/31-, в якому відповідний суб`єкт повідомив позивача про те, що виготовлення бажаної останнім довідки виходить за межі повноважень РСЦ МВС.

В зв`язку з цим, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому сформував позовні вимоги саме до МВС України, з посиланням на допущення останнім протиправної бездіяльності при розгляді поданої ним заяви, а також в ході розгляду справи категорично заперечив щодо заміни відповідача.

Надаючи оцінку діям (бездіяльності) відповідача, які є предметом оскарження в межах даної справи, суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 1 наказу МВС України № 129 від 25.02.2019 "Про призначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку пенсій)", зі змінами, внесеними наказом МВС України № 291 від 16.04.2021 "Про внесення зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15 лютого МВС 2019 року №129", визначено в Міністерстві внутрішніх справ України територіальні медичні об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ.

Пунктом 1 наказу МВС України № 259 від 22.04.2024 "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2 Наказу № 259 уповноважено Головний сервісний центр МВС України на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та №826/12704/18 з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).

Пунктом 3 Наказу № 259 визначено, що пункт 2 наказу № 259 застосовується з 01.05.2024.

Наказом МВС України від 21.06.2024 № 432 "Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22 квітня 2024 року № 259" пункт другий наказу викладено в такій редакції:

"2. Уповноважити Головний сервісний центр МВС України на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненням довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та №826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС)".

Наказом Головного сервісного центру МВС від 29.04.2024 № 77 "Про затвердження змін до деяких положень регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС (філій ГСЦ МВС)" затверджено зміни до деяких положень про регіональні сервісні центри ГСЦ МВС (філії ГСЦ МВС).

Пунктом 1 Наказу № 77 визначено внести до Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС від 13 листопада 2023 року № 183, зокрема, такі зміни:

1) пункт 1 розділу ІІ доповнити підпунктом 7 такого змісту: "7) організація забезпечення соціального захисту колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей, в частині видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення".

2) пункт 1 розділу ІІІ після підпункту 30 доповнити новими підпунктами, у тому числі пунктами 31-33, такого змісту: "31) ведення обліку осіб, зокрема колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України (звільнених до набрання чинності Законом України від 13 березня 2014 року № 876-VII "Про Національну гвардію України"), внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей, які отримують пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для реалізації їх права на пенсійне забезпечення;

32) прийом від колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей заяв, документів для забезпечення соціального захисту, в частині видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення;

33) оформлення в установленому порядку документів для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності колишнього працівника міліції, їх направлення до МВС та виплата одноразової грошової допомоги в порядку, установленому законодавством України (здійснюється з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення відповідних головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі)".

Отже, на час звернення позивача до Міністерства внутрішніх справ України із заявою у щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 та постановлення судом рішення у справі уповноваженим органом, який має видавати довідки про розмір грошового забезпечення, є Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС).

Подібного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/1978/24 від 26 лютого 2025 року.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивача із заявою до Міністерства внутрішніх справ України з приводу оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, Міністерство внутрішніх справ України не було уповноваженим органом на здійснення таких дій.

Повноваження щодо видачі зазначених довідок відповідно до чинного нормативного регулювання покладено на регіональні сервісні центри ГСЦ МВС, зокрема на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС).

Таким чином, дії відповідача щодо перенаправлення заяви позивача до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях для розгляду та надання відповіді (щодо виготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018) є обґрунтованими та такими, що здійснені у межах передбачених чинним законодавством повноважень.

Відсутність компетенції у Міністерства внутрішніх справ України на момент звернення позивача виключає наявність протиправної бездіяльності з його боку.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032684).

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна