№ 128764768, 07.07.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6027/25 2-а/335/116/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2025 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., розглянувши, у порядку спрощеного письмового провадження, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Філіппова Дениса Вікторовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2025 позивач ОСОБА_1 , в особі адвоката Виноградової-Ковтун К.Г., звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Філіппова Дениса Вікторовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому зазначив, що поліцейським УПП в Запорізькій області винесено постанову ЕНА №4939813 від 10.06.2025 про накладення на нього стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.2 ст.122КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Позивач вважає, що постанова є незаконною та безпідставною, вона повністю не відповідає обставинам справи, внаслідок чого підлягає скасуванню, зазначивши наступне. Так, 10.06.2025 приблизно о 15 годині 56 хв. позивач здійснював рух по вулиці Південне шосе- Північне шосе - Проспект металургів у місті Запоріжжі на автомобілі ЗАЗ Т13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час, позивача було зупинено працівниками УПП, та повідомлено, що причиною зупинки транспортного засобу стало те, що водій нібито не показав правий покажчик повороту при з`їзді з перехрестя з круговим рухом. Позивачем було повідомлено співробітника поліції про те, що відповідно до норм чинного КУпАП, поліцейський може обмежитись попередженням, за вчинення особою адміністративного проступку. На що, співробітник поліції зазначив, що для даної категорії справ попередження не передбачено. При перегляді відеозапису, позивач виказав свою незгоду із тим, що на вказаній ділянці дороги потрібно було вмикати покажчик повороту, оскільки всі транспортні засоби рухались прямо, а не по колу, як зазначив поліцейським. Після перегляду відеозапису, поліцейський ігноруючи клопотання позивача про відкладення розгляду справи почав складати постанову за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Також, в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не міститься посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, лише зазначено «відео з БК 414145». Відсутність такого посилання, зокрема із зазначенням назви технічного засобу та номеру засобу фіксації, свідчить про недопустимість відеозапису, яким суб`єкт владних повноважень доводить правомірність накладення на особу стягнення за вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейським в порушення наказу № 1026 було вимкнуто відео реєстратор під час складання постанови відносно позивача, та більшість дій проведено без відео фіксації. Поряд із цим, позивач правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП не вчиняв, правил дорожнього руху не порушував, а сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Окрім цього, жодної суспільної небезпеки водій не створював, також і не створював аварійних ситуації. Вважає, що поліцейськими було допущено порушення правил зупинки транспортного засобу. Отже,співробітниками поліціїбуло допущенобезліч порушеньЗУ «ПроНаціональну поліціюУкраїни» таінструкцій. Статтею 26 КУпАП передбачено такий захід адміністративного стягнення як попередження. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом. Попередження застосовується як самостійна міра стягнення за вчинення незначних адміністративних проступків. Проте поліцейський УПП проігнорував вказану вище норму, посилавшись на те, що за таке правопорушення (ч.2 ст.122 КУпАП) не передбачено такого заходу адміністративного стягнення як попередження і результатом чого стало складання постанови про вчинення адміністративного правопорушення.

Просить скасувати постанову винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області рядовим поліції Філіпповим Д.В. серії ЕНА №439813 від 10.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та стягнути судові витрати.

Відповідно до письмового відзиву, представник відповідача Малій О.М. проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що інспектор патрульної поліції діяв відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», КУпАП. Так, 10.06.2025 під час несення служби у Запорізькій області, поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію», зупинивши автомобіль, яким керував позивач, представившись згідно ч.3 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», була наголошена причина звернення, а саме те, що водій порушив вимоги ПДР України. Внаслідок чого, відносно позивача була винесена постанова ЕНА № 4939813 за ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначає, що обставини на які вказує позивач не виключають подію інкримінованого йому правопорушення та склад такого правопорушення у його діях. На підтвердження законності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності надав підтверджуючи матеріали відео фіксації вчиненого позивачем правопорушення. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою судді від 20.06.2025 відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст.ст. 268272, 286 КАС України. Судове засідання провести 30.06.2025 без повідомлення (виклику) сторін.

24.06.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису, який міститься на диску.

24.06.2025 до суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву з доданим диском.

Ухвалою судді від 30.06.2025, позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Філіппова Дениса Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишено без руху, у зв`язку з необхідністю надати докази на підтвердження сплати та зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого ним судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.

03.07.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатком квитанцією про сплату судового збору.

Суд, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.287 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено.

Згідно ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що повинно бути доведене шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 10.06.2025поліцейським 1взводу 1роти 3батальйону УПП в Запорізькій області рядовим поліції Філіпповим Д.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4939813 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАПі накладення стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Згідно постанови, 10.06.202 о 15.56 год., у м. Запоріжжі, пров. Бордюрний, 3, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ Т13110, д.н. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при з`їзді перехрестя з круговим рухом, чим порушив вимоги п. 9.2.б.ПДР України.

З наданого позивачем та відповідачем відеозапису, які є аналогічними, щодо подій за участю позивача ОСОБА_1 вбачається, що 10.06.2025 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ Т13110, д.н. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку (праворуч) при з`їзді перехрестя з круговим рухом.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно із п.п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання врегульовані Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ.

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів (ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог зазначеного Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР).

Правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1 ПДР).

Пунктом 9.2.б.ПДР Українипередбачено,що водійповинен подаватисигнали світловимипокажчиками поворотувідповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ст. 283 КУпАП).

Постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відеофіксацію з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якої зафіксовано події щодо винесення оскаржуваної постанови.

При цьому, вказаний відеозапис оцінюється як доказ у розумінні ст.251 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Отже, суд приймає до уваги долучений відеозапис та вважає його належним, допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем.

Відтак, доводи позивача ОСОБА_1 щодо того, що викладені у постанові обставини вчинення правопорушення не відповідають обставинам справи, є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами.

Отже, факт порушення вимог п. 9.2.б. ПДР України водієм ОСОБА_1 підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено факт того, що 10.06.2025 під час керування транспортним засобом, за вказаних вище обставин, не порушив вимоги ПДР України.

З огляду на те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, оскаржувану постанову винесено уповноваженою особою з дотриманням процедури, встановленої Кодексом України про адміністративне правопорушення, її зміст відповідає вимогам статті 283 КУпАП, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови від 10.06.2025.

Між тим, щодо прийнятого рішення по справі про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн., суд вважає його таким, що підлягає зміні, з огляду на наступне.

Відповідно до санкції ч.2 ст.122 КУпАП вчинення даного адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, суд наголошує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні відносно суб`єкта владних повноважень.

Як убачається з досліджених матеріалів справи, поліцейський формально врахував положення ст.33 КУпАП та без належного обґрунтування, без урахування як обставин вчинення адміністративного правопорушення, особи водія, так і відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Із вищезазначеного вбачається, що суд, розглядаючи скаргу на постанову про адміністративне правопорушення наділений повноваженнями змінити захід стягнення у межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду наведеному у постанові від 31.01.2018 року у справі №660/575/16-а.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження.

Отже, виходячи з конкретних обставин даної справи наведених вище, враховуючи відсутність негативних наслідків, суд вважає, що правопорушення не є суспільно небезпечним, отже правопорушення є малозначним, у зв`язку із чим найбільш ефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача буде зміна заходу стягнення, шляхом звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, відповідно до ст.22 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, підлягає закриттю.

При цьому, судом враховано, що обмежень застосування ст.22 КУпАП (примітка) за вказане правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, - не містить.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст.9, 77, 139, 241-246,250, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, поліцейського 1 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Філіппова Дениса Вікторовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Змінити постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4939813 від 10.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, виключивши зі змісту цієї постанови формулювання про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено 10 липня 2025 року.

Суддя І.А. Крамаренко