Постановление суда № 128743623, 03.07.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2684/25

н\п 6/490/82/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

за участю секретаря Романової К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали заяви приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича про заміну боржника на його спадкоємця у виконавчому провадженні №61366078, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №4880, виданого 24.12.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець Булахевіч С.В. звернувся до суду з заявою, в якій просить замінити вибулу сторону виконавчого провадження - боржника у виконавчому провадження № 61366078 від 24.02.2020 відкритого на підставі виконавчого напису № 4880 від 24.12.2019 Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк В. С., з « ОСОБА_1 », у зв`язку з її смертю, на « ОСОБА_2 » спадкоємця за заповітом.

Заява мотивована тим, що на підставі виконавчого напису № 4880 від 24.12.2019 Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк В. С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість у розмірі 17572,86 гривень відкрито виконавче провадження ВП № 61366078 Приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. 15 січня 2024 року ОСОБА_1 померла. 02.10.2020 року ОСОБА_1 склала заповіт на ім`я ОСОБА_2 . Отже, внаслідок укладеного вищевказаного заповіту відбулась заміна боржника, а саме ОСОБА_2 набув статусу боржника за виконавчим написом № 4880 від 24.12.2019 Приватного нотаріуса ІМНО Кондратюк В. С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованість у розмірі 17572,86 гривень

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2025 року дану заяву передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Ухвалою суду від 15.04.2025 року дану заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

30.05.2025 року від заінтересованої особи - ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому вимоги заяви визнав в повному обсязі, проти заміни боржника у виконавчому провадженні не заперечував.

Ухвалою суду від 02.06.2025 року відкладено судовий розгляд заяви, витребувано у приватного нотаріусаМиколаївського МНОМиколаївської областіГрищенко ЛюдмилиАнатоліївни копію спадкової справи №6/2024, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

26.06.2025 року приватним нотаріусом Грищенко Л.А., на виконання вимог ухвали суду від 02.06.2025 року, надано копію витребуваної судом спадкової справи.

Сторони до судового засідання не з`явилися, приватний виконавець Булахевіч С.В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересовані особи по справі у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

24.12.2019 року приватним нотаріусом ІМНО Кондратюком В. С. вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 4880 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №2218/4305DCLRKPT від 31.04.2014 року у сумі 17272,86 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. від 24.02.2020 року відкрито виконавче провадження №61366078 з примусового виконання виконавчого напису № 4880 виданого 24.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_1 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №104.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи всю спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_1 прийняв ОСОБА_2 .

Згідно даних з АСВП виконавче провадження №61366078 перебуває в стані «Відкрито».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже, положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21 відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22.07.2019 у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що при розгляді справ необхідно встановити фактичні обставини справи, зокрема чи було звернуто до примусового виконання та відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса.

Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Імперативними приписами частини п`ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже, положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у Законі України«Про виконавчепровадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1Закону України«Про виконавчепровадження» від02червня 2016року №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)). Близьке за змістом визначення виконавчого провадження було і у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, що був чинним до 05 січня 2017 року (далі - Закон № 606-XIV).

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Процесуальне правонаступництво, передбачене ст.55 Цивільного процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі №917/1339/16.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).

У відповідності до вимог п.4 ст.264ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду упостанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 дійшла висновку, що заміна сторони виконавчого провадження як процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва повинна здійснюватися з метою виконання завдання цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження. Велика Палата Верховного Суду, згідно правового висновку зазначеному у постанові від 11жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі№ 916/617/17(пункт 101)).

Відповідно до положень статті 1282ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (пункт 98)).

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (пункт 109)).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

З огляду на норми цивільного законодавства та правові позиції Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що спірні правовідносини у даній справі допускають правонаступництво у виконавчому провадженні фізичної особи боржника, що помер, на його спадкоємця - ОСОБА_2 , в межах вартості спадкового майна.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 260, 261, 354, 442 ЦПК України, 1282 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича про заміну боржника на його спадкоємця у виконавчому провадженні №61366078, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №4880, виданого 24.12.2019 року задовольнити.

Замінити боржника ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №104) на її спадкоємця за заповітом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у виконавчому провадження №61399078, відкритому 24.02.2020 року на підставі виконавчого напису № 4880, виданого 24.12.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03 липня 2025 року.

Суддя Н.П. Черенкова