Постановление суда № 128732673, 08.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25483/24

Провадження № 2/761/2453/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

за участі:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача 1: Калюжного С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяви ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку та збільшення розміру позовних вимог в редакції від 01 липня 2025р., поданих в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), про стягнення коштів, штрафних санкцій та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вказана цивільна справа (провадження у справі відкрито ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2024р. в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання).

01 липня 2025р. позивачем подано до суду заяву про поновлення процесуального строку та збільшення розміру позовних вимог в редакції від 01 липня 2025р.

У своїй заяві позивач просив суд вважати вірними позовні вимоги у наступній редакції:

-стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача - 16985,63 грн., списані кошти з поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 , відкритого АТ «Ощадбанк» (Київська філія) на ім`я позивача згідно з постановами про арешт коштів боржника, у тому числі: 13980,59 грн. - списаних коштів згідно з постановою ВП НОМЕР_3 від 31 травня 2023р., винесеною Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 3 005,04 грн. - списаних коштів згідно з постановою ВП № НОМЕР_2 від 31 травня 2023р., винесеною Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ);

-стягнути з солідарно з відповідачів на користь позивача 10786,98 грн. завданих збитків;

-стягнути з солідарно з відповідачів на користь позивача 10000,00 грн. моральної шкоди.

Позивач просив суд поновити йому процесуальний строк на звернення до суду із вказаною заявою, оскільки, на даний час збільшився термін, який впливає на розрахунок штрафних санкцій за прострочення грошового зобов`язання відповідачв, що в свою чергу впливає на розмір заявлених позивачем вимог та зумовлює необхідність подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням актуального строку прострочення зобов`язання на дату прийняття судом відповідного рішення.

08 липня 2025р. представником відповідача 1 подано до суду запечерення на заяву позивача. У своїх заперечення представник зазначив, що позивачем не наведено причин поважності причин пропуску процесуального строку на подачу відповідної заяви, а також наголосив на тому, що позивачем заявлено нові позовні вимоги, які не були заявлені у первісному позові, поданому до суду.

В судовому засіданні позивач підтримав свою заяву, просив суд поновити процесуальний строк та прийняти до розгляду заяву.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо прийняття вказаної заяви, з підстав, викладених у поданих до суду запереченнях.

Інші учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.

Вивчивши матеріали заяви позивача про поновлення процесуального строку та збільшення розміру позовних вимог в редакції від 01 липня 2025р., поданої в межах розгляду вказаної цивільної справи суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у поновленні процесуального строку та відмови у прийняті та повернення зазначеної заяви стороні, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2024р. вказану позову заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви щодо питань, які виникають під час судового розгляду; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Згідно ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

У частині першій, шостій ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Суд звертає увагу сторони позивача, що зазначена заява подана позивачем до суду 01 липня 2025р. після початку першого судового засідання (29 жовтня 2024р.), тобто з порушенням процесуального строку, який чітко визначений ст. 49 ЦПК України, беручи до уваги ту обставину, що розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження.

Разом із тим, одночасно із поданням заяви про збільшення розміру позовних вимог, останнім подано заяву про поновлення процесуального строку на подачу відповідної заяви.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з власної ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду.

Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.

Обґрунтовуючи подане клопотання про поновлення строку на подачу заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач зазначив, що заява у встановлений процесуальним законодавством строк не була подано, так як на даний час збільшився термін, який впливає на розрахунок штрафних санкцій за прострочення грошового зобов`язання відповідачв, що в свою чергу впливає на розмір заявлених позивачем вимог та зумовлює необхідність подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог з урахуванням актуального строку прострочення зобов`язання на дату прийняття судом відповідного рішення.

Суд зауважує, що в клопотанні не наведено причин та обставин, які б були об`єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення сторони позивачв та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, та які б були підтвердженні належними доказами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020р. в справі №9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024р. в справі №560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Враховуючи те, що позивачем у заяві не наведено поважних причин та не вказано обґрунтованих обставин неможливості подання заяви про збільшення розміру позовних вимог у встановлений процесуальним законодавстом строк, що не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для позивача для подання заяви, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку для подання вказаної заяви.

Крім того, слід зауважити і те, що позивач у своїй заяві про збільшення розміру позовних вимог фактично просив суд розглядти позов у новій редакції, з новими позовними вимогами, які не заявлялись позивачем у первісному позові, що є порушенням приписів процесуального закону.

З огляду на викладене, суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, приходить до висновку про відсутність правових підстав для прийняття заяви про збільшення первісних позовних вимог поданих в межах розгляду вказаної цивільної справи, а тому вказана заява підлягає поверненню стороні, які її подала.

Керуючись ст. 49, 258-261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на звернення до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог в редакції від 01 липня 2025р. - залишити без задоволення.

Відмовити в прийняті та повернути заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог в редакції від 01 липня 2025р., подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), про стягнення коштів, штрафних санкцій та моральної шкоди.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали суду складено 09 липня 2025р.

Суддя: