Постановление суда № 128732649, 03.07.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/17986/25-к

Провадження № 1-кп/761/3326/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №62021000000000862 від 07.10.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час перебуває під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч.3 ст.27, ст. 219; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст.209 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , на даний час перебуває під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212; ч.5 ст.27, ст.219; ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , на даний час перебуває під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255; ч.3 ст. 212; ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212; ч. 5 ст. 27, ст.219; ч.3 ст.209 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , на даний час перебуває під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255; ч. 3 ст. 212; ч.5 ст.27, ч. 3 ст. 212; ч. 5 ст. 27, ст.219; ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Покровськ Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212; ч.5 ст. 27, ст. 219 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шевченківським районним судом м. Києва проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні №62021000000000862 від 07.10.2021, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212; ч.3 ст.27, ст. 219; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст.209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212; ч.5 ст.27, ст.219; ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 209 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.255; ч.3 ст. 212; ч.5 ст. 27, ч.3 ст.212; ч. 5 ст. 27, ст.219; ч.3 ст.209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255; ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212; ч.5 ст. 27, ст. 219 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні звернувся із клопотаннями: про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 без визначення розміру застави; про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 із визначенням застави в межах 331 розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб; про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 із визначенням застави в межах 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб; про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_11 із визначенням застави в межах 331 розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для зміни запобіжних заходів щодо обвинувачених.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просив його скасувати. Мотивуючи своє клопотання, зазначив, що застосований до обвинуваченого безальтернативний запобіжний у вигляді тримання під вартою більше ніж 13 місяців є несумісним з вимогами Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приписами КПК України. Ризики, наведені прокурором, або зникли, або істотно зменшилися. За час перебування під вартою, стан здоров`я ОСОБА_8 суттєво погіршився, останній потребує оперативного втручання, що в умовах медичної частини слідчого ізолятору не можу бути проведене. Крім того, адвокат зазначив, що в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 він звернувся зі скаргою на тривале застосування до нього безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до Європейського суду з прав людини, за наслідками якого 26.06.2025 він отримав лист, зокрема про те, що справа буде розглядатися у пріоритетному режимі за процедурою одночасного прийняття рішення щодо прийнятності і щодо суті.

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотань прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та звернувся до суду із клопотаннями про зміну запобіжних заходів на інший, не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема домашній арешт, або зменшення розміру застави. Мотивуючи свої клопотання, захисник зазначив, що обвинувачені вже понад рік перебувають під вартою, ризики, наведені прокурором, суттєво зменшилися, прокурором не доведено неможливості застосування до обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 більш м`яких запобіжних заходів. Також зазначив, що обвинуваченим інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень у сфері економічної та господарської діяльності, тобто не пов`язаних і насильством, чи загрозою, шкодою національній безпеці. Крім того, зазначив, що ОСОБА_10 має на утриманні двох дітей, один із яких є неповнолітнім, одружений, має визначене місце проживання у м. Києві, а обвинувачена ОСОБА_11 має ряд хронічних захворювань, які прогресують. Крім цього, зазначив, що визначені судом розміри застави, з урахуванням способу та доходів життя обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , є непомірними, у них відсутня можливість внесення такої суми застави та жодним чином не корелюється із їх статками.

Захисник ОСОБА_7 заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та звернулася до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, або зменшення розміру застави. Мотивуючи своє клопотання, захисник зазначила, що із тривалим часом перебування ОСОБА_9 під вартою, наведені прокурором ризики, зменшилися. Також зазначила, що обвинувачена до затримання проживала у м. Києві з мамою похилого віку, яка потребує догляду, обвинувачена ОСОБА_9 раніше не судима, не вчиняла дії щодо перетину кордону та лінії розмежування з тимчасовими окупованими територіями України. Крім цього, зазначила, що визначений розмір застави, з урахуванням способу життя обвинуваченої ОСОБА_9 , є непомірним, а тому нівелюється гіпотетична можливість внесення визначеної застави.

Захисник ОСОБА_5 підтримав доводи захисників.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтримали доводи своїх захисників.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ухвали слідчого судді до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.

При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, суд приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_8 , тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винуватим, а також конкретні обставини кримінального провадження, свідчать про можливість невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, наведені обставини дають підстави вважати про наявність ризиків, що ОСОБА_8 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших обвинувачених у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, наявність у обвинуваченого ОСОБА_8 місця проживання, з урахуванням наведених вище факторів, не зменшує існування зазначених ризиків.

Крім того, з наданих захисником медичної документації, судом не встановлено, що ОСОБА_8 за станом здоров`я не може в подальшому перебувати під вартою.

В той же час, судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», отримує необхідну медичну допомогу, в тому числі проводяться і відповідні медичні обстеження.

З огляду на вищевикладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обраний обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи наведене, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про необхідність скасування ОСОБА_8 запобіжного заходу є неспроможними.

В той же час, враховуючи стадію кримінального провадження, тривалий термін перебування ОСОБА_8 під вартою, а також того, що останній раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, неможливість на даний час завершення судового розгляду з об`єктивних причин, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов`язків, передбачених КПК України.

Визначаючи розмір застави, суд враховує суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суму спричиненої шкоди у кримінальному провадженні, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу обвинуваченого та його спосіб життя, а також те, щоб розмір застави не був для нього занадто непомірним та міг у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, у зв`язку з чим прийшов до висновку, що застава в розмірі 16 513 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Водночас, у випадку внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховується, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2024 до ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має місце проживання, також, враховується тяжкість покарання в разі визнання останньою винуватою, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики її ухилення від суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зазначені прокурором ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченої будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченої, не можуть їм запобігти.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховування від суду, впливу на свідків, потерпілого, інших обвинувачених у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, судом не встановлено даних, які б свідчили про неможливість тримання під вартою ОСОБА_9 за станом здоров`я.

При цьому, наявність у обвинуваченої ОСОБА_9 місця проживання у м. Києві, хворої матері на утриманні, з урахуванням наведених вище факторів не може в повній мірі бути стримуючими факторами в запобіганні вищевказаним ризикам.

Враховуючи наведене, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неспроможними.

В той же час, враховуючи вищенаведені дані про особу ОСОБА_9 ступінь її участі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, її майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують обвинувачену, її спосіб життя, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_9 заставу в 331 розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде здатна забезпечити виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків, та саме такий розмір, на переконання суду, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України.

Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховується, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2024 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має місце проживання, сім`ю, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, також враховується тяжкість покарання в разі визнання останнього винуватим, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики її ухилення від суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зазначені прокурором ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого, не можуть їм запобігти.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховування від суду, впливу на свідків, потерпілого, інших обвинувачених у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, судом не встановлено даних, які б свідчили про неможливість тримання під вартою ОСОБА_10 за станом здоров`я.

При цьому, наявність у обвинуваченого ОСОБА_10 місця проживання у м. Києві, соціальних зв`язків з урахуванням наведених вище факторів не може в повній мірі бути стримуючими факторами в запобіганні вищевказаним ризикам.

Враховуючи наведене, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неспроможними.

В той же час, враховуючи вищенаведені дані про особу ОСОБА_10 , ступінь його участі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, його майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують обвинуваченого, його спосіб життя, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_10 заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде здатна забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, та саме такий розмір, на переконання суду, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховується, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 18.05.2024 до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.

Також судом враховуються дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має місце проживання, також враховується тяжкість покарання в разі визнання останньою винуватою, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики її ухилення від суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Зазначені прокурором ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченої будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченої, не можуть їм запобігти.

Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховування від суду, впливу на свідків, потерпілого, інших обвинувачених у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків.

Крім того, з наданих стороною захисту медичної документації, судом не встановлено даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченої ОСОБА_11 за станом здоров`я під вартою.

При цьому, наявність у обвинуваченої ОСОБА_13 місця проживання у м. Києві, з урахуванням наведених вище факторів не може в повній мірі бути стримуючими факторами в запобіганні вищевказаним ризикам.

Враховуючи наведене, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неспроможними.

В той же час, враховуючи вищенаведені дані про особу ОСОБА_13 ступінь її участі у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, її майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують обвинувачену, її спосіб життя, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_13 заставу в 331 розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде здатна забезпечити виконання обвинуваченою своїх процесуальних обов`язків, та саме такий розмір, на переконання суду, буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України.

Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_13 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 314-316, 334, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотань захисника - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Відмовити в задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 , про скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 .

Відмовити в задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_9 .

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 31 серпня 2025 року, включно.

Визначити ОСОБА_8 заставу в 16 513 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 50 001 364 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_8 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2025 у справі № 757/17986/25-к внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку.

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб зі свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», яка негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно та письмово суд.

В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 до 31 серпня 2025 року, включно.

Визначити ОСОБА_9 заставу в 331 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 002 268 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_9 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2025 у справі № 757/17986/25-к внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_9 у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку.

- не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб зі свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_9 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», яка негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти і повідомити усно та письмово суд.

В разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 до 31 серпня 2025 року, включно.

Визначити ОСОБА_10 заставу в 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 514 000 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_10 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2025 у справі № 757/17986/25-к внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку.

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб зі свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_10 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», яка негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно та письмово суд.

В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_11 до 31 серпня 2025 року, включно.

Визначити ОСОБА_11 заставу в 331 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 1 002 268 гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за ОСОБА_11 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 03.07.2025 у справі № 757/17986/25-к внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_11 у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку.

- не відлучатися за межі населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування у поза процесуальний спосіб зі свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_11 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», яка негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти і повідомити усно та письмово суд.

В разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя